Прив'язати курс до євро, а не долара: чи варто Україні змінювати якірну валюту
Прив'язати курс до євро, а не долара: чи варто Україні змінювати якірну валюту

Прив'язати курс до євро, а не долара: чи варто Україні змінювати якірну валюту

Відв'язувати гривню від долара і прив'язувати її до євро — витівка несвоєчасна, та й узагалі не потрібна, попереджає економіст Віталій Шапран. Він описує численні проблеми, які можуть виникнути через цей план, що вже цілком серйозно обговорюється.

Як валютні "розмови" НБУ дратують США, та чи варто змінювати якірну валюту в Україні

НБУ від початку року досить активно намагається продати українському суспільству ідею переходу прив’язки валютного курсу від долара США до євро. Спочатку 16 січня заступник голови НБУ Рожкова досить-таки обережно вказала на те, що "прив'язка має бути до тієї валюти, яка найчастіше використовується в операціях". Потім вже 19 лютого агентство РБК з посиланням на пресслужбу НБУ зазначило: "У майбутньому може відбутися зміна курсоутворюючої валюти… Такою валютою може стати євро". Згодом вже 6 березня ТСН з посиланням на голову НБУ Пишного повідомили, що такі варіанти розглядаються, але "Сказати, що питання переприв'язки знаходиться на виході — ні". Одночасно ті ж ТСН, посилаючись на заступника голови Юрія Гелетея, повідомили, що розрахунки в євро поступово зростають: на імпорт вони припадають на 50%, на експорт – 30%, а на готівковому ринку – 22-23%. Врешті решт, 26 березня ті ж ТСН розповсюдили "експертний огляд", в якому експерти начебто підтримують ідею переходу курсоутворення на євро. Цікаво, що в такий огляд потрапив і я, але замість коментарів по суті питання автори видрали одну мою фразу і вийшло, що наче я підтримую цю ідею.

Що ж, давайте розберемось, про що йде мова і чому Україні не тільки зарано змінювати курсоутворюючу валюту, але й навіть розмовляти про це шкідливо.

Сутність проблеми

Курсоутворююча або "якірна" валюта зовсім не означає, що ми переходимо на євро, або навіть переходимо до політики фіксованого курсу. Курсоутворююча валюта – це валюта, на базі якої встановлюється курс до гривні, курси ж гривні до всіх інших валют є похідними від курсу долара до цих валют на міжнародних ринках. Зараз валютний курс гривні визначається до долара США, а курс гривні до євро та інших валют вже просто залежить від подій на ринку "долар-євро", "долар-фунт" і т.д.

Так от, коли ви змінюєте якірну валюту, то для цього не тільки більшість транзакцій на ринку повинні бути в валюті операцій, але ще і ціноутворення на продукти експорту та імпорту (а іноді й на внутрішні товари) має відбуватись в цій якірній валюті. Якщо не враховувати це правило, то це може призвести не тільки до незручностей в розрахунках, але і певною мірою негативно вплинути на український експорт, і навіть на інфляцію в Україні. Втім є причини, з яких нам не варто навіть розмовляти про перехід до євро у якості якірної валюти.

Причини, з яких не варто робити євро якірною валютою

1. Я вважаю, що керівники НБУ все більше схожі на генералів часів царської Росії, які весь час готувались до минулих війн і не враховували розвиток ситуації у майбутньому. Завершення війни та відновлення економіки можуть сильно вплинути на валютну структуру нашого експорту та імпорту. Розблокування торгівлі через чорноморські порти призведе до зменшення нашої залежності від торгової логістики суходолом, і тому частка долара в експорті знов зросте. Український експорт — переважно сировинний, а ціни на цих ринках встановлюються в доларах США, тому варто поточну тенденцію розглядати як аномалію, яка з часом виправиться.

В принципі, сировинний характер нашого експорту вже і зараз не пускає нас до "євро-зони", наприклад, до 90% угод зі збіжжям, за даними "Української зернової асоціації", відбуваються в доларах США. Інша сировинна проблема – це те, що на більшість видів сировини в світі ціни встановлюються в доларах США. Де ви бачили котировки на нафту, сталь, зерно чи кольорові метали в євро? Таке ціноутворення на сировину призводить до того, що при розрахунках не в доларах США (в євро, фунтах, чи єнах) контрагент автоматично підпадає під дію валютного ризику. Тож, якщо у вас контракти на сировину з розрахунками в євро, а ціна на об’єкт продажу на світових ринках формується в доларах, то час від часу ви будете відчувати на собі вплив зміни курсу євро до долара США. Щоб запобігти негативному впливу, можна використовувати валютні деривативи і хеджувати ризики, але саме по собі це додаткові витрати.

2. Друга проблема — це наявність певної традиції на українському ринку продавати нерухомість, автомобілі та інші вартісні об’єкти за долари США. Тому перехід до курсоутворення у бік євро може створити незручності для населення. Зараз, коли велика кількість населення виїхали до ЄС і наші зв’язки з євро-зоною зміцнились, допускаю, що частка євро незначно зросла, але відкрийте, наприклад, сервіси оголошень по нерухомості — ціни в євро на таких ресурсах можна зустріти не часто.

3. Третя проблема — це той факт, що США вже анонсували політику слабкого долара, і ми бачимо, як під тиском ризиків торговельних війн долар слабшає щодо євро. Думаю, що цей тренд буде довготерміновим, і не в інтересах України прив’язуватись до тієї валюти, яка стає дорожчою, бо це може негативно вплинути на наш експорт. До речі, вже зараз на нашому ринку ми спостерігаємо тенденцію, коли долар дешевшає, а євро під впливом зростання курсу євро до долара дорожчає. Тож це означає, що наш експорт, близько 70% якого відбувається в доларах США, при укріпленні євро до долара на національному ринку ставатиме менш вигідним для експортерів. Наведемо умовний приклад: якщо експортер отримав 1 млн доларів, то при курсі 42 грн/дол. він отримає 42 млн гривень. Якщо ж ми змінимо якірну валюту і в результаті укріплення євро до долара курс впаде до 41 грн/дол., то експортер отримає на 1 млн менше. По суті, заміною якірної валюти ми "підкладаємо свиню" експортерам у формі незапланованих валютних ризиків.

4. Четверта проблема — це реакція США на подібні ініціативи. США взагалі дуже болісно реагують на відмову від долара в розрахунках або на заходи, які де-популяризують долар. Боротьба з парадоксом Тріффінна для команди президента Трампа є центральним фактором його торговельної та фінансової політики в найближчі роки. США борються за глобальне лідерство долара, а тут один з найближчих партнерів публічно патякає на рівні центрального банку країни, що ми втечемо в "євро-зону", можливо не завтра, але пізніше втечемо. Подібні розмови в публічній площині з боку НБУ я б оцінив як такі, що спрямовані на охолодження відносин України з США і на саботаж цих відносин. В нас і без цих розмов факторів охолодження україно-американських відносин вистачає.

Важливо Торгівельна війна Трампа: гривня зміцнилася, а ціни на нафту почали падати

Не для всіх економік євро-зона є благом

Щиро сподіваюсь, що в найближчі десятиліття заміни якірної валюти в Україні не станеться, або станеться вже після вступу України до ЄС та в межах підготовки введення в Україні євро. Саме тоді перехід на курсоутворення в євро буде в інтересах України. Для того, щоб це зрозуміти, варто подивитись на приклад Болгарії, яка не так давно приєдналась до зони обігу євро. А перед цим країна багато років підтримувала фіксований курс лева до євро. Тож перехід до євро відбувся відносно безболісно для населення та бізнесу.

Другий яскравий приклад — це Польща. Їх економіка ближче до української і вони чомусь зберегли злотий. З їх позиції це дуже мудре рішення, бо вони таким чином зберігають монетарну і валютну незалежність від ЄС (до речі, як і Угорщина та Чехія). Це означає, що їх центральні банки можуть: (а) самостійно встановлювати % ставки, (б) стимулювати власний експорт (економіку) при девальвації національних валют до євро.

Болгарія ж пішла іншим шляхом і приєдналась до євро зони, бо їх економіці більше підходив фіксований курс. Туризм, концентрація на нерухомості і сфері послуг призвели до того, що входження до євро-зони несло переваги для національної економіки. Не берусь прогнозувати, якою буде економіка України через 10 років, але думаю, що з ймовірністю 80-90% що ми недалеко відійдемо від штампів, на яких працюють економіки Польщі, Чехії та Угорщини. Можливо, через угоду з США в нас ще більше зросте частка експорту в доларах США.

Я не є противником входження України в євро-зону, але свою монетарну незалежність ми повинні дуже дорого продати. Тобто Україну повинні прийняти в ЄС, ми повинні стати частиною єдиного ринку ЄС і вже після цього визначитись з тим, які переваги нам принесе входження до зони обігу євро.

Будвавський парадокс

Не раз спостерігав, як гарячі голови в парламенті (ще 8-го скликання) закликали закрити НБУ, ввести в Україні євро і забути про високі процентні ставки та валютний ринок як такий. Такі ідеї вважаю великою дурістю і проявами невігластва. Від заміни валюти в обігу процентні ставки не змінюються. Цю аксіому довела в свій час Чорногорія, яка вводила євро без згоди ЄС. Після введення євро в них тривалий час рівень ставок за кредитами перевищував 30%, що дуже далеко від рівня ставок в інших країнах ЄС. Врешті решт, туристична перлина ЄС видерлась з кризи через свої рекреаційні ресурси, але залишила свій слід в історії валютного ринку, відомий як "Будвавський парадокс", на ім’я одного з курортів Чорногорії.

Повинне бути розуміння, що навіть при заміні валюти якість роботи кредитних інституцій не змінюється, як миттєво не змінюються і інфляційні очікування бізнесу. Єдине, що змінилось для Чорногорії і чому вони пішли на цей крок — зручність для бізнесу та населення обслуговування туристичного потоку з євро-зони. По суті, вони йшли тим самим шляхом, що і туристична Болгарія, але у радикально стислі терміни.

НБУ вчергове мене розчарував своїми незграбними інформаційними рухами і розмовами, яких взагалі не мало б бути. В той час, коли весь дипломатичний корпус України працює над покращенням відносин з США, НБУ вперто просуває в тій або іншій формі ідею заміни курсоутворюючої валюти на євро. При цьому, нехтуються національні інтереси України, а самі розмови явно будуть дратувати Федеральний резерв та Міністерство фінансів США.

У таких процесів є тільки 2 бенефіціари: демократична партія США (опозиції було б зручно, щоб Україна за часів Трампа втекла до євро-зони) та росіяни (їм все одно, яким чином нашкодити нашим експортерам). Сподіваюсь, після цих аргументів ці розмови будуть завершені.

Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело

Важливо Перехід з долара на євро: у НБУ розповіли, коли Україна змінить курсоутворюючу валюту
Теги за темою
курс валют курс долара курс гривні долар
Джерело матеріала
loader