Ле Пен більше не в грі. Що це означає для України?

У бурхливому політичному житті Франції — нова драма. Відома французька політикиня Марін Ле Пен рішенням суду на п’ять років втратила право балотуватися на державні посади. За останніми опитуваннями, Марін Ле Пен упевнено лідирує в президентських перегонах. За неї готові проголосувати понад 35% виборців. У її найближчого конкурента — колишнього прем’єр-міністра Франції та нинішнього мера міста Гавр Едуарда Філіпа, який уже заявив про наміри балотуватися в президенти республіки, рейтинг підтримки коливається в межах 21–25%. Дискваліфікація неформальної лідерки партії «Національне об’єднання» може змінити розташування провідних фігур на політичному олімпі Французької Республіки.

У грудні 2016 року прокуратура Парижа розпочала розслідування, отримавши інформацію про те, що найняті помічники Марін Ле Пен як депутатки Європарламенту насправді працювали на партію «Національне об’єднання». Слідчі виявили, що Катрін Грізе, яка була помічницею Ле Пен у ЄП з 2010 року, одночасно працювала в штаб-квартирі її партії в Нантері (передмістя Парижа). А попередній помічник Марін Ле Пен Тьєррі Леж’є насправді був її тілоохоронцем.

У вересні минулого року неформальна лідерка французької ультраправої партії «Національне об’єднання» разом із 26 іншими особамипостала перед судом у справі про ймовірне незаконне привласнення коштів Європейського Союзу. Усіх їх звинуватили в тому, що вони оплачували роботу персоналу політичної партії «Національне обʼєднання» з коштів, призначених для роботи Європарламенту.

Суд постановив, що особистого збагачення Марін Ле Пен та її однопартійців не було. Але це поставило її «в центр» системи, яка з 2004 до 2016 року використовувала кошти ЄС для фінансування власної партії. Суд підрахував, що загальні збитки Європарламенту становили 2,9 млн євро. Марін Ле Пен зобов’язали сплатити штраф у розмірі 100 тис. євро та засудили до чотирьох років позбавлення волі, два з яких — умовно й два — під домашнім арештом із використанням електронного браслета. Разом із Ле Пен були визнані винними ще вісім депутатів Європарламенту від «Національного об’єднання» й 12 їхніх помічників. Саму партію «Національне об’єднання» оштрафовано на 2 млн євро, з яких 1 млн — штраф, а ще 1 млн — кошти, конфісковані під час розслідування. Та найважчий удар, якого зазнала Марін Ле Пен і її соратники, — політичний. 31 березня Паризький суд першої інстанції ухвалив рішення про позбавлення Марін Ле Пен права виставляти свою кандидатуру на виборах упродовж найближчих п’яти років.

Французька політикиня відреагувала на вирок суду й назвала його «політичним рішенням» та «порушенням принципу верховенства права». «Мене усунули, але й усунули голоси мільйонів французів», — сказала Марін Ле Пен у коментарі. Її соратник по партії, нинішній лідер «Національного об’єднання» Жордан Барделла кваліфікував рішення суду як «убивство демократії».

За повідомленням Le Parisien, Ле Пен має намір звернутися до Конституційної ради Франції та ЄСПЛ, щоб оскаржити свій вирок. Вона також заявила: якщо їй все ж дозволять брати участь у президентських виборах 2027 року, це будуть її останні вибори, якщо вона не стане президентом.

На підтримку Ле Пен прогнозовано висловилися праві європейські політики. Група Європарламенту «Патріоти за Європу», до якої входить «Національне об’єднання», опублікувала пост на X, висловлюючи «повну підтримку Марін Ле Пен» проти «тривожного авторитарного дрейфу в Європейському Союзі». Солідарність із дискваліфікованою політикинею продемонстрували окремі лідери правих та крайніх правих партій континенту.

Натомість представники європейських політичних партій ліберального та лівого спектру схвально сприйняли вердикт суду. Лідерка помірковано ліберальної групи «Оновимо Європу» в Європейському парламенті Валері Хаєр вважає, що «правосуддя зробило свою справу», й закликала всіх понести відповідальність.

Рішення суду позбавити Ле Пен права брати участь у виборах неоднозначно сприймають у французькому суспільстві. Французи з розумінням ставляться до того, що політикиня має понести кримінальну відповідальність, якщо зловживання з фінансами Європарламенту мали місце. Але її політичну дискваліфікацію сприймають не настільки однозначно. 57% французів в опитуванні Elabe для BFMTV вважають заборону балотуватися «нормальним судовим рішенням», однак 42% опитаних упевнені, що на вирок уплинуло бажання не допустити Ле Пен до наступних президентських виборів.

Французькі політики теж дотримуються неоднозначної думки щодо заборони Ле Пен балотуватися на виборні посади. Жеральд Дарманен, який нині очолює міністерство юстиції Франції, ще в листопаді 2024 року назвав «шокуючою» таку перспективу. На його переконання, боротьба з Ле Пен має відбуватися за допомогою виборчих урн, а не в інший спосіб.

«Це нездорова ситуація, коли в демократичній країні обраному представнику заборонено брати участь у виборах», — заявив лідер фракції республіканців у французькому парламенті Лоран Вок’є. Навіть очільник ліворадикального руху «Нескорена Франція» Жан-Люк Меланшон сказав, що такі рішення «мають бути за народом».

Наразі незрозуміло, як саме виключення неформальної лідерки «Національного об’єднання» з виборчих перегонів уплине на французьку політику. З одного боку, тимчасовий вихід із гри Ле Пен може зашкодити електоральним перспективам французьких правих. Також судовий вирок і деталі скандалу з нецільовим використанням коштів ЄС здатні завдати значних репутаційних втрат «Національному об’єднанню», яке намагається перетворитися на респектабельну партію. З іншого боку — можлива мобілізація ультраправого та правого електорату. А ще — посилення недовіри між «елітами» та рештою суспільства й хвиля жорсткої критики судової системи.

Зараз іще зарано остаточно списувати Марін Ле Пен із президентської кампанії 2027 року. Також не виключено, що в короткостроковій перспективі крайні праві можуть спробувати помститися владі й посприяти падінню центристського уряду Франсуа Байру. У грудні минулого року саме голосування партії Ле Пен допомогло повалити його правоцентристського попередника — прем’єр-міністра Мішеля Барньє.

Якщо ж Ле Пен таки вибуде з гри, її партія може виставити кандидатом у президенти свого нинішнього лідера Жордана Барделлу. Але амбітний і молодий очільник «Національного об’єднання» готувався раніше стати прем’єр-міністром. Хоча в нього є високий рівень популярності, особливо серед молоді, її та політичного досвіду може не вистачити для хорошого результату на президентських виборах.

Марін Ле Пен здебільшого відома в Україні своєю проросійською позицією та словами про російський Крим. Після 2014 року вона зустрічалася з Путіним та російськими офіційними особами, пропонувала зняти антиросійські санкції й не раз транслювала кремлівські наративи. Її політична сила отримувала кредитування в російському банку на виборчу кампанію в розмірі 9 млн євро. Але після повномасштабного російського вторгнення 24 лютого 2022 року політична позиція Ле Пен зазнала певної «проукраїнської» корекції. Французька політикиня засудила агресію Росії, хоч і не підтримала ембарго на російські енергоносії. Ле Пен також критично висловилася стосовно нещодавнього рішення американського президента Дональда Трампа призупинити військову допомогу Україні. А у березні під час дебатів у парламенті Франції, присвячених Україні та безпеці Європи, вона допустила можливість миротворчої місії французьких військових в Україні. Проте виступила проти членства України в НАТО та ЄС.

Позиція нинішнього лідера партії «Національне об’єднання» Жордана Барделли, який волею випадку може бути кандидатом у президенти 2027 року на перший погляд близька до сучасних поглядів Ле Пен. Перед парламентськими виборами в червні 2024 року політик обіцяв, що не дозволить російському імперіалізму поглинути Україну, яка є союзником Франції. Але наголосив, що відмовиться надсилати французьких солдатів на українську землю. На додачу слід відзначити позитивне голосування Барделли як члена Європарламенту 23 січня 2025 року за резолюцію щодо дезінформації та історичних фальсифікацій Росії для виправдання її агресивної війни проти України.

На відміну від своєї попередниці, якій можна справедливо дорікати відвертим політичним фліртом із Росією та Путіним, Барделла не має за собою помітного проросійського шлейфу. Тому для України вибуття з гри Марін Ле Пен може бути непоганою новиною. Звісно, це не означає, що партія Ле Пен перетвориться на переконаного лобіста інтересів України. Але зміщення політичної позиції «Національного об’єднання» з відверто проросійської в нейтральний і навіть помірковано проукраїнський бік важко ігнорувати.