Санта-Барбара в лелек продовжується. Чи повернеться Грицько до Одарки, яка його зрадила

Пізно ввечері 31 березня, рівно через тиждень після першого спарювання, експодруга зіркового лелеки Грицька Одарка, яка тепер живе з його "наступником" Грициком, знесла яйце. Завдяки відеоспостереженню за гніздовим життям птахів міф про лелечу вірність розвінчано.

Були найплодовитішою парою в парку

Стрім на YouTube каналі під назвою "Лелека Грицько" має неабияку популярність. За знаменитими лелеками, що живуть у селі Леляки під Пирятином на Полтавщині, стежать уже понад 50 тисяч людей з різних країн. Завдяки цілодобовій відеотрансляції з гнізда вболівальники цієї пари не відводять очей від екранів своїх гаджетів ні вдень, ні вночі. Особливе пожвавлення в чаті спостерігалось під вечір понеділка, 31 березня. Його завсідники знають, що перше яйце самка відкладає через тиждень після першого спарювання. Тому його появи очікували з непідробним трепетом.

Відзначали, що Одарку ніби щось мучить, тому вона поводиться неспокійно, ходячи туди-сюди по гнізду. Зрештою, близько 22:30 лелека присіла, і невдовзі під нею особливо уважні глядачі помітили яйце. "Молодець Грицик!" — чат заряснів словами підтримки на адресу молодого батька.

Та ейфорія у глядачів з приводу цього тривала недовго. Адже лелеки, "обцілувавши" дзьобами плід свого кохання, не поспішали обігрівати його теплом своїх тіл. А на вулиці тим часом періщив дощ, і температура трималась +9. "Грицику, сідай на яйце!" — благали одні. "Вони батьки, їм видніше, як краще і коли сідати", — не погоджувалися інші з цією пропозицією. "Для яєць така температура не страшна. Перше яйце птахи тримають у холоді, щоб малюк ріс повільніше. Та й друге не надто сильно гріли раніше", — пояснювали знавці лелечого життя.

Звісно, почалася дискусія щодо того, скільки яєць може відкласти цьогоріч Одарка, зважаючи на гіперсексуальність її молодого "чоловіка".

— Сексуальність самця тут ні до чого, — каже доцент кафедри екології та зоології Навчально-наукового центру "Інститут біології та медицини" Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка, кандидат біологічних наук, за сумісництвом провідний науковий співробітник Національного природного парку "Пирятинський" Анатолій Подобайло. — Кількість відкладених яєць напряму залежить від фізичного здоров’я самки. Якщо під час зимівлі в Африці вона добре харчувалася й набрала достатню кількість поживних речовин, то яєць може бути більше.​​​​

Але період спарювання триває приблизно тиждень, а самка має лише один яйцепровід, тому вона здатна відкладати яйця через день. Однак самець мусить забезпечувати її сперматозоїдами щодня, щоб вони могли проникнути в жовток на початку яйцепроводу й відбулося запліднення.

— Грицько та Одарка були найплодовитішою парою в парку "Пирятинський"?

— Так. Двічі — у 2021 й у 2023 роках — вони ставили на крило по п’ятеро лелеченят, а у 2022-му — четверо. Хоча зазвичай успішні лелечі пари мають по двоє-троє малюків. ​​​​

Як ми вжеписали, вчений "призначив" родину бузьків об’єктом цілодобового дослідженнязадля науки тільки тому, що сам живе через дорогу з нею і це економило кошти на прокладання кабелю до його хати.

У новому стрім-сезоні "Телеграф" попросив Анатолія Подобайла розповісти про особливості життя новоспеченої пари, про те, чи можливі зради у лелечих сім’ях і чому в рідні краї ці птахи добираються окремо.

Можуть хоч тиждень сидіти на березі моря, чекаючи попутного вітру

— Анатолію Віталійовичу, підписники каналу звернули увагу на те, що Одарка, яку спочатку сприйняли за Грицька, виглядала втомленою й після повернення майже цілий день сиділа. Можете сказати, скільки вона добиралася з Південної Африки до Леляків?

— Загалом міграція лелек триває місяць-півтора, а то й два. Адже це крупні птахи з розмахом крил до двох метрів, тому вони не махають ними в польоті, а пристосовуються під потоки вітру. Вони можуть цілий тиждень сидіти на березі моря, чекаючи попутного вітру. Можуть за добу пролетіти 300-500 кілометрів, а можуть — всього півтори-дві сотні й знову чекати підхожої погоди. Власне кажучи, цим пояснюються різні строки повернення лелек у наші краї.

Скажімо, цьогоріч Грицика — молодого "чоловіка" Одарки — встановлена на гнізді відеокамера зафіксувала 20 березня. Сама ж вона повернулася на два дні пізніше за нього, хоча й дещо раніше, ніж зазвичай.

Найпізніше на Полтавщину ці граціозні птахи прилітають у середині квітня. Теоретично, Грицько ще може прибитися до свого гнізда, але з кожним днем ця надія тане, особливо враховуючи те, що у попередні три роки він повертався 19—21 березня.

— За якими ознаками можна стверджувати, що парою Одарці став молодий птах?

— Ну, хоча б за тією, що першого разу він намагався спаруватися… не з того боку. З кожним новим підходом до самки набував досвіду.

Окрім того, оселившись у гнізді, перший час Грицик, на відміну від свого попередника, не брався до роботи. Як тільки учасники чату не обзивали його через це: і лінько, і сонько, і малий вайло… Але Одарка досить швидко навчила молодого лелеку прибирати й ремонтувати гніздо, показуючи йому, як вкладати нові гілочки, як намощувати сінця…

— А те, що "приймак Одарченко", як іще називали молодого лелеку глядачі стріму, переважно стояв чи сидів у гнізді в той час, як Одарка літала за будівельними матеріалами, також ознака його недосвідченості?

— Я читав іронічні дописи з цього приводу: "Таку кралю і хату відхватив, а тепер радіє і стереже", "Таке відчуття що Гриць боїться гніздо покинути, щоб не захопили, стереже добро". Насправді у птахів так заведено: поки дітлахи не підростуть, хтось один лишається стерегти гніздо, щоб у ньому не з’явилися чужинці.

— Люди зійшлися все-таки на імені Гриць…

— Звучали різні пропозиції: Гриня, Грицько-ІІ, Гриць, Грицько Грицькович, Грицько junior (молодший)… У будь-якому разі відходити від імені Грицько люди не хотіли.

— Цікаво, хто перший дав лелеці це ім’я? І хто назвав його "дружину" Одаркою?

— Грицьком звали кота моєї бабусі. До речі, був дуже шкідливим. Тому я так назвав і лелеку, який поселився на стовпі через дорогу від моєї хати в Леляках. Не в останню чергу тому, що, за народним повір’ям, у лелек перетворюються душі померлих.

А ім’я Одарка вибрали учасники чату методом голосування.

— Одне з найболючіших питань: що могло статися з багаторічним господарем гнізда? Чи міг він знайти іншу подругу й полетіти з нею?

— Це малоймовірно. За даними орнітологів, лелеки навіть поза межами свого гнізда одне одного не пізнають. У моногамних птахів організм так влаштований, що статеві залози включаються лише на період запліднення, приблизно на тиждень. Після цього птахи втрачають морфологічні ознаки, чим і пояснюється те, що в Африці вони не виводять малечі. Тож в "еміграції" Грицько з Одаркою не були парою.

І ще дуже важливо те, що лелеки дуже прив’язані до рідних гнізд, у які вони вкладають надзвичайно багато праці. Досить сказати, що їхні гнізда за десяток років можуть важити понад тонну. А будівельний матеріал — це лише гілочки, стебла рослин, сіно, листочки…

Тому, як не прикро, неповернення Грицька має серйозну підставу.

— Загинув?

— Загалом у диких птахів дуже багато ворогів. І такого поняття, як природна смерть щодо них не існує. Якщо самка гине, самець приймає іншу. І навпаки. Не варто сприймати це як трагедію. У дикій природі свої закони.

Але чи мають право люди засуджувати Одарку й Гриця? Молодий лелека нічим не завинив. Повернувшись із далекої Африки, цей птах зустрів у Леляках, де, можливо, колись і сам народився (цього ніхто не знає), Одарку, яка прийняла його для продовження лелечого роду.

Вона дійсно не могла довго чекати свого постійного партнера, адже затримка з відкладенням яєць вплинула б на повноцінне фізичне дозрівання пташенят до відльоту у вирій.

Точно можу сказати: у новому гніздовому сезоні багато чого відбуватиметься по-іншому.

Бузьки харчуються не стільки жабами…

— Анатолію Віталійовичу, що нового дізналися вчені за час спостережень за лелеками у Леляках?

— Сенсаційних відкриттів ми не зробили. Студенти під моїм керівництвом ведуть переважно лабораторну роботу: фіксують час прильотів і відльотів птахів, кількість виведених ними дитинчат… А наш парк, до речі, займає 12 тисяч гектарів, у ньому 85 лелечих гнізд.

Одним із важливих факторів успішного розвитку популяції білих лелек є сінокосіння на луках навколо Леляків. Корови отримують сіно з природних луків національного парку, а лелеки мають зручні кормові угіддя для збирання поживи своїм пташенятам.

На пошуки їжі ці птахи вилітають, як тільки починає сіріти. Довгі літні дні вони максимально використовують для того, щоб забезпечити малечу повноцінним харчуванням, аби вона швидше виросла.

Серед українців живучий стереотип, що лелеки їдять переважно жаб. Так от, завдяки нашим спостереженням він зруйнований. Жаби складають не більше 10 відсотків у раціоні бузьків. Решта — черв'яки, п'явки, комахи… Для орнітологів, звісно, це не дивина, а ось іншим, думаю, про це цікаво дізнатися.

— Батьки приносять воду дітлахам у дзьобах?

— У спеку деколи приносять воду, але не у дзьобах, а в стравоході, так само, до речі, як і їжу. А в найжаркіші дні дорослі птахи рятують своє потомство від перегріву, розправляючи над ними крила, наче парасольку.

— Останні три виводки лелеченят ви кільцювали з метою установити міграційні шляхи лелек з Правобережжя. Чи вдалося виявити десь їхні сліди?

— Поки що жодних відомостей немає. Нам не надходило інформації, щоб хтось сфотографував лелек з установленими нами номерами кілець. Ми передали в Європейське орнітологічне товариство генетичний матеріал кожного з пташенят, але він ще не опрацьований. Річ у тім, що туди сходиться подібна інформація з усіх гнізд, за якими ведуться спостереження, і на те, щоб її централізовано опрацювати, потрібно багато часу. А робити індивідуальний генетичний аналіз дуже дорого.

Як тільки якась інформація з'явиться, ми обов'язково поділимося нею.

Знак з неба і віра в Перемогу

— У 2022 році, коли ви тільки запустили стрім, до вас були питання від військових та СБУ і вам довелось його припинити…

— То були безпекові вимоги — на відео могло потрапити те, чого не повинні бачити наші вороги. Ми заблюрили кутики неба, і в кадрі, окрім гнізда, видно лише сільську дорогу, яка веде в тупик і не має стратегічного значення. Тож пряма трансляція триває від прильоту лелек (включаємо камеру за кілька днів до очікуваної події) і аж до їхнього відльоту. Вже маємо безперебійне електричне живлення, тому стрім виключається лише у випадку збою в інтернеті.

— Як реагують птахи на звуки війни: сирени, "шахеди", вибухи?

— Особливої шкоди птахам, які еволюціонували протягом сотень, а то й тисяч років поруч з людиною, вони не завдають. На щастя, ці звуки лунають у нас не надто інтенсивно. Хоча війна відчувається і в Леляках. У межах Національного парку фіксувались падіння "шахедів", були загоряння рослинності. Добре, пожежі вчасно локалізували, тому обійшлося без значної шкоди. У самому селі якось безпілотник упав…

— Ви особисто любите спостерігати за лелеками через екран монітора чи біля стовпа, на якому вмощене гніздо?

— Звісно, через екран, бо це набагато зручніше. Інакше навіщо б ми тоді встановлювали камери, прокладали кабелі, монтували апаратуру? Це досить дороге задоволення.

Якщо є вільні пара хвилин, то можу подивитися на лелек "живцем". Але чи багато там чого можна знизу побачити?

Раніше, поки ще не було відеофіксації, студенти під час літніх експедицій починали спостереження з біноклями о четвертій ранку, як тільки у лелек починався "робочий день". Чергували по годині біля гнізда, фіксували все, що відбувається у лелечій сім’ї. Тепер спостереження і простіші, і повніші, й до них можна повернутися у будь-який момент. Та й для звичайних людей, любителів живої природи, своєрідна розвага.

— До речі, ваша землячка журналістка Ольга Герасим’юк, родом з Пирятина, написала у Фейсбуці пост з нагоди повернення Грицька (насправді Одарки). І згадала історію дитини, яку їй розповіла письменниця Катерина Єгорушкіна. Хлопчик, котрий сидів у погребі разом з односельцями, ховаючись від окупантів, дивився в телефоні стрім з гнізда і казав, що це чомусь допомагало йому не збожеволіти… "Грицько наш — це не що-небудь! Це знак з неба! Посланець надії! Він повертається щороку в Україну. І поки так є, поки є Віра в Перемогу" — підсумувала журналістка.

— Від багатьох чув, що Грицько й Одарка допомагають морально у ці складні часи. Їх наділяють людськими рисами й ведуть у чаті з ними розмови.

— Стрім з лелечого гнізда у Леляках, як можна зрозуміти з обговорення в чаті, не єдиний. Он на Одещині чекають Степана, а в селі Люблевому-Гданську (Польща) — Войтека й Інку.

— Це любительські розважальні відео, які не мають на меті наукових досліджень.

— Що особисто для вас означає повернення лелек?

— Оновлення природного циклу.

Скриншоти, відео — Національний природний парк "Пирятинський"