Потепління клімату настає швидко та супроводжується зрушенням кліматичних зон, через що запаси вологи в ґрунті стають критично низькими ще до початку вегетаційного сезону. Це безпосередньо впливає на майбутній урожай, який є головним локомотивом для економіки України, пише академічний філолог та журналіст Віктор Конев у статті "Посуха — проблема не тільки цьогорічна".
Він зазначив, що наразі фіксується зростання середньої температури взимку. Так, якщо ще у нульових роках на Київщині середня зимова температура становила -3 °C, то у 2020–2022 роках — уже +1 °C. Водночас у 2023–2025 роках середня температура зросла до +2 °C. Вказується, що з 2020 року сума середньодобових температур взимку за рідкісним винятком вища за 0 °C.
"Посушливість в Україні — це не низка "випадковостей", вона набула сталого характеру, вважають дослідники. Що незмінно позначиться на врожайності, а отже, й на українській економіці загалом, для якої агросектор є головним локомотивом", — підкреслив Конев.
Він пише, що найбільше від дефіциту зимових опадів, а також у березні-квітні, страждають озимі зернові, зокрема пшениця, ячмінь і рапс. Він зазначив, що для більшості ярових культур запаси вологи в ґрунті взимку є критичними для отримання сходів, але основний вплив на майбутній урожай мають опади влітку.
Конев також наводить слова експерта Сергія Резніченка, який керує агрономією та розвитком технологій у компанії Corteva Agriscience. Той зазначив, що кукурудза, наприклад, дуже чутлива до нестачі вологи, зокрема у період викидання мітелки й цвітіння (червень-липень). Це вкрай актуально для легких піщаних ґрунтів, які швидко втрачають запаси води. Своєю чергою соя є однією з найуразливіших до посухи культур, адже у період цвітіння їй треба багато вологи.
Водночас соняшник, за словами Резніченка, завдяки сильній кореневій системі може використовувати вологу з нижніх шарів ґрунту. Це дає йому змогу формувати врожай навіть за нестачі або нерівномірного розподілу літніх дощів. Проте, як вказує експерт, якщо зимові опади були недостатніми, від посухи страждати може навіть соняшник. Вихід, як вважає, полягає у переході сільгоспвиробників на посухостійкі сорти.
"Надалі ж вплив нестачі води на екологію залежатиме від тривалості й інтенсивності змін, але очевидно, що агросектору доведеться пристосовуватися до нових умов", — вказав Конев.
З іншими матеріалами Віктора Конева можна ознайомитись за посиланням.