2 ризики: військовий назвав головні загрози від весняного призову в російську армію

Військовослужбовець Сил ТрО ЗСУ в ефірі 24 Каналу розповів, що стільки ж Росія мобілізувала і під час попередніх хвиль призову. Зокрема, у 2011 році ця цифра була приблизно такою ж, хоча тоді Росія не вела повномасштабної війни.

Він додав, що існує два основні ризики. Перший – це можливість знову замінити деякі тилові посади контрактниками. Насамперед це стосується строковиків.

"Відправити їхна строкову службу, а контрактників повністю спрямувати на фронт. Хоча, насправді, з огляду на інтенсивність бойових дій, у Росії це відбувалося і раніше. Деякі контрактники, які певний час перебували в тилу, зрештою опинялися на передовій, брали участь у боях і масово гинули", – сказав Мусієнко.

Як Росія вербує нових солдатів

Він зазначив, що другий ризик пов'язаний із тим, що Росія завжди продумує стратегічні кроки наперед. Їм потрібні військові на майбутнє. Упродовж пів року російським призовникам пропонуватимуть підписати контракти. Спершу це буде у формі розмов, пропозицій і демонстрації переваг, які вони отримають після підписання контракту. А ближче до завершення строкової служби тиск посилиться.

Потім когось примусять це зробити. А хтось підпишеться добровільно, повіривши у ті так звані "золоті гори", які обіцяє Росія: виплати – стартові й подальші – за контракт. Тобто це ще один спосіб поповнення особового складу, адже російські втрати дуже великі,
– сказав Олександр Мусієнко.

Він додав, що бойові дії тривають, а тактика росіян не змінилася. Вони не відмовилися від використання малих штурмових груп. Зараз застосовують різні підходи. Росія планує поповнювати резерви не лише строковиками. Вона залучає людей з кількох джерел: розсилає повістки, змушує з'являтися у військкомати, де одразу кладуть на стіл контракт і змушують підписати його. Частину вербують обіцянками великих виплат.

Досі є ті, хто погоджується. Дехто знає, що насправді відбувається на фронті – дізнається від знайомих, земляків чи через "сарафанне радіо", попри цензуру в російських медіа. Хтось усе одно йде. Хтось не знає правди й думає, що це спосіб заробити, погасити кредити чи купити щось,
– пояснив Мусієнко.

Він додав, що є ще одна категорія. Йдеться про тих, кому загрожує кримінальна відповідальність, тюремне ув'язнення, і кого змушують обирати: або йти воювати в обмін на амністію, або сісти у колонію суворого режиму. Саме з цих категорій Росія зараз поповнює свої сили, і строковики теж є частиною цього процесу.

"Всіх призовників одночасно відправити на передову неможливо. Принаймні формально, адже є певні бюрократичні процедури: їх потрібно набрати, підготувати – це триватиме щонайменше місяць, після чого вони складуть присягу й лише тоді можуть бути направлені у військові частини", – пояснив Мусієнко.

Чому росіяни бояться відправляти строковиків на передову

Він додав, що поки що Росія масово не залучає строковиків до боїв. Хоча такі випадки були зафіксовані в районах проведення Курської операції, це сталося тоді, коли Росія проводила оборонні дії проти наступу українських військ. Тоді строковики не були на передовій, а виконували допоміжні завдання в тилу.

Масово відправити їх бояться через комітети солдатських матерів та подібні рухи. Вони хоч і перебувають у напівлегальному статусі, все ж можуть викликати певне невдоволення в суспільстві, а цього Кремль намагається уникнути,
– пояснив Мусієнко.

Він підсумував, що має минути щонайменше кілька місяців, перш ніж когось вдасться підписати контракт і відправити на фронт.