/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F52%2Fb1d5a065b41c38c9dd7f9220084426c7.jpg)
Великий наступ Росії, скасування санкцій США й Бєлгородщина: що західні ЗМІ пишуть про Україну
Минулого тижня в Ер-Ріяді завершилися переговори за участю України, США і Росії. Великі "човникові" перемовини щонайменше мали закінчитися тишею в енергетиці та в Чорному морі, однак натомість породили лише плутанину. Сторони виступили з різними комюніке. Зокрема, особливо цікавим є документ Росії, де вона висунула додаткові вимоги щодо "Чорноморської ініціативи", які, навіть у разі підтримки з боку Америки, не є настільки критичними.
Водночас перспективи швидкого перемир'я залишаються все більш примарними: Путін відхрещується від пропозицій і, ймовірно, готує новий великий наступ влітку 2025 року. Дональд Трамп досі сподівається на тишу в Україні до Великодня і, схоже, нарешті спрямував свій хоч і обмежений, але гнів в бік Москви.
Про те, що писали західні ЗМІ за тиждень з 24 по 30 березня 2025 року, читайте в матеріалі 24 Каналу.
Зняття американських санкцій з Росії: чи справді все так погано
Так, у російському комюніке за підсумками переговорів у Саудівській Аравії вказано, що перемир'я у Чорному морі буцімто почне діяти після скасування санкцій з "Россельхозбанка" та інших російських фінустанов, що залучені у міжнародній торгівлі продовольством та добривам, підключення їх до SWIFT тощо. Дональд Трамп у відповідь на це пообіцяв "розглянути" ці 5-6 вимог.
Проте The Economist поспішає заспокоїти: зняття санкцій Сполученими Штатами не має великого сенсу без аналогічних кроків з боку Європи. У такому разі російська торгівля, доступ до платіжних систем та іноземні інвестиції залишаться дуже обмеженими.
З 2021 по 2024 рік торгівля між Москвою та Вашингтоном скоротилася на 90%. Проте навіть до вторгнення її оцінювали у мізерні 35 мільярдів доларів. А от довоєнна торгівля Росії з Євросоюзом становила 258 мільярдів євро (305 мільярдів доларів).
Ймовірно, Росія може сподіватися на скасування американських санкцій на експорт її енергоносіїв. Америка підтримує ціновий ліміт G7, який забороняє страховикам, судноплавним компаніям і банкам у групі розвинених економік сприяти продажу російської сирої нафти, якщо вона не коштує менш як 60 доларів за барель. Перед відставкою Джо Байден також вніс у чорний список 155 танкерів, які перевозили нафту для Росії.
Але Кремль знайшов нові кораблі, а також нові порти для причалів, і обмеження ціни мало менший вплив, ніж очікувалося. Після падіння в січні експорт нафти відновився до 3,5 мільйона барелів на день, що вище, ніж у 2021 році. Скасування санкцій не дасть значного додаткового стимулу,
– зазначає The Economist.
Подібна ситуація спостерігається і з природним газом: зняття санкцій щодо Arctic LNG 2 може допомогти перенаправити частину експорту, але, ймовірно, не раніше 2026 року, коли очікується надлишок газу в усьому світі.
Ще однією сферою, в якій Росія сподівається досягти прогресу, є міжнародні платежі. Якби американські санкції припинилися, такі проблеми зменшилися б, але не зникли б. Більшість активів російського центрального банку знаходяться в Європі та, ймовірно, будуть залишатися замороженими. Більшість російських банків все одно будуть відключені від SWIFT, який базується в Бельгії.
Для Росії Європа завжди була важливішою за Америку. У термінах пана Трампа це означає, що Європа має непогані карти. Проігнорована та під тиском, вона може спокуситися їх розіграти.
Перемир'я чи великий наступ Росії: чого чекати від весни та літа 2025 року
США все ще розраховують досягти повного припинення вогню між Україною та Росією до Великодня, пише Bloomberg. Проте у Білому домі визнають, що цей графік може бути порушений, враховуючи великі розбіжності між позиціями двох сторін.
У Євросоюзі вважають, що Путін тягне час, щоб отримати більше поступок від Трампа і більше успіхів на полі бою, однак з'явилися надії, що американський лідер поступово починає це розуміти.
У неділю, 30 березня, в інтерв'ю телекомпанії NBC News президент США Дональд Трамп раптово пригрозив Москві вторинними санкціями проти російських нафтопродуктів. Американський президент заявив, що "був дуже злий і розлючений", коли Путін почав заявляти про неповноважність Зеленського і заговорив про зміну керівництва в Україні.
Якщо ми з Росією не зможемо укласти угоду про припинення кровопролиття в Україні і якщо я вважатиму, що це вина Росії, я введу вторинні мита на нафту, на всю нафту, що надходить із Росії,
– цитує його NBC.
Трамп пояснив: якщо хтось купуватиме нафту у Росії, він не зможе вести бізнес у США. Він запевнив, що введе мито 25 – 50% на всю нафту. Також додав, що ці санкції будуть введені протягом місяця, якщо через Москву не вдасться досягти угоди про припинення вогню.
Проте Associated Press не очікує від Кремля готовності до миру, а зовсім навпаки – російські війська готуються розпочати новий великий наступ найближчими тижнями.
Москва прагне посилити свої переговорні позиції й такий крок дає Владіміру Путіну всі підстави відкласти дискусії миру на користь захоплення додаткових земель. Українські офіційні особи вважають, що Росія не має наміру брати участь у змістовному діалозі для припинення війни.
У ЗСУ заявили, що нещодавно Росія посилила атаки, щоб покращити свої тактичні позиції напередодні очікуваного масштабнішого наступу. Ймовірно, Москва потребує часу до травня.
Вони готують наступальні дії на фронті, які мають тривати від шести до дев’яти місяців, майже весь 2025 рік,
– повідомив аналітик Олексій Гетьман.
Москва посилила розвідувальні місії для пошуку та знищення вогневих позицій, систем безпілотників та інших засобів, які могли б перешкодити наступу в майбутньому, повідомили АР два українських командири. За словами Гетьмана, “це може бути ознакою того, що найближчим часом готується напад”.
Росіяни нарощують сили біля Покровська, а також нещодавно почали наступ у районі Оріхова Запорізької області. Володимир Зеленський називав Сумську область ще одним вірогідним напрямком російського удару навесні 2025 року. Проте як Москва, так і Київ, активно готуються до весняно-літньої компанії.
Стратегії Путіна в переговорах: як він маніпулює Трампом
Оглядач The Times Марк Галеотті зазначає, що Путін прагне досягти власних цілей, граючи на одержимості президента Трампа тим, що його вважають майстром угод.
Крім простих лестощів, він пропонує президенту США можливість потурати своїй особистості, щоб не тільки побачити себе як головного учасника угод, але й використати статус гіпердержави Америки, щоб змінити світ на свій розсуд. Зокрема, кремлівський диктатор минулого тижня назвав бажання Трампа придбати Гренландію "серйозним" і має "глибоке історичне коріння", що підбадьорює ексцентричні амбіції американського президента.
Владімір Путін заохочує погляд Трампа на геополітику лише як засіб національного збагачення. У Москві підтримали угоду про корисні копалини між США та Україною, а також запропонували американським компаніям можливість партнерства для розробки Арктики. Крім того, росіяни намагаються переконати американських інвесторів взяти під контроль "Північний потік-2".
Стосовно переговорної стратегії Путіна, що вона побудована навколо трьох осей, які залежать від особистих нахилів Трампа.
- Ілюзія мирних переговорів
Москва сигналізує про готовність продовжувати мирний процес, ініційований американським президентом, але вимагає поступок на кожному етапі. Наприклад, перш ніж погодитися на нове перемир'я в Чорному морі, яке полегшило б експорт українського зерна, Путін хоче, щоб із російських аграрних експортерів зняли санкції. Трампу не хочеться визнавати, що його передвиборчі обіцянки врегулювати конфлікт були лише бравадою, тому він має стимул погоджуватися.
- Неприязнь до Зеленського
Владімір Путін використовує нелюбов Трампа до Зеленського та їхнє спільне переконання в тому, що до України слід ставитися не як до суверенної, а як до підвладної країни, активи якої мають бути поділені між ними.
По суті, Путін пропонує Трампу надра України в обмін на частку її території та право голосу в управлінні нею. Київ протестує проти такого погляду, що може розлютити президента США подібно до того, що відбулося в Овальному кабінеті. Це штовхає Зеленського в обійми Європи як останнього союзника.
- Недовіра Трампа до ЄС
Водночас кремлівський диктатор використовує недовіру Трампа до ЄС, який той називав "створеним для того, щоб оббирати США". Багато російських вимог щодо миру, наприклад повернення аграрного банку Росії до системи SWIFT, не залежать лише від Вашингтона. Це створює напруженість між США та Європою: чи поступиться ЄС, чи ризикне викликати гнів Трампа і водночас дозволити Путіну уникнути відповідальності за провал мирного процесу
Операція ЗСУ у Бєлгородській області: що відбувається
Кілька тижнів тому ЗСУ розпочали нову операцію у Бєлгородській області. Reuters зазначає, що нова операція українських сил може бути спрямована на відволікання російських військ, які ведуть активні бойові дії в Курській області. Ймовірно, Москва вже відправила до Бєлгородщини підкріплення з Курщини.
Фінський військовий аналітик Еміль Кастехельмі з Black Bird Group стверджує, що ЗСУ, ймовірно, вдалося просунутися на 3 – 4 кілометри вглиб російського регіону, прорвавши першу лінію оборони. Проте він не бачить можливості для більшого прориву – такого, як був у Курській області.
За його словами, українські сили теоретично можуть взяти ще декілька сіл у прикордонній зоні. Це був би невеликий тактичний успіх, проте на цьому напрямку на оперативному чи стратегічному рівні можна досягти дуже мало.
Немає належного елемента несподіванки, і російська присутність у цьому районі достатньо сильна, щоб принаймні проводити здебільшого успішні оборонні операції,
– пояснив він.
The New York Times також бачить у наступі на Бєлгородську область спробу відтягнути росіян з Курщини. До того ж, як пишуть аналітики, Київ може сподіватися, що захоплення ще однією ділянки російської території зможе забезпечити більший дипломатичний тиск на Кремль – у той час, коли надії отримати поступки через операцію у Курській області потьмяніли.
Проте вторгнення має набагато більш обмежений масштаб, ніж Курська операція, і наразі охоплює лише тонку смугу російської території. ЗСУ вдалося забезпечити належну буферну зону та захопити кілька сіл уздовж кордону протягом перших кількох днів атак, перш ніж Росія спрямувала підкріплення.
Наразі Київ, ймовірно, контролює село Демидівка та розширив присутність поблизу Прилісся і Поповки. Паралельно з цим Україна продовжує завдавати точкові удари по російських командних пунктах, мостах і складах.

