/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F53%2F4b3c178781306e2c462a4e24cf740bbf.jpg)
Україна роботизує армію: як 15 000 наземних дронів замінить людей на фронті
Україна активно розвиває застосування наземних роботизованих комплексів (НРК) у бойових діях. У грудні 2024 року 13-та бригада Національної гвардії "Хартія" провела одну з перших роботизованих операцій, задіявши десятки дронів і бойових роботів. Однак поки що такі випадки залишаються рідкістю через технічні та тактичні обмеження.
Українські бійці в інтерв'ю "Економічній Правді" розповіли про те, як триває процес освоєння нової технології в бойових умовах.
Було зазначено, поки що ні виробник роботизованих платформ, ні самі військові не розуміють, якими мають бути НРК і в якому аспекті буде розкрита їхня ефективність.
"Освоєння нового виду озброєння відбувається на всіх рівнях: у бою, фронтових майстернях, цехах оборонних компаній, волонтерських штабах і у владних кабінетах. Головна мета — замінити людей роботами на найнебезпечніших ділянках фронту", — йдеться в матеріалі.
За словами директора департаменту закупівель Міноборони Гліба Канєвського, у 2025 році на фронт планують поставити 15 тисяч роботів, що істотно збільшить їхню присутність на полі бою. Ці машини вирішують широкий спектр завдань:
- Логістика: доставка боєприпасів, медикаментів, евакуація поранених, перевезення інженерного обладнання.
- Вогнева підтримка: використання турелей для придушення противника.
- Роботи-камікадзе: ураження укріплень і техніки противника.
- Розмінування: розчищення доріг і позицій від мін.
- Перенесення спеціального обладнання: розміщення РЕБ, розвідувальних систем, інженерних інструментів.
Проте поки що НРК стикаються з низкою технічних складнощів, таких як недостатня прохідність, проблеми зі зв'язком і низька точність збройових систем.
Аналіз ефективності застосування
Експерти та військові з кількох підрозділів, включно з "Хартією" і 108-м батальйоном "Вовки да Вінчі", оцінили поточний стан розвитку НРК за десятибальною шкалою:
- Логістика — 5,5/10. Один із найбільш відпрацьованих сегментів, але потребує підвищення надійності.
- Вогнева підтримка (роботи з турелями) — 3/10. Поки застосування обмежене низькою точністю і складністю управління.
- Роботи-камікадзе — 5,5/10. Ефективність підтверджена, але є проблеми зі зв'язком і прохідністю.
- Розмінування — 4,5/10. Високі вимоги до точності обмежують масове застосування.
- Евакуація поранених — 3/10. Надійність поки що не відповідає вимогам бойових умов.
- Перенесення спеціального обладнання — 3,5/10. Використовуються мобільні станції РЕБ та інженерні системи, але потрібен розвиток технологій.
Попри поточні проблеми, Україна активно тестує і модифікує роботів. У країні працює мережа фронтових майстерень, де інженери та оператори адаптують платформи під реальні бойові завдання. Згідно з даними технологічного кластера Brave1, наразі на озброєнні допущено близько 50 моделей НРК, але тільки 20-30% з них використовуються стабільно.
Модернізація платформ і перспективи
Що стосується ключових напрямків модернізації, то тут йдеться про поліпшення систем зв'язку та управління, підвищення прохідності платформ, оптимізацію балансу ціна/ефективність, а також розробку спеціалізованих платформ, наприклад, надійних роботів-евакуаторів.
Наприклад, на виставці Defense Tech Innovations Forum 2025 низка компаній продемонстрували варіанти з цифровим зв'язком, Starlink і з оптоволокном. А виробник платформ TerMIT зробив ставку на модульність — її конструкція дозволяє інтегрувати будь-який зв'язок або одночасно поєднувати їх між собою.
Водночас українські військові відзначили й кілька своїх улюбленців, які вже себе зарекомендували з позитивного боку. Серед них — "Тарган", "Терміт", "Гімлі", "Тесля", "Рись PRO".
Також повідомлялося, що у 2024 році український уряд планував поставити на фронт 10 тисяч наземних роботів. Однак, як показує практика, цей план так і не був реалізований у повному обсязі. Основними причинами називають як сирість технологій, так і неготовність військових до їхнього масового використання.
Згідно з даними Агентства оборонних закупівель, за друге півріччя 2024 року Міноборони уклало шість контрактів на постачання наземних роботів на суму 100 млн грн. У першому кварталі 2025 року ця цифра зросла до 31 контракту на суму 6 млрд грн.
Насамкінець було зазначено, що на думку аналітиків, ринок наземних роботів повторює шлях розвитку FPV-дронів. Від перших кустарних розробок та імпровізації в бойовому застосуванні він рухається до створення професійних конструкторських спільнот, розробки тактик, формування спеціалізованих підрозділів та освітніх центрів.
Важливо В Україні запустили серійне виробництво роботизованої турелі "Буря" (відео)
