Російський наступ у квітні-травні: Жданов – про те, як Путін водить Трампа за ніс

Наступ російських військ можливий не тільки на Сумщині та Харківщині, а й на Чернігівщині, вважає полковник запасу Олег Жданов.

Росія готує новий наступ на Сумську і Харківську області, який Путін має намір провести вже цієї весни, заявив президент України Володимир Зеленський. Президент також зазначив, що Путін хотів почати цю операцію вісім місяців тому, але тоді ЗСУ не дали цього зробити завдяки Курській операції.

Військовий експерт, полковник запасу ЗСУ Олег Жданов розповів Главреду, наскільки масштабним буде новий російський наступ, чи стануть Харківщина і Сумщина великими театрами бойових дій, як ця операція ворога вплине на Курську і Бєлгородську операції ЗСУ, чи здатна Україна зламати плани Путіна, а також як Трамп, який так прагне змусити сторони припинити вогонь до 30 квітня, відреагує на наступ російських військ.

Якими будуть цілі цього російського наступу, і наскільки масштабним він може бути з огляду на стан і проблеми російської армії?

Наступ російської армії у квітні-травні буде навіть не оперативним – це буде більше схоже на тактичні удари на глибину максимум 10-20 кілометрів. Тому що сил і засобів групи військ "Північ", що зосереджені сьогодні в Курській, Брянській і Бєлгородській областях, недостатньо для здійснення оперативних проривів на глибину 50-100 кілометрів.

У Путіна є єдиний, у принципі, невичерпний ресурс. Нехай він і повільний, але він не вичерпний. Це людський ресурс. Немає танків – отже, росіяни підуть в атаку пішки. Зможуть знайти їм "Жигулі" – вони поїдуть на "Жигулях". Знайдуть велосипеди – поїдуть у наступ на велосипедах, на самокатах же їздять. Є відео, які свідчать про те, що російські війська на електросамокатах їздили на штурм наших позицій. Ба більше, на штурм наших позицій вони ходили на милицях.

Путіну не шкода: 140 мільйонів людей він поступово переловить і відправить на штурми українських позицій. Цілком можливо, що нинішня бравада Путіна пов'язана з тим, що в Росії знайшли нове джерело рекрутингу дармового "гарматного м'яса" – це студенти. До Держдуми Російської Федерації нещодавно внесено законопроект про те, щоб зняти бронь зі студентів. Якщо по всій Росії зі студентів знімуть бронь, то масовість призовів буде просто божевільною.

Для чого на цьому етапі Росії наступ саме в Сумській і Харківській областях? Щоб скувати Курську і Бєлгородську операції?

Ні, це робиться для того, щоб нас розтягнути на шпагат. Це війна на два фронти, і це найскладніше, що буває під час війни. Росіяни першими почали наступати в Харківській області, ми їм відповіли в Курській області. Зараз у Курській області російські війська почали нас видавлювати. І ми відповіли їм у Білгородській області.

До речі, Бєлгородська операція була зумовлена саме прагненням випередити противника і постаратися максимально зірвати його плани. Адже таким чином ми змушуємо противника перекидати резерви не згідно з його планами, а згідно з тією обстановкою, яка складається на полі бою. Уже є свідчення того, що деякі частини російської армії були зняті і перекинуті в Бєлгородську область з Краматорського, Сіверського і Торецького напрямків.

Наскільки Україна готова відбити цей наступ російських військ? Судячи з того, як ви його описуєте – "наступ на велосипедах і милицях", це буде щось карикатурне, але, тим не менш, чи зможемо ми перешкоджати просуванню противника навіть на ці 10-20 кілометрів?

Це буде не зовсім карикатурно, я говорю про крайнощі. У Росії є і піхотні підрозділи, і танкові, якими вона буде наступати. Не всі там на милицях чи самокатах.

Однак кількість особового складу дозволить Росії здійснити прориви місцевого значення, тобто на тактичну глибину – до 10-15 кілометрів. У даному випадку у нас є шанси це все стримати, оскільки там у нас достатня кількість військ.

Причому навіть російські зет-воєнкори говорять про те, що, незважаючи на початок операції в Бєлгородській області, Збройні сили України не використали повністю резерв, який залишився з Курської операції. Тобто росіяни не змогли змусити нас перекинути туди резерви.

Ще один момент. З огляду на загальну ситуацію на лінії фронту, 2025 рік буде роком оборони. Нам якнайшвидше слід відмовитися від будь-яких наступальних операцій. Точніше наступ – це для нас сьогодні взагалі недосяжна мета, а от контрнаступальні операції нам треба припиняти і сідати в глуху оборону, окопуватися і тримати позиції. І так доти, доки не вирішиться питання з поставками нам необхідної кількості озброєння і боєприпасів.

А як цей наступ російських військ може вплинути на Курську та Бєлгородську операції? Чи може він призвести до того, що ми будемо змушені залишити навіть ті невеликі частини російської території, які зараз залишаються під нашим контролем?

Можливо, цей варіант виключати не можна. Однак цілком можливо і те, що на цих рубежах ми закріпимося. Річ у тім, що в Курській області ми перебуваємо в самому прикордонні, тобто досить близько від кордону, але там панівні висоти, на яких ми сидимо. Усе це плавно може перерости в протистояння, і фронт формуватиметься з урахуванням утримання нами окремих районів цих областей.

Крім того, така ж ситуація може бути і в Чернігівській області. Поки що, слава Богу, не було вторгнення російських військ на Чернігівщину, але ДРГ там працюють. А в Росії все починається з ДРГ – з кількох солдатів, які намагаються закріпитися і розвивати якийсь успіх.

А йтиметься про Чернігівську область чи про Брянську? Де це все може відбуватися?

А от це хороше питання. Тут дуже важко зорієнтуватися, тому що ми точно не знаємо, скільки російських військ перебуває в Брянській області. Тому буде так, як вирішить наш Генштаб. Ми ж ухвалили рішення йти в Бєлгородську область і створювати буферну зону на території Бєлгородської області, а не чекати, коли росіяни вторгнуться або почнуть розширювати два плацдарми, які є у противника на території Харківської області. У Курській області ми відходили-відходили, вони нас видавлювали, а потім, коли ми знайшли більш-менш непоганий рубіж оборони, ми зупинилися на цьому рубежі й почали зміцнювати свою оборону.

Тож тут 50/50.

А як може відреагувати Трамп на наступ Росії? Адже він явно не вписуватиметься в план Трампа про досягнення перемир'я до кінця квітня.

Уже формуються два паралельні процеси.

Один процес – Трамп намагається всіма силами припинити вогонь. При цьому йому глибоко наплювати, на яких умовах це відбудеться. Він просто хоче, щоб усі зупинилися, тобто "стій, раз-два!", багнети в землю і сидимо в окопах, нічого не робимо.

Другий процес – Путін водить Трампа за ніс, як ослика на арені, розповідаючи про те, як сильно він підтримує ідею Трампа про припинення вогню. При цьому, виступаючи перед моряками, Путін розповідає, що "ми доб'ємо Збройні сили України".

І удари по енергетиці, як бачимо, теж тривають. От росіяни підірвали Суджу. Ми не б'ємо по Суджі, а в Росії, мабуть, вирішили: "Гаразд, все одно ремонтувати. Давайте доб'ємо". І бахнули ще раз. А тепер буде розгорнуто кампанію зі звинуваченнями в тому, що це Україна зірвала енергетичне перемир'я, "адже там нелегітимна влада", тому потрібне зовнішнє управління.

Тож тут дуже важко сказати, хто кого. Якщо Трамп хоч трохи себе поважає, він уже давно мав би набити морду Путіну, образно кажучи. Він уже давно мав би тупнути ногою і сказати, що він не клоун і не лох, щоб Путін його щоразу розводив. У Трампа вже навіть поміняли дату: тепер ідеться не про великоднє припинення вогню, а про перемир'я до ста днів Трампа при владі, тобто до 30 квітня. А наступна дата яка буде? 9 травня?

Путін налаштований воювати. Для нього зараз неприйнятна зупинка бойових дій. І Росія не сидить склавши руки, а шукає шляхи і способи поповнення особового складу та нарощування чисельності армії. Зараз там знайшли спосіб – знімати бронь зі студентів. А в масштабах Росії це сотні тисяч людей! І причому найзолотіший вік – 18 років і старше.

А де ж прославлена образливість Трампа? Чи може він у ситуації російського наступу, коли переконається, що Путін, як ви кажете, "водить його за ніс", тупнути ногою й активізувати постачання озброєння Україні?

Ні, поставок не буде. Поки у Трампа у США вся повнота влади, допомагати він Україні не буде.

Тупати ногою у відповідь на дії Путіна Трамп теж не буде. Було дуже показово, як витіювато він висловився, розуміючи, що Путін знущається з нього і затягує угоду: мовляв, "я теж бізнесмен, не хочу підписувати контракт, але хочу залишатися в грі". Складається враження, що в архівах КДБ є папочка з написом "Дональд Трамп", бо по-іншому таке підлабузництво Трампа перед Путіним просто нічим пояснити.

Так буде до проміжних виборів у США, які будуть через півтора року. З такою внутрішньою політикою республіканці 100% ці вибори програють, і Конгрес може знову перейти в руки демократів. Ось тоді демократи розвернуться! Тоді Трампу імпічменту не уникнути. І тоді Конгрес може і гроші виділити на озброєння для України, і змусити відкрити президентські програми, наприклад, PDA.

Але для цього нам треба якось протриматися півтора року.

У нас є можливості протриматися стільки. Для цього зараз ми маємо окопуватися і сідати в глуху оборону, припинивши будь-які спроби наступальних і контрнаступальних дій. Ми повинні сісти в глуху оборону і рахувати снаряди – тоді протримаємося.