Мелоні пропонує поширити на Україну дію статті 5 НАТО без членства: в Bloomberg прокоментували

Прем’єр-міністр Італії Джорджа Мелоні пропонує забезпечити Україні безпеку після війни, запропонувавши їй захист за статтею 5 НАТО, але без надання членства, що є одночасно сміливим і проникливим кроком.

Ця пропозиція змусить США та Європу ризикувати можливим прямим військовим зіткненням з Росією, ядерною наддержавою, якого вони намагаються уникати з тих пір, як Володимир Путін ввів війська в Грузію у 2008 році.

Незважаючи на це, малоймовірно, що Дональд Трамп підтримає такий крок, зазначає Марк Чемпіон, колумніст Bloomberg Opinion.

Але ідея Мелоні також має свою хитрість.

Вона продумана так само ретельно, як і план Франції та Великобританії щодо розміщення військ на території України, підкреслює колумніст.

Хитрість пропозиції Мелоні полягає в руйнуванні аргументу Путіна щодо його вторгнення в сусідню суверенну країну — аргументу, який багато хто на Заході, включаючи Трампа, приймали без заперечень.

"Цей аргумент в тому, що Путін нібито діяв для усунення загрози від розширення НАТО на схід.

Хоча напад на Україну в основному став реакцією на політику відкритих дверей НАТО, помітних розширень альянсу в бік Росії не було з 2004 року; подальші розширення стосувалися Балкан, а Фінляндія та Швеція приєдналися вже після початку війни.

Питання, яке порушує пропозиція Мелоні, — це те, як сам Путін сприймав цю загрозу", — пише Чемпіон.

Колумніст також зазначає, що Путін, швидше за все, відкине пропозицію Мелоні.

Якби його метою був мир і безпека російських кордонів, а не спроби розширити вплив Росії як великої держави з застосуванням сили, він би, безумовно, погодився на це.

Ідея Мелоні заслуговує на перевірку.

Якщо Путін відмовиться, це допоможе чітко визначити мотиви його вторгнення в Україну, а також вимоги, пов’язані з роззброєнням Києва та відступом НАТО з колишніх радянських країн, вважає Чемпіон.

Чемпіон також стверджує, що між заявленою метою нової адміністрації США — порятунком людських життів і закінченням програшної війни — і їхніми діями, що полягають в уступці більшості ключових вимог Росії, виключенні України з переговорного процесу і передачі США контролю над мінеральними ресурсами та інфраструктурою України, існує глибока і цинічна прірва.