Нове відкриття змінює уявлення про поведінку морських хижаків

Донедавна акули вважалися безмовними хижаками, які лише потайки пересуваються океанськими глибинами. Однак нещодавно зроблене відкриття морської біологині Каролін Нідер з Університету Окленда в Новій Зеландії змінює наше уявлення про поведінку цих древніх істот. Виявилося, що акули можуть видавати звуки, які раніше вважалися нечуваними.

Нідер проводила дослідження слуху акул в рамках своєї докторської дисертації, коли натрапила на незвичайне явище. Вивчаючи рифових акул, вона почула клацаючі звуки, що виникали в середовищі їхнього проживання. Спочатку дослідники навіть не здогадувалися, що ці звуки можуть бути створені акулами, оскільки до цього часу не було відомо про здатність цих риб до вироблення звуків. “Ми спочатку думали, що це не можуть бути акули, адже раніше не фіксували подібних звуків, що вони могли б видавати”, — поділилася Нідер з виданням Scientific American. Проте після серії експериментів і спостережень дослідження підтвердило, що акули справді здатні “розмовляти”. Щоб підтвердити свою гіпотезу, Нідер та її команда помістили десять молодих рифових акул в окремі резервуари, оснащені диктофонами для запису підводних звуків. Виявилось, що акули значно більше клацають в перші секунди після контакту з людиною. Згідно з даними експериментів, акули в середньому видавали дев’ять клацань протягом 20 секунд, кожне з яких тривало близько 48 мілісекунд. Це відкриття стало першим в історії документально підтвердженим записом звуків, які виробляють акули.

Дослідники припускають, що ці клацання можуть бути захисним механізмом. Вони можуть служити для дезорієнтації хижаків, надаючи акулі шанс на втечу від потенційної небезпеки. “Маленькі акули особливо вразливі, і такі звуки можуть допомогти їм виграти час для втечі”, — пояснила Нідер в інтерв’ю ABC News. Хоча це відкриття дає нові можливості для вивчення поведінки акул, науковці ще не з’ясували точно, як акули створюють ці звуки. Одна з гіпотез припускає, що клацання виникають через швидке змикання сплющених зубів, однак для підтвердження цієї теорії необхідні додаткові дослідження.

Тепер дослідники планують з’ясувати, чи здатні інші види акул видавати подібні звуки і яку роль ці звуки відіграють у їхній поведінці. Це відкриття не тільки розширює уявлення про акул, а й може сприяти новому підходу до їхнього вивчення, а також до охорони цих величних створінь.