Ніжне ім'я "Тіна": як красиво звернутись до його власниці

Жіноче ім'я "Тіна" – яке його походження та як звертатися до власниці, розповідає 24 Канал.

Яке походження імені "Тіна"

Милозвучне жіноче ім'я – Тіна, поширене у різних куточках світу. Однак, для України воно рідкість, найбільше названо дівчаток у 2005 році, і це лише – 0,31%.

А про його походження існує кілька версій.

• Ім'я "Тіна" грузинського походження – від імені Тінатін, яке означає "відблиск Сонця".
• Оскільки поширене у західній культурі, то може бути коротким варіантом низки імен – Valentina (Валентина), Christina (Христина), Yustina (Юстина), Martina (Мартіна) тощо.
• Може бути і арабського походження й означає "інжир".
• Можливе й іранське походження, та перекладається як – "земля", "глина".
• Латинське походження імені від слова "tenuis", що означає "тонкий" або "ніжний".

Лагідно до дівчини можна звертатися – Тінка, Ті, Тінні, Тін, Тінка, Тінчик, Тіночка, Тінуся, Тінечка, Тінулька, Тінуленька.

Щодо Дня Ангела для носійки, то оскільки такого церковного імені нема, ви можете обрати повні імена, для яких Тіна стане короткою формою – Августина, Агатіна, Катаріна, Клементина, Костянтина, Леонтина, Целестина, Юстина, Христина, Валентина, та інші. А відповідно у них свята – у Алевтини іменини 29 липня, у Валентини – 29 липня і 23 лютого, у Христини – 19 лютого, 26 березня.

Тіна – це і відблиск сонці, і інжир / Freepik

Серед найвідоміших українок-Тін – Тіна Кароль (до речі – це тепер офіційне ім'я). І чули ж ви про співачку – Тіну Тернер. А ще є спортсменки – Тіна Мазе, Тіна Вайрате; політики – Тіна Бірбілі; акторки – Тіна Фей.

Милозвучне ім'я варте того, щоб його повернути до користування.

Звісно, що це не єдине запозичене ім'я, але краще його вживати в українській фонетиці, як, наприклад, ім'я Дарина.