Не "житниця Європи". Радник Зеленського сказав, якою країною має стати Україна
Не "житниця Європи". Радник Зеленського сказав, якою країною має стати Україна

Не "житниця Європи". Радник Зеленського сказав, якою країною має стати Україна

Україна завжди вміла виробляти — і сто років тому і зараз

Україну системно затягували в аграрну "історію" і навіть називали "житницею Європи". Коли почалася повномасштабна війна, країні очевидно показали, що її аграрна продукція може бути нікому не потрібна. Україна почала перебудовуватися і сьогодні це не аграрна країна, а арсенал вільного світу.

Таку думку висловив радник Президента України зі стратегічних питань, ексміністр з питань стратегічних галузей промисловості України (2023-2024) та голова "Укрзалізниці" в один із найгарячіших періодів її історії, 2022-2023 Олександр Камишин у розмові з Сергієм Жаданом для Радіо Хартія з циклу.

За його словами, Україна завжди вміла виробляти – і сто років тому і зараз. Відмінність лише у нових технологіях. Наприклад, раніше була "шабля" як холодна зброя, а сьогодні "Шабля" — це турель на наземний роботизований комплекс.

Фото: Олександр Ратушняк

"Якщо раніше з дроту робився часник (військове загородження з декількох з'єднаних зіркоподібних гострих сталевих штирів, спрямованих у різні боки — ред.), то зараз це протипіхотна міна. Якщо раніше човен-чайку начиняли порохом і відправляли на ворожу флотилію, то сьогодні це морські дрони. Ми завжди вміли виробляти. Ми про це забули. В нас є хороше слово — "зброяр". У нас є хороша каста зброярів. Ми про це маємо згадати.

Нас системно заганяли в іншу історію. 1985 рік, Deutsche Bank робить дослідження і каже: 49% всього агропродукту СРСР вироблено в УРСР. І називає УРСР житницею Союзу. Ми цьому радіємо. Розвалився Союз. Ми все ще кажемо, що ми житниця, Союзу немає, то ми житниця Європи, і ми біжимо у цій концепції десятки років. Ми кажемо: Україна — аграрна країна. Якщо до нас приходить європейський банк, то він називається Credit Agricole Bank, аграрний банк. Якщо у нас у Forbes з'являється пара десятків аграрних бізнесменів, які по суті потихеньку виміщають звідти інших підприємців, то ми стаємо дійсно аграрною країною.", — зазначив співрозмовник.

Довідка: Вираз "Україна — житниця Європи" пов’язаний із традиційною історичною роллю України як важливого виробника зерна та інших сільськогосподарських продуктів для регіону. Воно наголошує на важливості України як ключового постачальника зерна та продовольства на європейський ринок.

Камишин підкреслив, що вперше зрозумів, що країна біжить не тим шляхом, коли подивився рейтинг європейських країн за долею агросектору в структурі ВВП. Наша країна була третьою. Першими та іншими, ймовірно, були Албанія та Чорногорія.

"Я зрозумів, що нам не треба змагатися далі в цій грі, але продовжив бігти в цій концепції. У в мене був аграрний бізнес, велика компанія, яка обслуговувала комбайнами великі аграрні підприємства. У мене був колгосп, і я жив у цій концепції теж. Коли почалась війна, нам всім показали, що ваша аграрна продукція може бути нікому не потрібна. Без неї світ проживе. Нікому не треба ваші 50 мільйонів тонн кукурудзи на рік, залиште собі", — пояснив Камишин.

Він згадав, як було складно у перший рік, коли пробували все це вивезти на західні прикордонні переходи. Камишин наголосив, що тоді ніхто не готовий був отримувати мільйонами тонн нашу кукурудзу.

"Ми почали перебудовуватись, і сьогодні ми перебудовуємося як арсенал вільного світу. Нас пробували на якомусь етапі зробити полігоном, місцем, де приїжджають, відчувають, потім повертаються до себе і там допрацьовують. Це неправильний шлях", — вважає співрозмовник Жадана.

Після закінчення війни Україні будуть потрібні великі кошти на відновлення. Є два виходи — або просити гроші у партнерів, або продавати те, що країна навчилася робити за час війни та чесно заробляти на відновлення.

Камишин додав, що весь вільний світ та демократичні країни поважають нації, які вміють виробляти та заробляти чесною працею на своє відновлення. На його думку, те, що навчилася виробляти Україна, дуже буде потрібно нашим стратегічним партнерам в інших регіонах.

"Якщо дві великі армії стоять одна проти одної повністю озброєні, вони не розійдуться додому. Треба бути готовим до того, що не буде все добре. Ми повертаємо нашій країні суб’єктність. Ми не просто просимо допомоги, ми даємо цінність", — підсумував Камишин.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав про те, що польські фермери розпочали блокаду кордону з Україною 9 лютого 2024 року, вимагаючи скасувати рішення про безмитну торгівлю України з ЄС.

25 лютого 2024 року відбулася наймасштабніша диверсія: поляки пошкодили 8 вагонів з українською кукурудзою та висипали зерно на колії. З 8 вагонів висипалося до 180 тонн кукурудзи, більшу частину зібрали, але 30 тонн доведеться утилізувати.

За українське зерно, висипане з вантажних вагонів на заваді, платитимуть ті, хто його розсипав. Пошкодження приватної власності у будь-якій цивілізованій країні – це порушення законодавства.

Теги за темою
Україна
Джерело матеріала
loader
loader