Як Вірменія офіційно оголосила про намір стати членом ЄС і чи матиме це продовження

Минулого тижня у Вірменії відбулася справді епохальна подія – необхідність здобуття повноцінного членства у Європейському Союзі стала частиною національного законодавства.

Показово, що відповідний законопроєкт був внесений не урядом і не одним із депутатів, а через загальнонаціональну ініціативу.

Про те, як на це відреагувала Росія і що буде далі, читайте в статті редактора "Європейської правди" Юрія Панченка Момент істини для Вірменії: чи ризикне Єреван подати заявку на вступ до ЄС.

Далі – стислий її виклад.

Друга та третя карабаські війни, за результатами яких Азербайджан повністю відновив контроль над Карабахом, докорінно змінили Вірменію.

Розчарування в діях РФ, а також необхідність забезпечення власної безпеки без союзників, повернули дискусію про можливий вступ до Євросоюзу.

Тим більше, що у 2022 році відкрилося "вікно можливостей" – ЄС дав кандидатський статус Україні та Молдові й оголосив про європейську перспективу для Грузії (яка наступного року також отримала кандидатський статус).

У березні минулого року Європейський парламент ухвалив резолюцію, що пропонує розглянути можливість членства Вірменії в ЄС.

Втім, навіть за таких умов Єреван не поспішав розвертатися від Росії до Європи.

У Вірменії лише натякали на можливість подати заявку на вступ до ЄС та уникали конкретних дій.

Найпоширеніше пояснення цьому – Єреван діє так за наполегливими рекомендаціями Заходу, який ймовірно просив вірменську владу притримати свої європейські амбіції хоча б до завершення російсько-української війни.

Та ці пояснення не влаштовували багатьох у Вірменії – і це привело до ініціативи про внесення курсу на членство в ЄС до законодавства.

Збір підписів про внесення євроінтеграційного законопроєкту почався в середині минулого року.

Наприкінці року необхідну кількість голосів передали до Центрвиборчкому, де підтвердили їхню автентичність.

Попри побоювання, що влада "заморозить" цей законопроєкт, притримавши його до наступного року, коли мають пройти парламентські вибори, законопроєкт пройшов розгляд профільного комітету та обидва читання трохи більше, аніж за два місяці.

"Наступний крок – уряд має направити до євроінституцій листа про прагнення Вірменії стати повноцінним членом ЄС і про готовність розпочати відповідні консультації та переговори.

А якщо уряд не поспішатиме з цим листом, то ми будемо публічно тиснути на нього, вимагаючи дотримуватися вимог законодавства", – розповідає Тигран Хзмалян, президент Європейської партії Вірменії та один зі співорганізаторів збору підписів.

У Росії вже відреагували на ухвалени у Вірменії закон, заявивши, що він суперечить чинному членству Вірменії у Євразійському економічному союзі (ЄАЕС).

Втім, у Москві наразі воліють утриматися від "кроків помсти".

Якщо під час внесення цього законопроєкту в РФ погрожували, що його ухвалення буде сприйняте як заявка Єревана на вихід з ЄАЕС (тобто призведе до обмежень щодо вірменського експорту), то наразі там обмежуються заявами про "неможливість сидіти на двох стільцях".

Нинішня заява віцепремʼєр-міністра Росії Алексея Оверчука виглядає набагато м’якшою, аніж його ж заява двомісячної давнини.

Відсутність реакції Москви може пояснюватися складною ситуацією, в якій перебуває РФ через війну в Україні та західні санкції.

У РФ не можуть собі дозволити за таких обставин розпочинати навіть торгову війну з Вірменією.

Дійсно, схвалення євроінтеграційного закону більше не дає вірменській владі можливості тягнути час, зберігаючи членство у проросійському ЄАЕС й одночасно заявляючи про євроінтеграційні амбіції.

Саме тому подання офіційної заявки на вступ до ЄС має стати моментом істини, який покаже: чи дійсно Вірменія готова євроінтегруватися; чи здатна РФ зберегти країну у своїй зоні впливу; чи готовий ЄС дати Вірменії кандидатський статус.

Докладніше – в матеріалі Юрія Панченка Момент істини для Вірменії: чи ризикне Єреван подати заявку на вступ до ЄС.