Гонка за Арктику: наочно показуємо, чому північний регіон ближче, ніж ви думаєте, і до чого тут Куба

Арктика сьогодні перетворилася на справжній центр геополітичного протистоянняміж світовими державами. І хоча для багатьох цей регіон здається чимось далеким і непотрібним, насправді він розташований значно ближче, ніж може здаватися на перший погляд.

Танення арктичних льодів відкриває доступ до значних запасів корисних копалин, нових судноплавних маршрутів та рідкісних металів, що приваблює увагу США, Росії та Китаю. Кожна з цих країн уже активно розробляє власну стратегію щодо освоєння північного регіону.

Не така і далека Арктика

Якщо поглянути на карту світу, можна помітити цікаву географічну особливість: відстань від деяких штатів США до Арктики є цілком співставною з відстанню до Куби. Наприклад, від Колорадо до Арктики – приблизно 4000 км, тоді як до Куби – близько 3340 км.

Гренландія – це "Куба навпаки"

США, як відомо, в Арктиці цікавить найбільше Гренландія.Цей острів розташований на перетині потенційних арктичних маршрутів – Північно-Західного проходу та Трансполярного морського шляху. З кліматичним потеплінням ці маршрути можуть стати важливою частиною світової логістичної системи.

Крім того, Гренландія багата на стратегічно важливі ресурси: літій, графіт, ітрій, кобальт – ключові елементи для виробництва акумуляторів, розвитку "зеленої" енергетики та військової техніки. Контроль над цими ресурсами дозволить США зменшити залежність від Китаю.

Арктичне суперництво та паралелі з Карибською кризою

Нарощування військової присутності в Арктиці викликає історичні паралелі з часів холодної війни. Якщо в минулому столітті Куба стала точкою напруги між СРСР та США, то сьогодні таку роль потенційно може відіграти Арктика. Фактично, Гренландія може стати "Кубою навпаки" – стратегічним пунктом, який дозволить контролювати значні території та впливати на баланс сил між ядерними державами.

Китай, попри відсутність прямого виходу до Північного Льодовитого океану, також має амбіційні плани щодо Арктики. Офіційний Пекін позиціонує себе як "навколоарктичну державу", хоча найближча точка країни знаходиться майже за 1500 км від Полярного кола.

Стратегія Китаю в Арктиці ґрунтується переважно на "м'якій силі": наукових проєктах, освітніх обмінах, інвестиціях через треті країни. Втім, усе частіше з Пекіна лунають заяви про необхідність захисту торгових маршрутів та видобувних проєктів, що може призвести до збільшення військової присутності в регіоні.

Попри гучні заяви про величезні запаси нафти й газу в Арктиці, часто йдеться саме про нерозвідані запаси – попередні оцінки, які потребують уточнення та геологорозвідки. До того ж, видобуток ресурсів в арктичних умовах може мати складнощі.

Таким чином, Арктика стає новим полем геополітичного протистояння, а її значення для світових держав зростає з кожним роком. І хоча вона здається далекою на перший погляд, насправді це регіон, який може суттєво вплинути на світовий баланс сил у найближчому майбутньому.

Раніше "Телеграф" також писав, як насправді виглядає Гренландія, яку хоче Трамп.Багато хто уявляє її неправильно.