Військовий пережив 120 операцій: неймовірна історія порятунку воїна
Військовий пережив 120 операцій: неймовірна історія порятунку воїна

Військовий пережив 120 операцій: неймовірна історія порятунку воїна

Після поранення військовий пережив 120 операцій.

Три відділення лікарні «Феофанія» 390 днів витягувала пацієнта з важкого стану.

Прогнозували, що він не зможе навіть сидіти, а він вже підтягується на турніку і приміряє перші протези.

Про це йдеться у сюжеті кореспондентки ТСН Ірини Маркевич.

Цей випадок виходить за уявлення науки про ресурси людського організму.

Усі травми військового Олександра Безверхнього не можливо перерахувати, адже він переніс 120 хірургічних втручань.

Його рани зафіксовані на фото.

Але навіть лікарі, які за роки війни вже бачили чимало — називають їх занадто чутливими.

Юля — дружина Олександра, яка вже рік поруч з ним в лікарні, три місяці не могла наважитись подивитися на травми свого чоловіка.

Олександр родом з лівобережжя Херсонщині, його дім в окупації.

На фронті він вивозив з самісінького нуля «трьохсотих».

22 січні минулого року він вийшов на завдання з побратимами, дістався до пораненого і їх усіх накрив мінометний вогонь.

Після поранення Олександр 3 місяці був у медикаментозній комі.

Юля каже, ці 3 місяці лікарі не давали жодних прогнозів і радили — просто молитися.

«За час перебування він пережив 6 септичних шоків.

У нього була полірезистентна флора тобто така флора, яка не реагує на звичайні антибіотики та навіть на антибіотики резерву», — каже анестезіологиня клінічної лікарні «Феофанія» Валерія Похвальонна.

Два з половиною місяці хірурги день у день зчищали інфекцію з ран.

І тільки коли впоралися з інфекцією, почалися реконструктивні операції.

«Багато у нього на тілі донорських ділянок, де ми брали вільні клапті шкіри, коли зрізається верхній шар шкіри і пересаджується на ці ділянки.

Пацієнт був хірургічним впродовж 391 дня», — каже лікар-хірург інноваційної хірургії та онкохірургії клінічної лікарні «Феофанія» Андрій Бухерський.

Олександр був виснажений.

Щоб закрити величезний об’єм ран, потрібна була шкіра, а місць не її взяти не тілі не було.

Тоді лікарі «Феофанії» залучили фахівців судинної хірургії з наукового центру імені Шалімова, щоб напрацювати нову тактику і закрити усі рани.

«Поставили на здорову частину резервуар, який поступово наповнювали рідиною, який збільшував площу здорових тканин, і цими клаптями закривали», — каже завідувач відділу мікросудинної, пластичної та відновлювальної хірургії Національного наукового центру ім.

Шалімова Євген Симулик.

Реконструктивних етапів було безліч.

Щоб шкіра приживалась, Олександр близько пів року лежав тільки на животі.

Він ніколи не думав, що зможе витримати стільки болю.

120 операцій, 180 наркозів — три відділення «Феофанії» понад рік методично виходжували одного з найважчих пацієнтів.

«Командна робота всієї клініки.

Починаючи з відділення анестезіології, хірургічне відділення, реабілітологи, по суті залучена вся команда.

Війна вчить всіх.

Ми зараз робимо в клініці речі, які ми не робили 3 роки тому», — каже заступник головного лікаря клінічної лікарні «Феофанія» Андрій Строкань.

Тільки нещодавно Олександр зміг з лікарняного ліжка пересісти в електричний візок.

Він на ньому ганяє, як на електромобілі.

Тепер день Олександра — це похвилинно розписаний графік занять.

Його рубці сковують тіло, і задача у тренажерному залі разом з реабілітологами працювати над розтяжкою, щоб можна було рівно сісти.

Поки Олександр займається, поруч з ним його дружина, яка вже понад рік не залишає чоловіка ні на день.

Їх 5-річна донька Ніколь приїхала в гості.

Весь цей рік вона з бабусею і страшенно сумує за татом і мамою.

«От мотивація от мотивація — рідні поруч, рідні заставляють», — каже військовий Олександр Безверхній.

Його фізичний терапевт каже — Сашко 6 місяців тому і зараз — це дві різні людини.

Йому треба зміцнити м’язи для нового етапу в життя.

Олександра чекає протезування.

Протезисти ще ніколи не стикалися з такими травмами, як у Олександра, але хто як не він доводить, що нічого не можливого не має.

Перші кроки на тренувальних протезах наближають Олександра до важливої цілі.

Ніколь наступного року виповниться 6 років.

Він не хоче возити її на своєму сучасному електронному кріслі, хоча донька у захваті і від швидкості, і від татових маневрів.

Саша хоче повести доньку в перший клас самостійно на своїх запротезованих ногах.

▶ На You.

Tube-каналі ТСН можна переглянути по цьому посиланню відео: ТСН новини 18:00 28 березня.

ЕКСТРЕНО ⚡️США надали НОВУ УГОДУ про КОПАЛИНИ.

Джерело матеріала
loader
loader