Вигадане перемир'я: як Росія маніпулює списками енергетичних об'єктів та умовами угоди з Україною
Вигадане перемир'я: як Росія маніпулює списками енергетичних об'єктів та умовами угоди з Україною

Вигадане перемир'я: як Росія маніпулює списками енергетичних об'єктів та умовами угоди з Україною

Угода, яка мала б припинити удари по енергетичній інфраструктурі України, виявилась лише на папері. За версією Росії, "перемир’я" почалося 18 березня, але реальність виявилася іншою. Опитані Фокусом експерти вважають, що слова без чітких умов і документів не здатні зупинити війну — і Росія продовжує свої атаки. Як це стало можливим і які наслідки матимуть порушення угоди?

За версією Російської Федерації наразі триває домовленість з Україною про припинення ударів по енергетичній інфраструктурі. Про те, що ворожі дрони й ракети нібито не атакували енергетичні об’єкти в Україні після телефонної розмови Дональда Трампа з Володимиром Путіним 18 березня, пише "РБК-Україна" з посиланням на джерело у військових колах.

"Виглядає поки все так, що росіяни майже тиждень не цілили в енергетику. З дня 19 березня таких ударів не фіксувалось. Подивимось, як воно буде далі, адже поки це ніде і ніяк не прописано", — заявив неназваний співрозмовник.

Однак, радник президента з питань комунікацій Дмитро Литвин 25 березня у соцмережі X розкрив розповів, що з 18 березня ЗС РФ продовжують бити по об’єктах української енергетики бомбами й ударними БПЛА. Вже було зафіксовано 8 підтверджених влучань. Окрім того, сили ППО щоночі збивають майже сотню дронів.

Фокус разом з експертами розбирався, чому угода про припинення ударів по енергетиці не втрималась і пари днів, і яки наслідки будуть для порушників домовленостей.

Удари по енергетичним об'єктам: чому угода лише фікція

Військовий експерт, колишній співробітник СБУ Іван Ступак, одразу зазначає, що угода про припинення вогню не була офіційно оформлена.

"Всі ці заяви про мир і припинення вогню більше схожі на слова, а не на документовані домовленості. Домовленості повинні бути чіткими, зі всіма умовами, датами, часом і точними географічними координатами для визначення, що саме підпадає під заборону атак. У випадку з енергетикою це повинно бути уточнено, що саме мається на увазі — теплові, атомні, гідроелектростанції та інші об'єкти.

Без чіткої угоди будь-які розмови про припинення вогню не мають значення. Тому заяви про порушення угоди не мають під собою основи, адже угоди не було", — каже Фокусу Ступак.

Якщо припустити, що угоду все ж таки офіційно укладуть і підпишуть, експерт бачить два можливих подальших сценаріїв.

Перший — Росія порушить угоду, кажучи, що це було випадкове потрапляння їхніх снарядів, і все можна списати на українське ППО. Другий — Росія може дійсно не атакувати енергетичну інфраструктуру, але це не означає, що не будуть атакувати інші об'єкти. Тому мирне врегулювання буде залежати не тільки від дотримання угоди, але й від того, чи припинять Росія атаки взагалі. І ось тут виникає питання, як має реагувати США на порушення цієї угоди.

"Важливо, чи готові американці визнати ці порушення. Це справді складне питання. Що стосується санкцій, я б хотів бачити посилення допомоги Україні. Або, наприклад, щоб Україна могла рекрутувати пілотів з інших країн, які мають досвід керування F-16, наприклад, з Південної Кореї, Пакистану, Ізраїлю. Раніше американці блокували таку можливість, але уявіть, якщо ми знайдемо 25 пілотів — пенсіонерів, 40-45 років, які мають досвід. Тоді ми могли б звернутися до американців і сказати: "Надайте стільки літаків, скільки у нас є пілотів", — продовжує Ступак.

На його думку, Росія буде тягнути час укладення угоди й укладе її лише тоді, коли зрозуміє, що не може досягти перемоги на фронті. Експерт припускає, що це може статися через місяць чи півтора.

Імітація і затягування процесу: чому РФ не поспішає на угоди

Військовий аналітик Дмитро Снєгирьов також вважає, що РФ навмисно затягує переговорний процес, а названа ними дата — 18 березня — це лише ознака, що саме вони нібито диктують правила перемовного процесу.

"Тобто, вони вибрали тактику затягування по часу. Це імітація перемовного процесу, а не сам перемовний процес. Постфактум, коли вже пролунала американська версія підсумків американо-російської розмови, Росія на наступний день говорить, що з 18 березня працює це перемир'я. Чому? Бо вони залишають за собою право в односторонньому порядку виходу з цього перемир'я. І, причому, дату встановлювали вони самі. Дата не була узгоджена ані американською, ані українською стороною. Після Міністерство оборони Росії почало заявляти, що удари були завдані по газосховищах, нафтопереробних заводах та інших об'єктах на території Росії. Що нібито дає їм право на відповідь — атакувати наші енергетичні об'єкти", — пояснює Фокусу аналітик.

За словами Снєгирьова РФ грає у довгу гру: спочатку оголошує дату у 18 березня, потім звинувачує Україну щодо завдання ударів по території Росії, потім звинувачує в непідписанні 30-денного перемир'я. Тобто ворог переносить акценти.

Також є важливим моментом і те, що РФ ставить питання щодо припинення вогню у Чорноморському басейні, прив'язуючи це до зняття санкцій з банківського сектору Росії. Кремль заявив, що припинення вогню залежить від скасування санкцій, зокрема проти "Россільгоспбанку" та його підключення до глобальної системи банківських повідомлень SWIFT.

"Вони апелюють до американської сторони, а штаб-квартира SWIFT знаходиться в Брюсселі. Ця структура підпорядкована законодавству ЄС, і навіть якщо Сполучені Штати сильно захочуть здійснити політичний чи військовий тиск, вони не зможуть цього зробити. Позиція Європи одностайна: вже прозвучали заяви, що санкції проти банківського сектору Росії не будуть зняті до кінця війни.

Таким чином, знову створюється дипломатичний пресинг. Росія демонструє, що вони запропонували свої умови, і ставлять питання: чому Сполучені Штати не погодилися на їх виконання? Очевидно, що Сполучені Штати не можуть вплинути на зняття санкцій, бо це рішення приймається колегіально в рамках ЄС", — продовжує експерт.

Об'єкти заборонені для ударів: чому РФ подала інший список

Україна погодила зі США список енергетичних об'єктів, по яких війська Росії мають припинити обстріли. Москва представила інший перелік об'єктів. І знов лишається незрозумілим як в такому випадку буде діяти США і на якій зі списків спиратися.

"Чому виникли розбіжності у списках? Тому що в будь-який момент можна залишити за собою власний список. Однак питання в тому, що зустрічі були технічними, і саме в рамках технічних зустрічей мали бути узгоджені позиції. Але росіяни вийшли зі своїм списком, якого нібито будуть притримуватися, і далі будуть крутити тему, що саме Україна не хоче підписувати ніякі угоди.Таким чином, вони підвищують ставки щодо своїх вимог — зняття санкцій, розблокування портів тощо", — каже Снєгирьов.

Основна мета цієї тактики — змусити обидві аудиторії (українську та американську) визнати недотримання зобов'язань. І під цим шумом підвищити вимоги, зокрема, щодо санкцій і енергетичної політики. Наприклад, щоб припинити удари по енергосистемах, вони будуть вимагати значних поступок. Росія використовує стратегію — "ми дали вам список, тепер виконуйте, інакше вимагатимемо більше".

"От для чого ця вся гра. І от ті удари по енергооб'єктах це те, що називається мовою професіоналів, "білий шум" — відволікання уваги на менш важливі об'єкти, щоб створити додаткові інформаційні приводи та відвернути увагу від основних цілей. Вся ця ситуація служить для формування певного інформаційного фону, який підтримує їхні вимоги й підвищує тиск на переговорах", — резюмує аналітик.

Раніше Фокус розповідав, чому пауза між припиненням вогню й остаточним миром не має бути більшою ніж 4 місяці.

Також Фокус повідомляв, що російська сторона відмовилася обговорювати припинення вогню по об'єктах цивільної інфраструктури на переговорах в Ер-Ріяді.

Теги за темою
Новини України енергетика
Джерело матеріала
loader
loader