Депутати хочуть, аби їхні статки перевіряли лише у час перебування на посаді. НАЗК пояснило ризики

Народні депутати пропонують обмежити їх перевірки Національним агентством з питань запобігання корупції терміном перебування на посаді. Це суттєво заважатиме НАЗК виявляти корупцію та недоброчесність. Про це йдеться в матеріалі «Главкома» «Депутати ховають свої статки просто у Верховній Раді. НАЗК б’є тривогу».

Як пояснив «Главкому» керівник Управління проведення моніторингу способу життя та контролю повноти заповнення декларацій НАЗК Дмитро Соколов, обмеження термінів, які підпадають під перевірку НАЗК, лише терміном перебуванням особи на посаді, по суті, є в чомусь і порушенням прав самого декларанта.

«Припустімо, що така норма діє. Ми перевіряємо якусь особу та питаємо її, де та як вона набула цю квартиру. Вона відповідає, що продала щось у 1996 році і на ці кошти її купила. А ми просто не зможемо цього перевірити, тому що законодавець нас обмежив. Якщо суб’єкт був в бізнесі, потім став посадовцем, то ми не зможемо дивитись той «бізнес-період». Так само ми не зможемо досліджувати, що раніше було з членами його родини», – каже він.

За словами Соколова, якщо НАЗК не зможе перевірити особу на наявність корупційних ризиків, то при призначенні на державну службу вона робитиме так звану «нульову декларацію» – показувати мільйон доларів та не пояснювати, де він його взяв.

Однак, не завжди після того, як людина йде з посади вона випадає з поля зору НАЗК. Соколов навів приклад керівника внутрішньої безпеки СБУ Андрія Наумова, якого спіймали в Сербії у машині, наповненій готівкою та алмазами.

«Він на той час вже не перебував на посаді, але ним все одно займалися і правоохоронні органи, і НАЗК так само. Ми доводили, що за пів року з моменту звільнення він не міг назбирати стільки коштів, аби купити собі ці алмази, а його дружина не могла купити BMW. Наші аргументи були такі: Наумов пішов зі служби от з такими статками і за ці пів року у нього просто не було таких захмарних законних доходів, які були оподатковані і так далі», – розповів він.

Керівник Управління проведення моніторингу способу життя пояснює, у судовій практиці є рішення Вищого антикорупційного суду, коли посадовець звільнився з посади і за якийсь проміжок часу поклав значну суму коштів на рахунок.

«Суд дійшов висновку, що він не міг ці кошти заробити за той проміжок часу, коли не був посадовцем. Тобто логічно припустити, що він їх отримав, ще перебуваючи на посаді» – додає Соколов.

Водночас згідно з 290 статтею Цивільно-процесуального кодексу, що стосується цивільної конфіскації, ДБР та НАБУ теж можуть збирати інформацію про моніторинг способу життя. Однак, за словами посадовця, депутати чомусь хочуть обмежити саме моніторинг способу життя, який веде НАЗК.

«Хоча за останні півтора року цей новий інститут довів свою ефективність. За нашими матеріалами вже є багато судових рішень на конфіскацію активів на близько 30 млн грн. Загалом сума виявлених нами необґрунтованих активів та незаконного збагачення становить понад 1,5 млрд грн», – каже він.

Соколов наголошує робота НАЗК стала ще ефективнішою після співпраці з АРМА, яка допомагає знаходити активи за кордоном.

«Наприклад, у начальника територіального центру МВС в Дніпропетровській області виявили п’ять квартир в Грузії. Тобто ми в рамках моніторингу знайшли інформацію, яка свідчила про те, що таке майно може бути саме в Грузії, цілеспрямовано робили цей запит і нам підтвердили цю інформацію. Наразі за нашими матеріалами ДБР здійснюється досудове розслідування», – зазначає посадовець.

До слова, декларації за 2024 рік станом на 25 березня подали 518 тис. публічних службовців з орієнтовно 700 тис. Декларанти з центральних областей країни звітують найактивніше.