Прослужать усе життя: вчені створюють безпечні ядерні батареї на заміну літієвим
Прослужать усе життя: вчені створюють безпечні ядерні батареї на заміну літієвим

Прослужать усе життя: вчені створюють безпечні ядерні батареї на заміну літієвим

Невеликі ядерні батареї на основі радіовуглецю можуть працювати без підзарядки тисячоліттями, проте вченим ще належить розв'язати деякі проблеми.

Група дослідників з Інституту науки і технологій Тегу Кенбук у Південній Кореї створила прототип ядерної батареї, який розглядають як довговічнішу альтернативу традиційним літій-іонним акумуляторам. Про це пише портал Tech Xplore.

Більшість сучасних пристроїв, від смартфонів до електромобілів, працюють на літій-іонних батареях, зарядки яких вистачає на кілька годин або днів. При повторному використанні ці батареї деградують і їх потрібно заряджати частіше.

Традиційні акумулятори також шкідливі для довкілля: видобуток літію є енергомістким, а неправильна утилізація літій-іонних батарей забруднює природу. При цьому розвиток електроніки, центрів обробки даних та інших технологій збільшує попит на довговічні батареї, зокрема на ядерні.

"Продуктивність літій-іонних батарей майже досягла межі", — зазначив професор Су-іль Ін з Інституту науки і технологій Тегу Кенбук.

Як альтернативу вчені розглядають невеликі ядерні батареї на основі радіовуглецю, які могли б працювати без підзарядки десятиліттями і довше. Свої напрацювання в цій галузі професор Су-іль Ін представив на конференції Американського хімічного товариства (ACS).

Ядерні батареї генерують енергію, використовуючи високоенергетичні частинки, що випускаються радіоактивними матеріалами. Як пояснюють у виданні, не всі радіоактивні елементи випускають випромінювання, шкідливе для живих організмів. Наприклад, бета-частинки можна екранувати тонким листом алюмінію, що робить їх потенційно безпечним вибором для ядерних батарей.

Так, учені створили прототип бета-вольтаїчної батареї з вуглецем-14, нестабільною та радіоактивною формою вуглецю, яка називається радіовуглецем. Радіоактивний ізотоп вуглецю генерує тільки бета-промені і розкладається дуже повільно, тому батарея на його основі теоретично може прослужити тисячоліття. Цей матеріал легко переробляється, а також недорогий, легкодоступний, оскільки є побічним продуктом роботи атомних електростанцій.

Щоб поліпшити ефективність перетворення енергії у своїй новій конструкції, Ін і його команда використовували напівпровідник на основі діоксиду титану, матеріал, який зазвичай використовують у сонячних батареях, сенсибілізований барвником на основі рутенію. Порівняно з попередньою конструкцією, ефективність перетворення енергії нової ядерної батареї зросла з 0,48% до 2,86%.

Важливо Створено батарею, яка перетворює ядерні відходи на енергію: як вона працює

За словами дослідників, ядерні батареї мають великий потенціал для застосування в житті. Приміром, кардіостимулятор із таким акумулятором працюватиме все життя людини, що унеможливить необхідність у його хірургічній заміні.

У виданні наголосили, що нова бета-вольтаїчна конструкція перетворила лише малу частину радіоактивного розпаду на електричну енергію, що призводить до нижчої продуктивності порівняно зі звичайними літій-іонними батареями. Очікується, що оптимізація форми бета-випромінювача і розробка ефективніших поглиначів бета-променів можуть підвищити продуктивність батареї і збільшити вироблення електроенергії.

Нагадаємо, дослідники з Китаю розробили новий кристалічний матеріал під назвою оксид вольфраму ніобію (NbWO), який дав змогу прискорити час заряджання акумулятора, не жертвуючи водночас енергетичною місткістю або терміном служби.

Теги за темою
вчені
Джерело матеріала
loader