Журналіст Іван Гребенюк припиняє роботу на каналі «Настоящее время»

Журналіст телеканалу «Настоящее время» (спільний проєкт «Радіо Свобода» та «Голосу Америки», що базується в Празі)Іван Гребенюк  повідомив на свої сторінці в фейсбуці, що припиняє роботу на каналі. В коментарі «Детектору медіа» він пояснив, що його рішення не пов'язано з припиненням фінансування «Радіо Свобода» і роботи «Голосу Америки», а є запланованим рішенням. 

— Хочу наголосити, що це справді було моє власне рішення — багато разів обдумане і, на мою думку, вже назріле. Я працюю в журналістиці 18 років, із них останні п’ять — у медіакорпорації.

Що відбулося за ці роки? Тисячі історій про життя інших людей, десятки країн, революція, три роки роботи на лінії фронту під обстрілами, допит диверсійно-розвідувальною групою росіян після того, як у сірій зоні наша знімальна група потрапила в засідку на Донеччині. Так звані вибори в Білорусі й затримання співробітниками КДБ, допит, погрози, депортація з країни.

І це далеко не повний список того, що закарбувалося в моїй пам’яті за ці 18 років. Раніше мене тримав адреналін, тепер це — перевантаження. Я справді втомився. Наразі не маю внутрішнього ресурсу, аби продовжувати працювати в тому ж ритмі.

Півтора року тому я зробив перший крок — попросив перевести мене з посади шеф-редактора вечірньої інформаційної програми на посаду кореспондента. Це трохи допомогло, але, як бачите, ненадовго.

Хтось називає це вигоранням. Можливо. Для себе я називаю це — піклуванням. Я хочу зняти з себе навантаження і пожити власним життям. Принаймні певний час.

Я, звісно, вдячний медіакорпорації за роки співпраці. Не скажу, що все було ідеально — у творчих колективах так не буває. Часом було непросто, особливо з огляду на інтернаціональний склад команди та специфіку телеканалу «Настоящее время».

Іноді доводилося в очевидних для української частини редакції речах — особливо після початку повномасштабного вторгнення — відстоювати, здавалося б, елементарні позиції. А часом навіть боротися за них. Від цього я теж втомився. До слова,  українська частина команди на НВ тримає оборону міцно.

Він додав, що після повернення Дональда Трампа в Білий дім була ймовріність, що ситуація з роботу цих медіа змінеться:  

— Рішення про звільнення я ухвалив ще до всіх цих подій. Хоча внутрішньо відчував, що з поверненням Дональда Трампа до Білого дому можуть з’явитися непередбачувані виклики.

П’ять місяців тому я взяв творчу відпустку, щоб обдумати всі «за» і «проти», пройти лікування та відпочити. Звісно, те, що відбувається зараз, мене вразило — особливо форма, в якій усе це відбувається.

У випадку з Голосом Америки деяких журналістів, які роками віддано працювали й створювали високопрофесійні матеріали, не лише звільнили, а, як зазначив в одному зі своїх інтерв’ю колишній журналіст Голосу Остап Яриш, навіть видворили зі США. Я не можу судити, чи подібне чекає на колег із Радіо Свобода.

У Празі працюють журналісти з багатьох країн, і проти багатьох із них у їхніх державах відкрито кримінальні справи — лише через те, що вони займаються журналістикою і доносять правду до своїх глядачів, слухачів та читачів.

Наразі керівництво медіакорпорації робить усе можливе, щоб захистити своїх співробітників. У їхніх заявах і діях відчувається щирість. Я щиро сподіваюся, що, попри зупинення фінансування, буде знайдено спосіб підтримати й зберегти роботу Радіо Свобода.

Щодо мене, і тут важливо підкреслити, що я говорю лише від свого імені, а не як представник медіакорпорації, — останньою краплею для мене стала ситуація в Білому домі під час зустрічі Володимира Зеленського з Дональдом Трампом і подальші заяви представників адміністрації Трампа.

Я не погоджуюсь із ними — м’яко кажучи. Особливо коли нас публічно вводять в оману і навіть звинувачують у питаннях: хто агресор, хто почав війну тощо. Щодня гинуть мої співгромадяни. Руйнуються десятки доль. Ми знаємо, хто агресор і хто вбиває українців.

У цій ситуації я не можу залишатися нейтральним і не відстоювати жодну зі сторін. Це суперечить моїм особистим переконанням. Саме тому я й ухвалив рішення піти. Я хочу називати речі своїми іменами, а не маневрувати.

Мені здається, що з новою політикою Білого дому це стане значно складніше. Я ніколи не вдягну рожеві окуляри — особливо коли Росія вбиває українців, а найбільший до останнього часу союзник України починає балансувати й уникати прямоти.

Ще раз наголошую — я говорю виключно від себе і жодним чином не представляю позицію інших співробітників медіакорпорації.

Щодо  подальших планів, Іван Гребенюк каже, що залишає роботу в медіа:

— Я переїхав до Праги у 2019 році. Це був мій свідомий вибір, і наразі я розглядаю Чехію як свій другий дім. Саме тут, у Чехії, я зробив публічний камінґаут і, як представник ЛГБТ-спільноти, маю можливість жити життям, яке мені близьке й до снаги.

Я планую залишатися тут і працювати тут. У Чехії — дуже сильна українська діаспора, яка допомагає міжнародній спільноті не забувати про потреби України й продовжує відстоювати її позицію на різних рівнях.

На жаль, останнім часом — і через втому, і через політичні зміни — підтримка України слабшає. А цього в жодному разі не можна допустити. Це один із напрямків, у якому я планую активно працювати.

А для душі, для внутрішнього балансу й розвантаження я вирішив розвиватися в зовсім іншій сфері — і в недалекому майбутньому планую відкрити власний салон краси.

«Голос Америки» фактично припинив роботу, але організацію не закрили. Керівництво Агентства USAGM анонсувало, що агенція буде «реорганізована» і зменшена в розмірах. Водночас українська служба «Голосу Америки» припиняє співпрацю з людьми, які працювали за персональними контрактами (PSC).

15 березня Агентство також повідомило «Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода» (RFE/RL) про припинення фінансування. Українська служба «Радіо Свобода» продовжує працювати. За даними джерел «Детектора медіа», грошей може вистачити для роботи і виплат зарплат лише до кінця березня. 

«Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода» подало до суду на USAGM. Перше судове засідання відбулося 24 березня в Окружному суді округу Колумбія. Справу розглядає суддя Ройс Ламберт.

Про подібний судовий позов також заявило Radio Free Asia, яке було змушене відправити більшість американських співробітників у неоплачувану відпустку після повідомлення про припинення фінансування.

22 березня стало відомо, що журналісти «Голосу Америки» також подали до суду на адміністрацію Дональда Трампа. Вони заявили, що закриття інформаційних агентств, які фінансуються США, порушує їхнє право на свободу слова.

Коаліція з 27 міжнародних правозахисних та медіаорганізацій звернулася до США із закликом захистити свободу преси та журналістів з мережі USAGM на тлі наказу про скорочення відомства.

Читайте також:

• «Тепер свобода слова — це гріх». Медійники — про закриття «Голосу Америки» та «Радіо Свобода»
• Адріан Кармазин: Конгрес мусить сказати своє слово щодо «Голосу Америки»
• Про «Радіо Свобода» та свободу слова