/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F45%2Fc3dd39d570e3d901a72834f215d60489.jpg)
Про це місце писали у книгах, а місцева кішка стала легендою: який вигляд має Новий базар в Одесі
Один із найпопулярніших та найстаріших ринків Одеси
Важко уявити велике місто без базару – місця, де зустрічаються продавці та покупці, де вирує життя, звучать різні голоси й відбувається вічний обмін товарами, історіями та емоціями. В Одесі, мабуть, найвідоміший ринок – це легендарний "Привоз". Але окрім нього у місті є ще один не менш значущий та атмосферний — Новий базар, який не такий відомий за межами Одеси, проте має не менш багату й захопливу історію.
Історія Нового базару почалася ще 1812 року, коли ця територія була обрана для торгівлі. Назва "Новий базар" з’явилася недарма. На початку ХІХ століття в Одесі вже існували Грецький базар був на місці нинішньої Грецької площі, а Старий базар — на Олександрівському проспекті. Але стрімке зростання міста та збільшення торгівельних потоків вимагали створення нового ринку, який розмістився на Херсонській площі. Саме тому він отримав назву "Новий". Згодом прилеглі вулиці також перейняли його дух – наприклад, вулиця Торгова та Новобазарний провулок (зараз – провулок Вільгельма Габсбурга).
Вже у 1840-х роках тут з’явилися перші двоповерхові будинки, які стали центром торгівлі. У дусі часу поруч із ринком звели Стрітенську церкву, де згодом вінчався видатний письменник Іван Бунін. Однак у 1930-х роках, за часів боротьби з релігією, храм було зруйновано.
Наприкінці XIX століття Одеса переживала бурхливе промислове зростання, що призвело до необхідності модернізації ринків. У 1896 році почалося будівництво критих павільйонів, і саме цю дату заведено вважати офіційною датою заснування Нового базару. Проєкт розробив відомий одеський архітектор Аркадій Тодоров. Він створив просторі торгові павільйони вздовж Торгової вулиці, прикрасивши їх елементами неоренесансу та скляними дахами, що наповнювали павільйони світлом і повітрям. У цих павільйонах не тільки велася торгівля, а й розташовувалися контори, склади та лабораторія з перевірки якості товарів. Навколо ринку розмістилися численні лавки, торгові будки та магазини. Спочатку планувалося побудувати ще два корпуси, але через високу вартість будівництва проєкт не було повністю реалізовано.
За радянських років ринок пережив непрості часи. У 1980-х один із корпусів сильно постраждав від пожежі, а наприкінці 1990-х почалася масштабна реконструкція.
За довгу історію Новий базар пережив безліч змін, але завжди залишався місцем, де можна знайти практично все. Як зазначає odesa.one, у найкращі часи він радував достатком товарів – від свіжих фруктів та овочів до меблів та одягу. У складні періоди він стикався з дефіцитом та економічними труднощами. Не дивно, що цей ринок увійшов до творів Юрія Олеші, Едуарда Багрицького, Володимира Сосюри та Костянтина Паустовського. Останній назвав його "неописаним одеським торжищем" — цей вираз став візитівкою Нового базару.
Цікаво, що це місце має свій символ — кішка Базарина. Вона мешкала на Новому базарі та прославилася своєю вагою 18 кг. На її честь на ринку встановили скульптуру.
Ринок завжди був і залишається не лише місцем для покупок, а й важливою частиною міського життя. Тут зустрічалися, торгувалися, обговорювали останні новини, жартували та ділилися історіями.
У 2021 році Новий ринок відзначив 125-річний ювілей з моменту офіційного заснування, а якщо рахувати з 1812 року – то його вік вже перевалив за 200 років.

