/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F52%2Fceac4fa89564632f578af0a337f047f7.jpg)
Надія для України: хто такий Рафал Тшасковський і які шанси має виграти вибори в Польщі
У Польщі триває активна президентська передвиборча кампанія, адже власне вибори відбудуться вже зовсім скоро – в травні – червні (у випадку двох турів). Під час кампанії "українське питання" завжди випливає в риториці кандидатів. Мовиться не лише про підтримку Польщею України у війні проти Росії, а й про складні моменти двосторонніх відносин.
24 Канал продовжує знайомити читачів з усіма учасниками президентських виборчої гонки в Польщі. На черзі – безумовний фаворит, чинний мер Варшави, кандидат від керівної Громадянської коаліції та великий друг України – Рафал Тшасковський. Наразі саме він є лідером президентських перегонів, згідно з більшістю соцопитувань.
Хто такий Рафал Тшасковський: біографія
Рафал Казімєж Тшасковський народився 17 січня 1972 року у Варшаві в доволі богемній родині. Його батько Анджей був відомим джазовим піаністом і композитором, очолював оркестр Польського радіо, був автором і співавтором музики до багатьох фільмів.
Зокрема, працював із такими видатними режисерами, як Єжи Кавалерович, Анджей Вайда тощо. Завдяки цьому малий Рафал навіть дебютував у кіно – у 1980-му він зіграв епізодичну роль у дитячому телесеріалі "Наш двір".
Ставте "лайк", якщо крім малого Рафала впізнали також і "Дуньчика" з легендарного "Ва-Банку" – уродженця Львова – Вітольда Пиркоша: дивіться відео
Під час навчання в школі Рафал захопився вивченням іноземних мов і доволі швидко опанував англійську. Також він добре знає російську, що не дивно, адже тоді Польща була під радянською окупацією і цю мову мали вчити всі. Натомість знання французької, іспанської та італійської вже виходило за межі стандартної тогочасної освіти й давало право називати молодого варшавського школяра поліглотом.
Тут варто згадати й про гени, адже прадід Рафала – Броніслав Тшасковський, видатний польський лінгвіст, який, до речі, здобував освіту в Тернополі та Львові. А згодом викладав у тому ж самому Львові та Дрогобичі.
Рафал Тшасковський в дитинстві / фото Filmoteka Narodowa
Також Рафал Тшасковський симпатизував демократичному руху "Солідарність" і під час історичних виборів 1989 року, які заклали підвалини відновлення польської державності, 17-річний юнак був волонтером у варшавському офісі Громадського комітету – коаліційного об'єднання польських демократів на чолі з Лєхом Валенсою. Також Тшасковський виступав як перекладач для іноземців. Завдяки цим зв'язкам Рафал опинився у США, де отримав спеціальну стипендію на навчання.
- Після повернення на батьківщину Рафал Тшасковський вступив до Варшавського університету на спеціальність міжнародні відносини. При цьому молодий поліглот паралельно вчився на філологічному факультеті. Після отримання диплома він продовжив навчання та стажувався в Оксфорді, а дещо пізніше – в Інституті досліджень безпеки Європейського Союзу в Парижі.
- На цьому Рафал Тшасковський не зупинився та у 2004 році захистив дисертацію на факультеті журналістики та політології Варшавського університету. Тема роботи – "Динаміка інституційної реформи в Європейському Союзі", до якого Польща, нагадаємо, вступила 1 травня 2004 року.
Ще під час навчання в Варшавському університеті в 1995 році Рафал Тшасковський починає працювати як перекладач-синхроніст. Також він певний час працював викладачем англійської мови в ліцеї. А з 1998-го – в Національній школі державного управління, на початку 2000-х був радником секретаря парламентського Комітету з питань європейської інтеграції Яцека Саріуша-Вольського. А також експертом з міжнародних відносин та європейської інтеграції впливового прозахідного Think tank аналітичного центру "Натолін".
Політична кар'єра Рафала Тшасковського і перемога на виборах мера Варшави
Логічним продовженням кар'єри Тшасковського стала ширша роль у діяльності проєвропейської демократичної партії "Громадянська платформа", очолюваної Дональдом Туском (нині – прем'єр-міністр Польщі).
У 2004 – 2009 роках Рафал Тшасковський був радником делегації "Громадянської платформи" в Європейському парламенті під час польського дебюту в ЄС, а у 2009 році переміг на виборах до Європарламенту і сам став євродепутатом, перемігши за партійними списками у виборчому окрузі в рідній Варшаві.
Дональд Туск і Рафал Тшасковський / Фото Robert Robaszewski / Agencja Wyborcza.pl
Цікаво, що електоральна перемога збіглася з народженням сина політика Станіслава, він народився рівно в ніч виборів до Європарламенту.
У Страсбурзі депутат Тшасковський приєднався до фракції Народної партії (правоцентристська демократична політична сила – 24 Канал) і став віцеголовою Комітету з конституційних питань. Також він працював у Комітеті з питань внутрішнього ринку та захисту прав споживачів ЄС, але й не забував про Польщу. Зокрема, у 2010-му році він очолював штаб демократичної кандидатки Ганни Гронкевич-Вальц на виборах мера Варшави.
- Восени 2013 року політика "відкликають" з Європарламенту – Рафал Тшасковський складає мандат і повертається до Польщі, де в листопаді посідає пост міністра адміністрації та диджиталізації в уряді Дональда Туска. Однак пропрацювати на цій посаді довго не вийшло.
- 30 серпня 2014 року політичного патрона Тшасковського Туска обрали головою Європейської Ради й він мусив скласти повноваження на батьківщині. Новим прем'єром стала соратниця Туска та спікерка Сейму Єва Копач. В її уряді молодий євроінтегратор пішов на підвищення – Тшасковський був призначений державним секретарем у Міністерстві закордонних справ. Також він виконував обов'язки Уповноваженого прем'єрки у справах Європейської Ради.
Фактично в новому уряді Тшасковський став куратором європейського напрямку польської дипломатії й залишався ним цілий рік – до осені 2015 року, коли проєвропейська "Громадянська платформа" не програла вибори консерваторам з "Права та справедливості" і перейшла в опозицію. Тшасковський обрався до Сейму, де був обраний міністром закордонних справ в "тіньовому кабінеті", також у 2017 році за підтримки Туска Рафала Тшасковського обрали на віцепрезидента Європейської народної партії.
Попри успіхи на рівні ЄС, в самій Польщі справи йшли не надто добре. Панівна "Право і справедливість" (ПіС) заходилась робити в Польщі консервативну революцію, яка в її розумінні полягала в згортання євроінтеграції, наступу на демократію та узурпацію влади у своїх руках.
Демократичні сили, послаблені переїздом свого лідера Туска до Брюсселя, не могли ефективно протидіяти реваншу правих популістів, наслідком чого стало вже згадане фіаско на парламентських виборах 2015 року та його повторення у 2019-му.
З огляду на це опозиція вирішила зробити ставку на місцеве самоврядування, як одиницю спротиву й хаб для консолідації демократичних сил. Тож вибори мера Варшави 2018 року набули великого значення і завдяки ЗМІ стали головним епізодом битви за демократію в Польщі.
"Громадянська платформа" довірила право уособлювати їх Рафалу Тшасковському. Той не підвів і впевнено переміг вже в першому турі, набравши 56,67% голосів. Ця перемога дуже розлютила ПіС, у подальші роки мер Варшави неодноразово опинявся в епіцентрі критики та численних інформаційних атак. Його таврували за підтримку ЛГБТ-спільноти, "зелені ініціативи" та багато чого іншого. Утім, це ніяк не впливало на популярність серед мешканців Варшави, адже міський голова проявив себе добрим господарником.
Політик національного масштабу
У лютому 2020 року Тшасковськго обрали віцепрезидентом партії "Громадянська платформа". Також він після зняття з виборів Малгожати Кідави-Блонської (провалила кампанію та йшла в рейтингах ледь не п’ятою) несподівано для себе став кандидатом у президенти в опозиції.
Гаслом кампанії Тшасковського, яку довелося фактично будувати з нуля, стали прості та зрозумілі слова "Сильний президент, спільна Польща". Заклики до єднання нації та створення нової "Солідарності" дозволили пройти до другого туру, де Тшасковський поступився Анджею Дуді – 48,97% проти 51,03%.
Фінальний розрив склав 422 385 голосів, засвідчивши глибокий розкол польського суспільства. Варто зазначити, що президентська кампанія була дуже непростою. Вони припала на пандемію коронавірусу та мала відповідні обмеження, але головною проблемою стало те, що вона вийшла напрочуд брудною, а Тшасковський був головною мішенню для чорного піару та інформаційних атак.
ПіС нацькувала на кандидата від опозиції провладні ЗМІ, які активно шукали компромат на мера Варшави та не гребували вигадками про особисте життя.
Рафал Тшасковський пройшов ці випробування з честю і показав себе вольовим політиком, не заплямованим корупцією. На відміну від інших представників "золотої молоді" проєвропейських політиків Польщі, які починали разом із Тшасковським і мали блискучі перспективи, але обрали шлях умовного Славоміра Новака, добре відомого українцям по роботі в "Укравтодорі".
Програш фавориту перегонів і дійсно потужному Дуді вийшов болісним, але також він показав потенціал Тшасковського, як сильного єдиного кандидата від всіх демократичних сил. Більшість із них тривалий час були в стані перманентного конфлікту одна з одною, але на фініші кампанії фактично об’єдналися та оголосили про свою підтримку Тшасковського.
Рафал Тшасковський і Анджей Дуда / Фото Agencja Wyborcza.pl
Рафал розцінив це як великий кредит довіри та продовжив боротьбу проти консерваторів як загальнонаціональний політик. Тшасковський став ініціатором створення демократичних громадянських рухів, намагаючись вийти за межі "Громадянської платформи" Також він у 2021 році очолив політичну раду асоціації органів місцевого самоврядування "Так! За Польщу".
Після повернення у 2022 році до польської політики Дональда Туска Тшасковський знову став одним з його найближчих соратників. Також він був співорганізатором численних громадських акцій на захист демократії в Польщі. Зокрема, "Маршів мільйона сердець", які стали основною стратегією опозиції у боротьбі проти ПіС та головним інструментом виборчої кампанії до парламенту.
Тшасковський і Туск під час "Маршу мільйона сердець" у Варшаві / Фото Kuba Atys / Agencja Wyborcza.pl
Восени 2023 року демократам у драматичній боротьбі вдалося перемогти ПіС і усунути від влади, сформувавши нову коаліцію. Туск у такий спосіб повернувся в прем'єрське крісло, Тшасковський залишився мером Варшави (знову переміг на виборах-2024, отримавши 57,4% голосів), але показав, що знову готовий позмагатися за крісло президента на виборах, які пройдуть у травні 2025 року.
У листопаді 2024 року Тшасковський впевнено переміг на партійних праймеріз, показавши результат 74,75%. Його головним суперником був чинний міністр закордонних справ Радослав Сікорський, який дуже хотів цю номінацію і навіть вдався до скандальних кроків у вигляді фактично антиукраїнських заяв у межах неформальної промокампанії, проте зазнав фіаско.
Тшасковський нині є фаворитом виборчих перегонів, він проводить спокійну і виважену кампанію.
Соціологія впевнено відправляє його до другого туру, де можливими опонентами пана Рафала стануть або президент Інституту національної пам'яті та боксер Кароль Навроцький (фактично – ПіС) або "конфедерат" і пивний магнат Славомір Менцен.
Як Тшасковський ставиться до України та що говорив про війну
Обидва топсуперники Тшасковського – Навроцький і Менцен, так чи інакше будують свою кампанію на претензіях до України. Натомість Тшасковський – не лише проєвропейський, але й проукраїнський кандидат. Це він довів не лише словами, але й конкретними вчинками.
Як мер Варшави та голова політради польської асоціації органів місцевого самоврядування Рафал Тшасковський неодноразово відвідував Україну після початку повномасштабного вторгнення і багато допомагав постраждалим внаслідок агресії українським містам.
За ініціативи Тшасковського Київ отримав у подарунок старі потяги варшавського метро. Також мер столиці Польщі долучився до допомоги з генераторами та збори гуманітарної допомоги для українських міст. Значну підтримку від мерії Варшави отримав Херсон, який сильно постраждав після підриву росіянами греблі у Новій Каховці.
Ми приїхали сьогодні вранці й були нажахані. Віталій (Кличко, мер Києва – 24 Канал) показував нам, що відбувається в місті. Зруйновані будівлі, місця, де росіяни намагалися знищити критичну інфраструктуру цього міста. Місця, де гинули люди та велася стрілянина наосліп, ракети влучали в цивільне населення. Це геноцид, про це треба говорити відкрито,
– Рафал Тшасковський в ефірі польського телеканалу TVN 24 11 січня 2023 року розповів про побачене в столиці України.
Зусилля Рафала Тшасковського високо оцінив і президент України Володимир Зеленський, який під час свого візиту до Польщі в січні 2025 року знайшов час на зустріч з мером Варшави, щоб подякувати за допомогу та вручити почесну відзнаку "Місто-рятівник" для Варшави.
Цінуємо всю допомогу, яку надала Варшава нашим людям у найтяжчий час. Дякуємо за солідарність з українським народом, за вагому підтримку нашого захисту,
– президент Зеленський під час зустрічі з Рафалом Тшасковським дякує за підтримку, 15 січня 2025 року.
Також Рафал Тшасковський є кавалером французького Ордену почесного легіону (2017).
Під час виборчої кампанії-2025 Рафал Тшасковський також багато говорив про Україну, але на відміну від конкурентів – не про проблеми минулого, а про перспективи майбутнього. Зокрема, кандидат у президенти закликав прискорити євроінтеграцію України, пояснюючи це безпековими інтересами Польщі.
Немає сумнівів, що членство України в НАТО і Європейському Союзі відповідає інтересам Польщі, зміцнюючи нашу безпеку,
– Тшасковський звітує про зустріч з Володимиром Зеленським, 15 січня 2025 року.
Для нас важливо, щоб російські танки не стояли за п'ять кілометрів від Грубешова, якщо, не дай Боже, станеться щось погане. Безпека Польщі має першорядне значення, і з цим не слід загравати, жарти дійсно закінчилися. Той, хто ставить це під сумнів в політичних дебатах, той шкодить інтересам Республіки Польща,
– Тшасковський про необхідність вступу України до ЄС і НАТО, 18 січня 2025 року.
Попри такі схвальні заяви щодо вступу України до європейських структур, Тшасковський діє обережно і не порушує спільного консенсусу польських еліт, який полягає у боязні війни. Через це він категорично заперечує потенційну участь польського війська з його майже 5% витрат на оборону в будь-яких форматах залучення в Україні:
Польща не відправить військо в Україну, бо ми відповідальні за східний кордон спільно із Фінляндією за кордон ЄС й НАТО. Це наша відповідальність. Ми повинні бути готовими до будь-якого сценарію, бо ми забезпечуємо цей кордон, і наше військо потрібне в Польщі. Ніхто не взяв на себе таку відповідальність, як ми, ніхто не витрачає стільки коштів на озброєння, коли говоримо про стабілізацію Європи.
Утім, добре відомо, що після виборів риторика може мінятися, тому в цьому питанні точно не варто ставити крапку.
Що ж до Росії, то позиція Тшасковського доволі жорстка. Він послідовно закликає до мілітаризації Польщі та укріплення кордонів. А також, реагуючи на скандальні заяви Трампа про повернення Україною боргів за допомогу, заявив, що саме Росія повинна фінансово компенсувати допомогу, яку США надають Україні.
Цікаво, що в Росії, якби комусь була цікава думка росіян, є всі підстави вважати Тшасковсього рафінованим русофобом. Він часто говорить про російську загрозу і виділяє десятки мільйонів євро з бюджету столиці Польщі на побудову бомбосховищ. Також мер Тшасковський домігся конфіскації житлового комплексу Szpiegowo (буквально – "Шпигунське"), яке багато років було вотчиною росіян у Варшаві, але ніхто не наважувався розворушити це "осине гніздо". А Тшасковський наважився.
Особисте життя Тшасковського
Рафал Тшасковський одружений, його дружину звуть Малгожата, сам Рафал ласкаво називає її "Гоша". Вони познайомились у 1997 році, тоді Тшасковський був викладачем англійської мови у коледжі "Наталін", а Малгожата – сестрою одного з колег молодого професора. Крім брата, у Малгожати є ще сестра-близнюк.
Рафал і Малгожата одружилися через 5 років, у 2002-му після переїзду нареченої до столиці Польщі.
Рафал чекав поки його дівчина закінчить навчання у Кракові, де вона вчилася у місцевому університеті. Тому їх роман розвивався дистанційно між Варшавою і Краковом, але за першої можливості закохані мчали один до одного. Ці деталі Малгожата Тшасковська розповіла у 2020-му році у великому інтерв’ю польському Vogue.
Подружжя виховує двох дітей – Олександру (народилася у 2004) та Станіслава (народився у 2009).
Цікаво, що через політичні амбіції чоловіка Малгожаті Тшасковській довелося пожертвувати кар'єрою. Вона дипломована економістка (закінчила Краківський університет) і багато років працювала у Варшавській мерії, але після перемоги чоловіка на виборах мера у 2019 році змушена була піти в тривалу неоплачувану відпустку, щоб уникнути конфлікту інтересів. Це була публічна передвиборча обіцянка кандидата в мери Тшасковського.
Нині ця вимушена відпустка має всі шанси завершитись, адже пан мер у травні може змінити роботу.
