/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F35%2Fe341b5a15b3865f84d4545e71048ae4a.jpg)
Мученица новой Польши: как смерть экс-помощницы Качиньского углубила политический кризис
Опозиція звинувачує польську владу, не більше і не менше – у сприянні смерті політика з найближчого оточення лідера партії "Право і справедливість" ("ПіС").
15 березня у віці 66 років померла Барбара Скшипек – не просто одна з ключових функціонерок партії, а й одна з найбільш довірених осіб її президента Ярослава Качинського.
І, що важливо, сталося це лише через три дні після її допиту прокуратурою у справі компанії Srebrna, яка пов’язана з фінансовим скандалом навколо будівництва двох хмарочосів у Варшаві.
Ця справа – єдина, де фігурує Качинський і яка теоретично може призвести до обвинувального вироку лідеру "ПіС".
А тому цей скандал може дати старт потужній політичній кризі, вплинувши на електоральні розклади незадовго до першого туру президентських перегонів.
"Найзагадковіша жінка у польській політиці".
Протягом понад тридцяти років Барбара Скшипек була давньою соратницею лідера "Права і справедливості" Ярослава Качинського.
Широко відома в партійних колах як "пані Бася", вона працювала керівником канцелярії та директором офісу очільника "ПіС".
Старт її політичної кар’єри розпочався змолоду.
Ще у віці 21 року вона почала працювати в нині неіснуючому Управлінні Ради міністрів (УРМ) – теперішній Канцелярії прем’єр-міністра.
Працювала Скшипек на чотирьох прем’єр-міністрів часів Польської Народної Республіки: Юзефа Піньковського, Войцеха Ярузельського, Збігнева Месснера та Мечислава Раковського.
Працювала старшим референтом і старшим статистиком у таємній канцелярії – мала доступ до секретних державних документів.
У 1990 році вона почала працювати з Ярославом Качинським – тодішнім головою партії "Центр згоди" (Porozumienie Centrum).
І пропрацювала з ним до 2020 року, коли пішла на пенсію.
Довіра лідера "ПіС" до своєї помічниці була настільки великою, що її вважали однією з найвпливовіших осіб партії.
А у 2018-му "пані Бася" посіла 41-ше місце в рейтингу 50 найвпливовіших жінок та чоловіків Польщі за версією видання Wprost.
Тижневик назвав її "найзагадковішою і водночас однією з найважливіших жінок у польській політиці".
І це не перебільшення – існує безліч історій про те, як за часів правління "ПіС" призначення міністрів скасовували через те, що "пані Бася" у розмові з Качинським розкритикувала того чи іншого кандидата.
Серед іншого, Скшипек була уповноваженим представником Інституту Леха Качинського, який є ключовим акціонером компанії Srebrna, навіть більше – сама володіла там двома акціями (і ще однією – її син).
На початку лютого 2025 року Окружна прокуратура Варшави порушила розслідування щодо компанії Srebrna та введення в оману австрійського бізнесмена Геральда Біргфеллнера щодо розпорядження майном на суму не менше 1,3 млн євро.
Саме у цій справі допитали Барбару Скшипек.
Однак через кілька днів після того, як її допитала прокурорка Ева Вжосек, "пані Бася" померла.
Це стало поворотним моментом у цій скандальній справі, що може потягнути ще й політичні наслідки.
Справа двох веж.
Суть скандалу полягає у планах компанії Srebrna, яка тісно пов’язана з політиками "ПіС", збудувати два хмарочоси у Варшаві вартістю 1,3 млрд злотих.
За інформацією слідства, у процесі реалізації проєкту могли мати місце випадки корупції та незаконного фінансування.
Головною фігурою розслідування став Ярослав Качинський, якого підозрюють у вимаганні хабаря, аби забезпечити сприятливе рішення для реалізації проєкту.
Справа стала відомою у 2019 році.
Австрійський бізнесмен та власник компанії Nuneaton Геральд Біргфеллнер подав до прокуратури заяву, в якій зазначив, що не отримав оплату за півтора року роботи з підготовки архітектурного рішення проєкту двох веж.
А головне, Біргфеллнер оприлюднив правоохоронцям записи розмов із Качинським, зроблені на початку 2018 року.
Річ у тім, що в той час, коли з’ясувалося, що інвестиція не відбудеться і що Качинський замість того, щоб оплатити роботу та поточні витрати, запропонував Біргфеллнеру подати позов на компанію, австрієць почав записувати свої зустрічі з лідером "ПіС".
Саме один із таких записів у січні 2019 року опублікувала Gazeta Wyborcza, розпочавши серію так званих "стрічок Качинського".
Як виявилося, лідер "ПіС" не лише активно займався цим комерційним проєктом, а й зробив заяви, які можна було протлумачити як вимагання хабаря.
На цих записах Качинський переконував Біргфеллнера передати 100 тисяч злотих отцю Рафалу Савичу, члену правління Інституту Леха Качинського та власнику Srebrna, оскільки підпис Савича був вкрай важливим для отримання від фундації дозволу на землевідведення.
Бізнесмен стверджує, що зрештою віддав священнослужителю 50 тисяч злотих – тобто половину від того, що "пропонував" віддати Качинський.
Але історія на цьому не завершилася.
Біргфеллнер повідомив про справу прокуратуру, стверджуючи, що Качинський вчинив шахрайство та, окрім того, злочин проти господарського обігу, після чого австрійця кілька разів допитали.
Тим часом Ярослав Качинський відвідав генерального прокурора Збігнева Зьобро, який мав доступ до матеріалів справи.
Але лідера "ПіС" так і не викликали до прокуратури.
Натомість він подав до суду на компанію Agora – видавця Gazeta Wyborcza, яка опубліковувала, як вище зазначено, скандальні записи.
Примітно, що за часів правління "Права і справедливості" партія "Суверенна Польща"/"Солідарна Польща", лідером якої є Зьобро, була молодшою партнеркою політсили Качинського.
Тож цей факт може пояснити те, чому тоді справа не отримала руху.
Усе змінилося лише цього року.
12 березня Барбара Скшипек була викликана на допит у цій справі, що могло стати важливим поворотним моментом у розслідуванні, оскільки знання внутрішньої кухні "ПіС", а також близькість до Ярослава Качинського робили її потенційно цінним свідком.
Саме тому її смерть – лише за три дні після допиту – одразу викликала хвилю суперечливих заяв та припущень.
Політична реакція та наслідки.
Смерть колишньої посадовиці "Права і справедливості" викликала великий резонанс.
ЗМІ повідомляють, що під час допиту Барбара Скшипек перебувала у поганому психічному стані, що могло вплинути на її здоров’я.
Політики "ПіС" намагаються також пов’язати смерть Скшипек із її допитом у прокуратурі.
Вони швидко відреагували на подію, звинувативши слідство у можливому психологічному тиску, який міг призвести до трагедії.
Сам Ярослав Качинський заявив, що розслідування має політичний підтекст і спрямоване на дискредитацію "ПіС" перед виборами.
А також про те, що Скшипек "стала жертвою негідників, які спричинили її смерть".
"Маємо першу жертву боротьби з демократією",.
наголосив лідер "ПіС", підкресливши, що стрес, пов’язаний із допитом, міг настільки обтяжити організм Скшипек, що це призвело до її "передчасної" смерті.
Прокурорка Ева Вжосек, яка допитувала чиновницю, відреагувала на позицію Качинського, сказавши, що вона "здивована".
За її словами, ніхто з присутніх на допиті не скаржився на умови, в яких він проходив.
Втім, 17 березня з’явилася нова інформація, яка може свідчити про те, що "пані Бася" у день слухання мала проблеми зі здоров’ям.
Вжосек визнала, що 12 березня та сигналізувала про проблеми із зором.
Тим не менш, смерть однієї з головних функціонерок "ПіС" лише загострює політичне протистояння.
І очевидно, матиме прямий вплив на президентську кампанію.
Подарунок для "третьої сили".
"Справа двох веж" може стати ахіллесовою п’ятою "Права і справедливості", а точніше – її керівництва.
По-перше, плівки Біргфеллнера руйнують старанно створений образ Ярослава Качинського – старомодного дідуся, який цікавиться лише політичними питаннями і не задіяний до будь-яких бізнес-схем.
Цей образ є дуже важливим, адже дозволяв пояснювати будь-які зловживання партійців "ПіС" ексцесами виконавця, які не кидали тінь на імідж партії.
Не виключено, що саме тому нова влада не поспішала розслідувати цю справу, чекаючи початку виборчої кампанії.
Вирок у цій справі мав стати надпотужним ударом по "ПіС".
Смерть Скшипек зруйнувала ці плани.
"Право і справедливість" отримала мученицю дій нової влади – і буде активно розкручувати цей наратив, щоб перехопити ініціативу у керівництва країни.
Проте не виключено, що цей скандал може стати іміджевою катастрофою і для "ПіС", і для "Громадянської платформи" прем’єра Дональда Туска – через посилення позицій ультраправої й відверто антиукраїнської партії "Конфедерація", яка завжди наголошувала на тому, що між "ПіС" та "Платформою" насправді немає особливої різниці.
Ця теза виявилася настільки вдалою, що кандидат від "Конфедерації" Славомір Менцен вже розглядається як цілком можливий учасник другого туру президентських виборів.
І варто визнати – нинішній скандал лише додає аргументів цій тезі.
Автор: Станіслав Желіховський,.
кандидат політичних наук, експерт-міжнародник.

