/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F52%2Fce1c6b1094d90570cfbba5635451c649.jpg)
Путін влаштував пастку Трампу, передача ЗАЕС й протидія КАБам: огляд західних ЗМІ за тиждень
Початок минулого тижня зосередився переважно на розмові Дональда Трампа з Владіміром Путіним. Україна закинула м'яч на поле Росії, погодившись на повне припинення вогню. Російська відмова була очікувана, однак, очевидно, вдовольняє Трампа, поступово затягуючи американського президента у пастку власних фантазій.
Також протягом тижня активно обговорювали зацікавленість Дональда Трампа Запорізькою АЕС, що відкриває нові горизонти для подальших переговорів про її повернення. Про те, що писали західні ЗМІ за тиждень з 17 по 23 березня 2025 року, читайте в матеріалі 24 Каналу.
Розмова Трампа і Путіна: яку пастку готує диктатор
The Economist назвав результати двогодинної розмови Дональда Трампа і Владіміра Путіна "ляпасом, який тільки людина з необмеженою нахабністю може вважати перемогою". Зрештою, ці переговори не дали жодного результату.
Замість повного припинення вогню Кремль запропонував варіант, за якого обидві сторони припиняють удари по енергетиці. Водночас диктатор висунув старі вимоги, що передбачають припинення військової допомоги Україні та зупинку мобілізації. Путін також хоче вирішення "першопричин" конфлікту, під яким він насправді має на увазі кінець існуванню України як незалежної країни.
Справжня небезпека попереду. Путін хоче, щоб американський президент повірив, що, як державні діячі, вони мають важливіші справи, ніж сперечатися через безнадійне місце, як-от Україна.
Владімір Путін хоче спокусити Трампа фантазією про спільне майбутнє Росії та США. У ній Росія пропонує допомогу у вирішенні криз на Близькому Сході, і, можливо, впливає на Іран, аби той відмовився від створення ядерної зброї. У ній могли б активізуватися американські інвестиції в російські підприємства, такі як видобуток газу в Арктиці. Санкції були б скасовані, а Росія могла б знову приєднатися до G7. Росія відірвалася від свого "партнерства без обмежень" із Китаєм, а Третя світова війна, за яку тривожиться Трамп, була б відвернута.
Проте видання повертає до реальності: зараз Росія більше залежить від Китаю, ніж будь-коли від Америки, і не буде відділена від нього. Важелі впливу Росії на Іран обмежені. Російська економіка менша за італійську та підкоряється "примхам деспотів", тому можливості для бізнесу невеликі.
Якщо в гонитві за цією химерою пан Трамп послабить тиск, який Захід чинив на Росію, Америка програє.
Запорізька АЕС: як ЗМІ оцінюють ідею США
Минулого тижня пролунала раптова пропозиція щодо передачі українських АЕС США. Хоча, згодом Зеленський пояснив, що мовилося лише про Запорізьку АЕС, й не про повний американський контроль, а про інші форми співпраці, така ідея повернула на стіл питання деокупації важливого для України об'єкта.
The New York Times пояснює, що питання Запорізької АЕС переплітається з угодою про корисні копалини. Видобуток та обробка металів потребує багато енергії, яку може дати найбільша в Європі атомна станції з 6 реакторами.
Україна повідомила Сполученим Штатам, що переробка корисних копалин буде життєздатною, лише якщо Запорізька АЕС повернеться під її контроль,
– зазначає NYT.
Україна має очевидну вигоду: Запорізька АЕС дозволить зменшити дефіцит електроенергії, який виник через регулярні російські обстріли. Водночас США можуть мати для себе економічний зиск: ЗАЕС використовує паливо та технології, які постачає Westinghouse, американська компанія ядерних технологій.
Постачання палива на ЗАЕС "було великим контрактом" для Westinghouse. За останні три роки війни Westinghouse розширив свою присутність в Україні, поступово замінюючи технології російського атомного гіганта "Росатом", які використовуються на українських станціях.
У разі успіху Україна потенційно може повернути тисячі кілометрів нині окупованої території, пише Reuters. Київ вже давно має план звільнення станції. Але для нормальної роботи недостатньо передати одну лише Запорізьку АЕС. Росія буде змушена повернути сусідню ТЕС, навколишні населені пункти, включно з містом Енергодар, а також дорогу до Запоріжжя.
Хоча наразі залишається незрозумілим, що Трамп може запропонувати Росії, щоб вона передала Запорізьку АЕС Україні. Найімовірніше, Кремль не захоче віддавати її безкоштовно. Експерти сумніваються у реалістичності ідеї Трампа.
Як зазначає CNN, Запорізька АЕС потребуватиме постійного електропостачання, щоб уникнути розплавлення реактора, а також відновлення достатнього запасу води для охолодження станції. Проте наразі це неможливо, оскільки поблизу станції регулярно тривають обстріли.
Немає сенсу намагатися відновити завод і експлуатувати його, якщо він може опинитися під загрозою в будь-який момент. І думка про те, що володіння США якимось чином буде більш стримуючим фактором для нападу Росії на станцію, ніж зараз, коли росіяни самі контролюють станцію, це теж не має сенсу,
– зазначає Едвін Лайман, директор з безпеки ядерної енергетики.
Американська ідея спільної власності порушує багато логістичних, технічних і практичних питань, які є дуже незрозумілими. Ядерні експерти також підкреслили, що в США немає атомних станцій, які б використовували той самий клас технологій, що й Запорізька АЕС. Хоча багато пунктів зрештою можна доопрацювати.
Російські КАБи стали неефективними: як Україна навчилася їм протидіяти
Керовані авіаційні бомби (КАБ) протягом останніх років були ключовою перевагою російської армії. Forbes зазначає, що "золота ера" цією зброї закінчується: українські РЕБ змушують її промахуватися.
Керовані авіаційні бомби з модулем планерування і корекції та із супутниковим наведенням мають точність до 4 – 5 метрів від цілі. Тому численні випадки промахів КАБів викликають особливу увагу.
Російські керовані бомби не можуть отримувати стабільний сигнал від супутників. Без корекції курсу вони часто збиваються й вибухають далеко від цілі, що підтверджує нещодавно оприлюднене відео. Україна, схоже, використовує різні типи засобів радіоелектронної боротьби,
Видання розповіла, що українська система радіоелектронної боротьби, яка так ефективно протидіє КАБам, отримала назву LIMA. Ця система є комбінацією глушіння сигналів, спуфінгу (підміни координат) та кібератаки на навігаційний приймач системи наведення керованої бомби.
Наразі LIMA змогла охопити лише кілька ключових секторів, включаючи Харків та Запоріжжя. Український військовий розповів, що після розгортання системи точність бомбардувань спочатку знизилася, а потім, зрозумівши неефективність цього способу ураження та неможливість досягнення мети, ворог взагалі припинив обстріли обласних центрів
Російські КАБи все ще атакують Україну, однак з розгортанням нових систем вони все частіше падатимуть у полях замість ударів по позиціях Збройних Сил.
Перемир'я Росії та України: які 5 проблем можуть виникнути
У понеділок, 24 березня, у Саудівській Аравії проходять перемовини. The Times зазначає, що є низка питань, у яких може виникнути конфлікт.
Перш за все потрібно пролити світло на те, удари по яких об'єктах будуть заборонені у рамках майбутнього перемир'я. Далі постає питання перемир'я у Чорному морі. Українська сторона вважає, що Росія прагнутиме захистити залишки свого флоту кораблів і нафтових об'єктів.
Окрім цього, Україна наголошує на потребі не допустити повторення Мінських угод: тому Зеленський вимагатиме ефективного моніторингу і гарантій, щоб не допустити дестабілізації України та відновлення бойових дій під час перемир'я.
Ще одним каменем дотику видання називає розгортання іноземних військ в Україні. Російська сторона категорично відкидає це, але Зеленський бачить у цьому гарантію безпеки.
Але що, якщо західні країни створять військові навчальні бази в певних географічних районах, наприклад на захід від річки Дніпро? Армії НАТО виконували такі місії в Україні до вторгнення 2022 року; прецедент є,
– зазначає видання.
Непростим на переговорах може бути питання територій. Україна ніколи не визнає окуповані території російськими. Для розв'язання цього питання пропонувалося провести лінію по нинішній лінії фронту. Також важливо визначити статус окупованих територій.
Легко зірвати процес переговорів може питання щодо припинення постачання західної зброї та спроби зменшити чисельність ЗСУ. Вимога Кремля, ймовірно, сприйматиметься як ознака підготовку до наступного вторгнення. Зеленський і європейські лідери проявлятимуть наполегливість у цьому питанні аж до готовності провалити припинення вогню.

