/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F1%2F030f0778e9b1c4c6bacdb2a9a10655a2.jpg)
Переговори США з Україною та Росією: які питання на столі
США, Україна та Росія ведуть переговори щодо припинення ударів по енергетичних об'єктах, про НАТО, санкції та майбутню безпеки Києва.
Представники США мають зустрітися з делегаціями від України та Росії в Саудівській Аравії, щоб обговорити деталі запропонованого 30-денного припинення ударів по енергетичній інфраструктурі, а також довгострокову мирну угоду. Українські та російські переговірники не перебуватимуть в одній кімнаті. Є 10 питань, які обговорюються.
Про це пише Reuters у статті від 23 березня.
Українські представники вже провели зустріч з американською командою ввечері 23 березня в Ер-Ріяді. А 24 березня відбудуться переговори між представниками США та Росії.
Минулого тижня президент США Дональд Трамп провів телефоні розмови з президентом Росії Володимиром Путіним та президентом України Володимиром Зеленським у межах своєї ініціативи щодо припинення війни.
Ось ключові питання, які обговорюють Росія, США та Україна.
Припинення атак на енергетичну інфраструктуру
За заявою Білого дому, під час розмови минулого тижня американський та російський лідери домовилися про початок руху до миру з 30-денного припинення ударів по енергетичних об’єктах РФ та України.
Однак цей вузько визначений режим припинення вогню одразу опинився під загрозою. Москва заявила, що Київ завдав удару по нафтобазі на півдні Росії, тоді як Україна повідомила про російські атаки на лікарні, житлові будинки та пошкодження електропостачання залізниць.
Зеленський анонсував підготування Києвом списку об'єктів, які можуть підпадати під часткове припинення вогню. До нього можуть увійти не лише енергетичні, а й залізничні та портові об’єкти.
"Проте мораторій на удари по енергетичній інфраструктурі може бути вигіднішим для Москви, оскільки він обмежує можливості України завдавати далекобійних ударів по російських нафтопереробних підприємствах, що є важливим інструментом тиску на Росію", – зазначається у статті.
Атомні електростанції
За заявою американської сторони, Трамп запропонував Зеленському допомогу США в управлінні або навіть володінні українськими атомними електростанціями та енергетичною інфраструктурою.
Президент України підтвердив, що обговорював з лідером США питання Запорізької АЕС. Київ та Москва звинувачують один одного у загрозах ядерній безпеці на станції.
Зеленський заявив, що Київ готовий обговорювати участь США у модернізації станції, якщо вона буде повернута під український контроль. Проте повернення ЗАЕС до роботи може зайняти до 2,5 року і потребуватиме значних інвестицій.
Судноплавство у Чорному морі
За повідомленнями Кремля, Путін "конструктивно" відреагував на ініціативу Трампа щодо безпеки судноплавства в Чорному морі, і сторони погодилися розпочати переговори.
Видання нагадало, що раніше Росія вийшла з Чорноморської зернової ініціативи, яка діяла за посередництва Туреччини та ООН і дозволяла Україні експортувати зерно, незважаючи на війну. Москва послалася тоді на перешкоди для власного експорту продовольства та добрив.
За даними Світового банку, незважаючи на загрози в Чорному морі, на сьогодні Україна та Росія продовжують експортувати зерно без значних ускладнень.
Обмін полоненими
Росія та Україна минулого тижня провели новий обмін полоненими, звільнивши по 175 військовополонених з обох боків. Країна-агресорка також передала 22 важкопоранених українських захисників.
Зеленський назвав цей обмін одним із найбільших і зазначив, що серед звільнених полонених є українці, яких Росія переслідувала за сфабрикованими звинуваченнями.
Членство України в НАТО
Путін наполягає на офіційній відмові України від вступу до НАТО. Однак курс на вступ до Альянсу закріплений в українській Конституції, і Київ вважає членство у блоку найкращою гарантією безпеки.
У лютому заступник спецпредставника США з питань України Джон Коал заявив, що Вашингтон не виключає вступу Києва до НАТО або повернення до кордонів 2014 року. Однак за день до цього американський міністр оборони Піт Гегсет назвав нереалістичним повернення до кордонів 2014 року. Це викликало занепокоєння щодо можливих поступок з боку США.
Своєю чергою і Трамп заявляв, що не вірить у можливість вступу України до Альянсу, покладаючи провину за таку політику на попередннього президента США Джо Байдена.
Безпека України після війни
Зважаючи на те, що членство в НАТО – не швидка перспектива, Україна прагне отримати гарантії безпеки у межах будь-якої мирної угоди, що суперечить вимогам Росії.
Європейські партнери України, зокрема Велика Британія та Франція, пропонують створити силу стримування з іноземних військ, кораблів і літаків, що базуватимуться в Україні або поблизу неї. Однак деякі російські чиновники заявили, що не зможуть прийняти такий формат.
Західні санкції та вибори в Україні
Путін хоче послаблення санкцій проти Росії і проведення президентських виборів в Україні. Водночас Київ відмовляється від виборів через воєнний стан, а чиновники наголошують на відсутності у Москви права диктувати Україні, коли проводити вибори.
Видання нагадало, що проти Росії були запроваджені американські санкції, включно з обмеженням цін на нафту. Трамп вивчає можливість послаблення санкцій в обмін на мир, але також розглядає варіант нових торговельних обмежень проти Москви.
Окуповані території
Росія вимагає визнання свого контролю над Луганською, Донецькою, Запорізькою та Херсонською областями, а також Кримом.
Україна стверджує, що не визнає російський контроль над цими територіями. Водночас Київ визнає, що повернення деяких територій може вимагати дипломатичних зусиль.
Природні ресурси України
США та Україна обговорюють угоду, за якою Вашингтон міг би отримати фінансову вигоду від розробки українських природних ресурсів, зокрема рідкісноземельних металів.
Окрім цього, інтерес в американців викликає і газотранспортна система України, яка могла б використовуватися для зберігання і транспортування скрапленого газу зі США до Європи.
