/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F53%2F3650a59962377c64de885d5fcf9eae6d.jpg)
"До роботи їду 200 км": українська сім'я вибралась з міста у сільську хату за $4 тисячі
Власниця садиби Віталія у розмові з Фокусом розказує про рішення переїхати з міста у село, вартість ремонту в старому будинку, а також вирощування овечок та кіз.
30-річна Віталія Кудрик разом з чоловіком Андрієм (43) придбали та облаштовують затишну садибу в Тернопільській області. Жінка, яка здобула освіту лікарки-офтальмологині, тепер змушена щотижня долати понад 200 кілометрів, аби дістатися на роботу в мальовниче Яремче.
В інтерв’ю Фокусу пані Віталія розказує про мотивацію переїхати з міста у село, вартість ремонту в старому будинку, де 15 років ніхто не жив, вирощування овечок та кіз, а також запуск власного YouTube-каналу "Хата біля лісу".
Ви щодня проїжджаєте 200 кілометрів до роботи?
— Десь 1-2 рази на тиждень, а решту днів відпочиваю. У нас з чоловіком бізнес з виготовлення окулярів в Яремче та Рахові, але живемо ми у Тернопільській області.
Чим добираєтесь?
— Вечірнім поїздом. Це насправді дуже зручно, бо в дорозі можна виспатися, а вранці ти уже на місці. Відпрацьовуєш і в той же день можна повертатися додому. Якщо ж потрібно заїхати у Рахів, то зупиняюся в знайомої жінки. Знімаю у неї невеличку кімнатку.
Для чого ви придбали будинок так далеко від цивілізації?
— По-перше, це пов’язано з обмеженими фінансами. Наприклад, навіть старенький будинок поблизу Яремче буде коштувати десь $30-40 тисяч. Коли ми з Андрієм назбирали близько $10 тисяч, то почали шукати варіанти поблизу, зокрема у Коломийському районі. Але все, що там було, нам не подобалося. І от якось раз натрапили на цю садибу й зацікавились, бо відносно недалеко звідсіля живе чоловікова рідня.
Це після повномасштабки ціни так зросли чи вони завжди такі були?
— Може, і не завжди. Радше за все, коли Буковель відкрився.
Витратили на ремонт $20 тисяч
Я дивився огляд вашого будинку. Там помітні великі тріщини у кімнатах. Не хвилюєтесь, що все може просто завалитися?
— У коментарях під відео люди переживали за нашу безпеку, але дарма. Там просто потрібно укріпити фундамент, зробити опалубку. Так що все поправимо — і буде стояти.
А що з комунікаціями: газ, електрика, водопостачання?
— У будинку протягом 15 років ніхто не жив. Коли ми приїхали, там нічого не було. Усі кабелі виявилися розірваними, а довкола просто виріс ліс. Ми спершу оперативно підвели світло, потім — воду. Ну і зажили вже у цивілізації. Далі задумались про ремонти, бо стіни були промоклі у кутах й подекуди завівся грибок. В процесі зрозуміли, що з дахом велика біда. Як виявилось, його потрібно було замінювати насамперед. Далі зробили вигрібну яму, щоб стікала вода, і облаштували ванну кімнату. Словом, все швидко закрутилося й поїхало.
Скільки витратили грошей на ремонт?
— Близько $20 тисяч. Дивіться, ми ж багато всього зробили. Наприклад, світло підвести — це небагато, всього-на-всього десь тисячу гривень. Вода і септик — $1,2 тисячі. Новий дах — $3 тисячі. Ремонт у ванній — $4 тисячі. Потім вагонка у кухні, паркан… Звісно, якщо це все порахувати, то можна було б у місті придбати однокімнатну квартиру.
З міста в село
Не шкодуєте про своє рішення?
— Ні-ні-ні. Я дуже рада, що все вийшло. Ми пожертвували великими фінансами й не тільки. До того, як переїхати, важко працювали без вихідних. Зранку о 8-й годині йшли, а приходили аж о 23-й. Мились і лягали спати. Тепер ми вирішили кардинально поміняти спосіб життя: краще менше грошей, але житимемо спокійніше.
Ви казали, що довкола будинку були хащі. Усе довелось вирубати?
— Ми тут живемо уже третій рік. Всі дрова, які досі використовуємо для обігріву та приготування їжі, — виключно з нашої земельної ділянки. І ще заготовлено десь на три роки вперед. Тобто уявіть, що тут робилося. Жах, якщо чесно!
Вирощуєте щось на городі?
— Розводимо тварин: маємо три овечки, цапа та дві кози, щоб було свіже молоко і м'ясо. До речі, вони у нас на вільному вигулі — біля будинку велике поле. Насправді це дуже добре, що вони там пасуться. Територія швидко заростає чагарниками та травою — хата вже б досі злилася з лісом. Ми постійно вчимося, оскільки приїхали з міста і не до кінця розуміємо, як всьому давати раду. Якщо чесно, на фоні місцевих, яких ми жартома називаємо кіборгами, виглядаємо лузерами. Люди тут встають о 5 ранку і працюють безперестанку.
Здійснення дитячої мрії
Чому ви вирішили переїхати у село з міста, де народилися і прожили все життя?
— Це бажання виникло у нас з чоловіком ще задовго до знайомства. Напевно, ми просто такі люди — не любимо галас і компанії. Чим менше сусідів довкола, тим нам краще. До того ж я завжди заздрила людям, які мають бабусь у селі. Пам’ятаю, як однокласники роз’їжджалися на канікули, а потім приходили в школу на початку вересня й хвалилися, як їм було класно. Відтоді у мене сформувався ідеальний образ села і з’явилась мрія, яку тепер намагаюся втілити у життя.
Нагадаємо, 38-річний Вадим і його дружина Тетяна Зайцеві, батьки трьох дітей, у 2020 році вирішили залишити орендовану квартиру в Чернівцях і перебратися до невеликого селища Берегомет, що розташоване за 60 км від міста. Там вони знайшли старовинну садибу, якій понад 100 років. Подружжя взялося за її реставрацію. Про те, як змінилося їхнє життя та що з цього вийшло, вони поділилися в ексклюзивному інтерв’ю для Фокусу.
