Виставка Нікіти Кадана "Сирена. Серп. Супутник" відкрилася в НХМУ

Національний художній музей України відкрив виставковий проєкт сучасного художника Нікіти Кадана "Сирена. Серп. Супутник". На презентації проєкту побував фотокореспондент ZN.UA Василь Артюшенко.

Як розповіла кураторка проєкту Анна Алієва, твори, представлені в експозиції, створені після 2022 року й репрезентують послідовне художнє дослідження, зосереджене на історіографічній оптиці мистецтва. Художник звертається до модерності в широкому сенсі, досліджуючи її контраверсійну природу та використовуючи візіонерство модернізму як мистецький матеріал.

Перша зала експозиції відкривається інсталяцією "Тривога (Сирени та Щогла)", що готує глядачів до сприйняття класичних дихотомій мистецтва: "життя та смерть", "любов та ненависть", "краса та потворність". Художник формує свою розповідь з урахуванням "аури" музею як інституції, яка, серед іншого, виконує функцію написання історії мистецтва.

У другій залі Кадан звертається до теми нереалізованих монументів Василя Єрмілова та зниклих творів Анатоля Петрицького. Аналізуючи історію мистецтва через політичний контекст, художник поєднує образи авангарду з класичними мистецькими традиціями. Він використовує жанр історичної картини, що є елементом музейної системи репрезентації та відображає авторитарну політику, спрямовану на глорифікацію визначних подій історії. У цьому контексті художник досліджує зображення ураження як покарання за гріхи та войовничості як чесноти.

Монументальна робота "Щекавиця" розкриває есхатологічний сюжет картини-катастрофи, де зображено апофеоз лиха та загибелі цивілізації. Увага художника зосереджується на фігурі "героя" як історичної постаті. Посилаючись на графічну серію Тараса Шевченка "Притча про блудного сина", Кадан досліджує еротизм класичних зображень, трактуючи його як утілення життєвої енергії. Центральною постаттю стає "Грішник", краса якого нівелює сюжет і контекст.

Остання зала експозиції присвячена темі знання як онтологічної категорії. Роботи "Храм Сивіли в Тіволі" та "Вітрина" піднімають питання про знання, що може бути знищене, але здатне до відновлення завдяки усній історії. У сучасних умовах, коли фізичні носії — книги, артефакти, твори мистецтва — можуть зникнути, розповідь стає ключовим зв’язком між минулим і майбутнім.

На завершення виставкового проєкту Нікіта Кадан передає до колекції Національного художнього музею України твори, що апелюють до ідеї "вічного" збереження мистецтва в музейному просторі.