Препарат для схуднення може стати геополітичною розмінною монетою – Financial Times

Чи може препарат для схуднення стати зброєю війни? Колись це питання могло здатися абсурдним. Але не зараз, пише Джилліан Тетт, оглядачка Financial Times.

Коли президент США Дональд Трамп після свого обрання висунув ідею купити Гренландію у Данії, в Інтернеті почали ширитися чутки про те, що данський уряд у відповідь може спонукати Novo Nordisk, датську компанію, що розробляє ліки від діабету та для схуднення Ozempic і Wegovy, підвищити ціни для американських клієнтів на 500%. То був фейк. 

Але на початку цього місяця Ларс Фруергаард Йоргенсен, генеральний директор компанії, попередив, що торгова війна Трампа може призвести до підвищення цін на ліки. Одна з ідей, яка шириться в екосистемі Трампа, полягає в тому, що ліки можуть стати розмінною монетою в майбутніх переговорах з Данією: можливо США наполягатимуть на придбанні компанії передусім через те, що багато американських виборців користуються Ozempic. Іншою тактикою, за даними співрозмовника авторки в американському уряді, може стати вимога ревальвації крони, щоб тримати Данію прив'язаною до доларових фінансів.

Чи станеться це? У це важко повірити, і багато чинників ще можуть завадити Трампу. Однак варто звернути увагу на чотири практичні моменти.

По-перше: як зазначив цього тижня Ілон Маск, так зване «вікно Овертона» – або рамки для політичних ідей – швидко розширюється; нічого не можна виключати. 

По-друге, команда Трампа хоче розширити свої важелі впливу на переговори, змішуючи економічні, фінансові, торговельні, технологічні питання та питання національної безпеки у спосіб, який є чужим для будь-кого, хто навчався за програмою MBA 20-го століття - або й, зрештою, для економіки.

По-третє, те, як деякі радники Трампа уявляють собі суперництво великих держав, студентам, котрі вивчали історію Центральної Азії, здається напрочуд знайомим. Нуук, столиця Гренландії, – це версія Самарканда або Кабула XXI століття, а Оземпік схожий на шафран.

Це пояснює, чому Трамп зосередився на крижаній півночі з її корисними копалинами, майбутніми транзитними шляхами та довгими кордонами з Росією і Китаєм. Те ж саме стосується і його двоїстого ставлення до НАТО. Або, як зазначив так званий блогер Темного Просвітництва Кертіс Ярвін у нещодавньому зверненні до Трампа: «Передумови зовнішньої політики [США] не повинні бути успадковані від епохи “національної безпеки”, [тож] організації, що здійснюють цю зовнішню політику, ймовірно, також не повинні бути успадковані від XX століття».

Багато спостерігачів вважають Ярвіна екстремістом і антидемократом. Але саме він, подейкують, вплинув на таких політиків, як Джей Ді Венс, віце-президент Трампа. Тож його варто прочитати — не в останню чергу через іншу його заяву: «що більше сили ви використовуєте, то більше влади ви маєте... ви повинні продовжувати застосовувати силу, інакше ви її втратите». 

Це підкреслює четвертий момент: такі інституції, як НАТО та менші країни, раптом стали вразливими. Варто згадати хоча б нещодавнєритуальне приниження президента України Володимира Зеленського в Овальному кабінеті. Це може бути зразком того, як поширюється таке знущання. 

Чи можуть ті, кому погрожують, дати відсіч? Цього тижня Єнс Столтенберг, колишній глава НАТО, і Метте Фредеріксен, прем'єр-міністр Данії, стверджували, що можуть. 

«У дипломатії вам доводиться проводити найбільше часу з людьми, з якими ви не згодні. Ми маємо бути готові... до того, що Америка може скоротити свою присутність у Європі», — зауважив Столтенберг після виходу документального фільму про нього під назвою «Facing War». Або, як наголосила Фредеріксен: «Дипломатія — це політика та цінності. Тому, якщо станеться щось подібне до інциденту в Овальному кабінеті, ви маєте повернутися назад і продовжити». 

Однак проблема НАТО полягає в тому, що його вплив залежить від мислення так само, як і від військової техніки, а отже за появи роз’єднаності сила стримування Альянсу зменшиться. 

Якщо Білий дім дослухається до поради Ярвіна, залякування може стати ще гіршим і поширитися не лише на Данію, а й на такі країни, як Канада, яка має географічне (не)щастя розташуватися між Америкою та крижаною північчю. 

За даними авторки, радники Трампа розглядають канадський долар (а також крону) як ціль для ревальвації. Тож інвесторам Novo Nordisk слід бути насторожі. І багато хто з них вже незабаром може приєднатися до західних дипломатів у молитвах про «зміни під час проміжних виборів у США». 

А якщо ви хочете трішки відволіктися від поганих новин, то цього тижня майже 300 тисяч данців підписали петицію під назвою «Купімо Каліфорнію у Трампа — наступна велика пригода Данії». 

За кошти фонду в 1 трильйон доларів вони пропонують створити «hygge (затишок) у Голлівуді», «велосипедні доріжки в Беверлі-Хіллз» і одягнути Міккі Мауса в шолом вікінга. Жарт? Безумовно! Але це не «просто» смішно. Західні виборці та інвестори стикаються з раніше небаченим рівнем геополітичних змін, де факти та дикі припущення, схоже, щодня стають більш розмитими.