Стежкою Потапа, або Куди зникають артисти? Хто спровокував переполох у Мінкульті

10 лютого на ютуб-каналі російського блогера Юрія Дудя вийшло кількагодинне інтерв’ю українського виконавця і продюсера Потапа (Олексія Потапенка). Вперше за час вторгнення артист публічно визнав: більше частину свого бізнесу вивів за межі України. За кордоном осів і сам разом із сім’єю.

Водночас час від часу Потап усе ж повертається в Україну. На запитання ведучого, як йому вдається виїжджати з країни, яка не випускає чоловіків призовного віку, Потап відповів: «Усі українські артисти виїжджають на концерти та гастролі. Є легальні способи виїзду… через міністерство, різні інстанції. Це складна система…, потрібно долати бюрократичні процедури. Кожен такий виїзд передбачає повернення. Я виїжджаю на певний час і повертаюся».

Через майже два тижні після цієї розмови Міністерство культури та стратегічних комунікацій розродилося несподіваною заявою. Відомство визнало: через прогалини у законодавстві «виникли численні випадки, коли особи, що отримали дозвіл для тимчасового виїзду за кордон за листом-сприяння від Мінкульту, не повернулися до України». При цьому міністерство попередило, що з 3 березня відмовляється клопотати перед прикордонниками за діячів культури та медійників, які зібралися за кордон.

Однак міністерський демарш тривав всього кілька днів. 4 березня уряд оновив Правила перетину державного кордону громадянами України, а через два дні ці зміни набрали чинності і видача листів-сприяння відновилася.

«Главком» з’ясовував, із чим був пов’язаний раптовий переполох у Мінкульті та обшуки в ексдержавного секретаря міністерства у справі про незаконне переправлення осіб за межі країни.

Тепер критичні та важливі. Що змінилося?

На сайті Міністерства культури та стратегічних комунікацій 11 березня з’явилося два накази за підписом міністра Миколи Точицького. Документи стосувалися двох відомих українських гуртів «Без обмежень» (зареєстровано в реєстрі як ТОВ «Без обмежень») і «Бумбокс» (ТОВ «Музика для мас»). Міністр надав вказаним організаціям статус «критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливих для забезпечення потреб Збройних сил».

Як з’ясувалося, саме цей критерій тепер необхідно мати працівникам культури та мистецтва для перетину кордону. А ось з артистами, оформленими ФОПами, дещо складніша ситуація. Зелене світло для виїзду за межі країни мають лише ті виконавці, які протягом останніх трьох років здійснюють профільну діяльність.

Окремо урядова постанова визначила максимальний термін перебування під час війни митців та медійників за кордоном – не більше 60 днів. Артисти можуть затриматися ще на місяць у разі форс-мажорних обставин або через проведення знакових для України міжнародних подій.

Перший заступник міністра культури та інформаційної політики, тимчасово виконувач обов’язків міністра у 2023-2024 рокахРостислав Карандєєв розповів «Главкому»: митці, які у перші роки великої війни виїжджали за межі країни, мали два завдання. По-перше, кожен з українських артистів повинен був донести до іноземної аудиторії правдиву інформацію про напад Росії, жахливі наслідки війни. По-друге, виступи співаків мали розбудити в іноземців емоції співпереживання, підтримки України, у тому числі на рівні урядів різних країн.

За словами ексурядовця, у травні 2022 року Мінкульт розробив зміни щодо перетину кордону військовозобов’язаними з-поміж працівників культурної сфери під час воєнного стану. Однак їх протягом двох років так і не розглянув Кабмін. Натомість зміни, які 4 березня 2025 року все ж затвердив уряд, на думку Карандєєва, перегукуються з раніше внесеними пропозиціями його міністерства.

«Станом на сьогодні врегульовано виїзд за межі країни окремих категорій. Адже до цього часу Міністерство культури керувалося неофіційним переліком документів, який просили надати артистів та творчі колективи, які виявили намір вирушити за кордон із концертною діяльністю. Таким чином, міністерство підтримувало бажання митців, звертаючись до Держприкордонної служби з листами сприяння. Все будувалося на довірі», – пояснив ексвиконувач обов’язків міністра.

Разом із тим, колишній високопосадовець вважає окремі норми урядової постанови забюрократизованими.

«Яким чином приналежність до критичності для економіки пов’язана з ефективністю заходів культурної дипломатії за кордоном? Скажімо, як це застосувати до Kalush Orchestra або Jerry Heil? Як на мене, цією нормою (визначення критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення – «Главком») уряд затвердив додаткову перепону. Раніше набуття статусу критичності було важливим з мотивів бронювання від мобілізації. А тепер це стало ще й передумовою для дозволу для виїзду за кордон працівників культури. Зважаючи на це, передбачаю хвилю звернень закладів культури до Мінкульту щодо визнання критичності», – сказав Ростислав Карандєєв.

«Главком» звернувся із запитом до Мінкульту, у якому попросив надати перелік військовозобовʼязаних митців і медійників, які на підставі листів Міністерства виїхали з України і не повернулися з початку вторгнення. Однак заступник міністра Андрій Наджос відпасував цей запит Адміністрації Держприкордонслужби, де ним взагалі не стали перейматися. Прикордонники відмовили у відповіді, посилаючись на те, що вони не зобов’язані вести перелік осіб, які покинули Україну з кінцями.

«Що стосується проблематики неповернення чоловіків призовного віку з-поміж митців, то, на жаль, такі випадки траплялися. Точною статистикою може володіти Державна прикордонна служба. Я ж наведу конкретний приклад. Під час поїздки з гастролями національних колективів у кількості 50 осіб із-за кордону не поверталися, у середньому, три-п’ять членів колективу», – визнав Ростислав Карандєєв.

«Листи-сприяння» Мінкульту… поставлено на конвеєр?

Проте масштаби проблеми, яку замовчують Мінкульт і прикордонники, красномовно ілюструє судовий реєстр. Наприклад, дев’ятеро осіб було затримано у пункті пропуску «Могилів-Подільський-Отач» Вінницької області у червні 2024 року. Кожен із чоловіків призовного віку мав на руках… «листи сприяння» тимчасово виконувача обов’язків міністра культури Ростислава Карандєєва для виїзду за кордон. Хлопці збиралися у Берлін на благодійне шоу. Четверо з них мали працювати діджеями, один артистом, решта – стейдж менеджерами, стилістом та техніком сцени. Водночас під час перетину українського кордону чоловіків «підвели» QR-коди на «листах-сприяння» – прикордонники не змогли їх зчитати.

«У ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження було з’ясовано, що всі вищевказані особи призовного віку не орієнтуються щодо назв заходів та мети їх проведення, не можуть підтвердити рід діяльності, навичок щодо гри на музичних інструментах не мають, попередньо між собою були не знайомі», – сказано в ухвалі Печерського районного суду Києва.

Далі більше. Слідство кинулося перевіряти інші «листи сприяння» Мінкульту. Картина виявилася плачевною: у травні 2024 року 11 чоловіків перетнули кордон для участі у благодійному заході у Празі і з того часу вони більше не з’являлися в Україні.

За такою ж схемою на початку червня минулого року ще одна група чоловіків-виконавців виїхала з України у ту ж саму Прагу і не повернулася.

У середині лютого 2025 року у рамках кримінального провадження про незаконне перенаправлення осіб через держкордон правоохоронці навідалися з обшуками до помешкань теперішніх та колишніх посадовців Міністерства культури. «Главком» звернув увагу на ухвалу про обшук колишнього державного секретаря Міністерстві культури Юрія Лещука, який обіймав посаду з липня 2022 року до вересня 2024 року. У матеріалах досудового розслідування зазначено, що Лещук відповідав за погодження листів міністерства, на підставі яких особи призовного віку «з метою ухилення від мобілізації, отримували дозвіл на незаконний перетин державного кордону України у період дії воєнного стану».

Зрештою, слідство вилучило в ексдержавного секретаря ноутбук та два мобільні телефони, а суд наклав арешт на це майно.

У коментарі «Главкому» колишній керівник Мінкульту Ростислав Карандєєв відкинув причетність співробітників міністерства до оборудок, пов’язаних з ухиленням від мобілізації.

«Міністерство культури не є слідчим органом. Ми більше працювали на довіру, щоб українська культура була присутньою за кордоном. При цьому держава не застрахована від обману людей, схильних до наживи. За моєю інформацією, слідство у цій справі триває. Викрито організовану групу, яка займалася підробкою документів Мінкульту для виїзду за кордон. Щодо можливих претензій з боку правоохоронців до працівників Міністерства культури, то, наскільки мені відомо, підозри нікому не вручено. І не може бути вручено. Адже наші працівники діяли у рамках законодавства. Цей процес я особисто контролював», – наголосив ексглава Мінкульту. На уточнююче запитання «Главкома», чи запрошувало слідство його на допити, Карандєєв відповів лаконічно: «Ні».

Віталій Тараненко, «Главком»