Рибалки з Вилкового: Дунайку цього року не чекайте, виловлена піде за золотою ціною
Причали біля Вилкового спорожніли. Де-не-де видно одинокий човен, що сумно гойдається на хвилях обмілілого Дунаю. Рибалки, колись у цей час веселі та балакучі, бо саме відкривався багатообіцяючий для них у фінансовому плані сезон оселедця-дунайки, найдорожчого в Україні, якісь сумні і змарнілі. Із 400 човнів, що зазвичай виходили за рибою, зараз на плаву лише 30.
Причиною цього стало збільшення кількості заборон виходити на воду. З'явилася маса перевірок, кажуть рибалки, пройти які непросто.
Вже кілька років у Вилковому, єдиному місці, де можна наловити дорогого, але дуже смачного оселедця, рибалкам закручують гайки. Народ розлючений. Кажуть, і до голодного бунту залишилося уже недовго, адже більше заробляти там нема на чому.
Кореспондентка Коротко про розшукала одного з рибалок, який розповів про сьогоднішні реалії рибальського містечка.
Човновий флот
Сергій раніше працював на керівних посадах і був одним із відомих людей у цій місцевості. Але цього року знову повернувся на весла. Колись, каже, рибалив у голодні 90-ті. Але заробіток став зовсім не той.
- 90-ті були набагато легшими, - зізнається Сергій. – Зараз оселедець майже не ловиться. І вийти на воду – той ще квест.
Чоловік розповідає: перед виходом на воду треба пройти безліч перевірок.
- Наче це не дерев'яний човен, а каютне судно, - обурюється Сергій.
Зрозуміло, що потрібні документи для перевірки військовими та прикордонниками. Але є кілька новинок. За словами Сергія, тепер п'ятиметрові дерев'яні суденця вилківських рибалок вирішили прирівняти до маломірного флоту, і вимог - мама не горюй. Частину з них треба оформляти в Одесі, проїжджати через блокпости.
- Ні для кого не секрет, що далеко не всі мріють про таке взуття, як берці, і воліють сидіти вдома, - нарікають деякі мешканці, що залишилися в місті. – У нас були випадки і на місці: днями водна поліція притягла човен із рибалками до застави, і одного члена екіпажу передали ТЦК. Хоча він не був у розшуку, але, мабуть, у них розмова не склалася. І хлопець отримав берці замість човна. А взимку збирачів очерету майже всім складом забрали, приїхавши на точку.
Зараз ранок рибалки починається з черги біля причалу: чекають на прикордонників, що спізнюються.
– Після них – аншлаг усіх служб, починаючи з рибінспекції, екології та закінчуючи водною поліцією, заставою, морською охороною тощо. Ось тільки заповідник до нас не приїжджав. Усі щось вимагають, щоб було… – розповідає Сергій
Більшість рибальських човнів сьогодні у море не виходять. Фото: ФБ Володимир Денисенко
Доведи, що вмієш плавати на човні
Наприклад, треба отримати сертифікати на рятувальні жилети та круги. Також мають бути права на водіння човна.
- Човна, трясця його, на якому нас із пологового будинку додому везуть і в останню путь на цвинтар! – дивується Сергій. - Та тут з народження знаєш, як ним керувати... А того, що при отриманні прав запитують, навіть наші офіцери не знають: кажуть, у них у мореходці такому не вчать.
Однак треба пройти курси та отримати підтвердження. Кожна спроба здати права – платна.
– Раніше були служби, які приїжджали до нас у Вилкове, проводили курси, потім проводили іспити, щоб 100 осіб, припустимо, не їздило туди-сюди, – каже рибалка. – А тепер ти маєш поїхати до найближчого навчального центру, це Ізмаїл, пройти там два тижні навчання.
Але курси проводять, за словами Сергія, як на керування 24-метровим судном. Це, вважає рибалка, як отримувати права на бульдозер, коли ти їздиш мопедом.
Ще одна вимога, за словами рибалок, щоб вони з 1 листопада до 1 квітня рибалили в жилетах.
- Це небезпечно, бо жилет - досить громіздка штука, ти можеш його зачепити сіткою, і вона тебе висмикне з човна, - пояснює Сергій.
Ще минулого року йшлося лише про наявність на борту жилета та рятувального круга.
Подорожчала майже вдвічі
Для мешканців інших міст така ситуація з риболовлею – попередження про чергове подорожчання риби. Та й знаменитої дунайки цього року майже не буде. Її ціна піднялася майже вдвічі: засолена - з 350 гривень до 550-650. Сиру продають по 300-310, а здають її рибалки по 210-220 грн.
- Самого оселедця теж вкрай мало, - продовжує Сергій. - Рівень води в Дунаї дуже низький, бо зима була досить тепла, і немає опадів ні тут, ні у більшості дунайських країн Європи. Весною там зазвичай велика і сильна течія, а зараз вода практично стояча. А оселедець же, як і будь-яка риба, яка йде нереститися, пливе на течію. Тобто вона відчуває в морі прісну воду, течію, що виходить у море. І ось вона на цю прісну течію йде аж до самого нересту.
На узмор'ї, де п'ять рукавів Дунаю переходять у море і де в кожному руслі ловили оселедець – тут його зазвичай було багато, рибалити заборонено. На початку війни через близькість Зміїного острова заборонили, після його звільнення заборону продовжили, не знімають її і зараз. Ловити можна лише на Старостамбульському гирлі до 11 км та Очаківському до 7 км.
Зовні дунайка не відрізняється від звичайного оселедця, але гурмани її дуже цінують. Фото: bessarabiainform.com
Люди налаштовані бунтувати
Що робити – поки що незрозуміло. Рибалки здивовані, адже таке закручування гайок веде і до того, що менше риби реалізовують підприємства, менше сплачується податків до бюджету, не отримує нічого й місцева адміністрація. Незабаром це може призвести до економічної кризи як мінімум рибного регіону. Риболовля тут – традиційний вид діяльності, як землеробство та скотарство в одних областях або металургія та видобуток в інших.
З рибної столиці, туристичної родзинки – місто відоме як українська Венеція – Вилкове перетворюється на вимираючу провінцію. Молоді майже нема. Венецію воно скоро може нагадувати лише за кількістю людей похилого віку: відомо, що італійці – одна з найстаріших націй через низький рівень народжуваності.
- Особисту ненависть усі ці перевіряльники вже заробили через несправедливість їхніх рішень, населення налаштоване радикально, - зазначають рибалки. – Це просто геноцид населення – ми не маємо альтернативного виду заробітку. Нема заводів, все закрито. Хоча раніше був судноремонтний, рибний завод – лише там 4200 осіб працювали. Наші люди ловили рибу майже у всіх водоймах світу, крім Північного льодовитого океану. Нічого не лишилося. Як прогодувати сім'ю? Нам уже не просто ціпки, а колоди в колеса вставляють. Скоро побачимо, до чого це призведе.
Судячи з настроїв, у тихому Вилковому назріває бунт. І місцеві цього не приховують.
