Як рекордні протести у Сербії налякали Вучича і чи чекати змінити влади в країні

15 березня цілком може стати переломним днем як для Сербії, так і для її президента Александара Вучича.

Найбільший мирний мітинг в історії країни, який пройшов у Белграді, показав, що президент не здатний зупинити масові протести.

Усі спроби підкупити чи залякати протестувальників не лише не приносять результату, а й додатково послаблюють сербську владу.

І особливою проблемою для Вучича може стати використання проти протестувальників "звукової гармати" – забороненого для використання проти цивільних осіб спецзасобу.

Докладно про виклики, з якими стикається сербська влада і можливі наслідки цих протестів, читайте в статті редактора "Європейської правди" Юрія Панченка Гармата на захисті Вучича: як президент Сербії втратив довіру громадян і що буде далі.

Далі – стислий її виклад.

"15 за 15" – таку назву мав протест, що минулої суботи пройшов у Белграді.

Цифра 15 відсилає до кількості загиблих під час падіння навісу залізничного вокзалу у місті Новий Сад.

Ця трагедія, що відбулася 1 листопада минулого року, стала символом нинішньої сербської влади.

Адже ремонт проводили китайські компанії, що працювали в рамках ініціативи "Один пояс, один шлях", а нагляд за будівництвом здійснювала засекречена угорська компанія (за якою, подейкують, стоїть рідний брат сербського президента).

При цьому будівництво вже давно мало бути завершене, однак терміни здачі об’єкта переносилися, а кошторис – постійно збільшувався.

Іншими словами, ситуація з вокзалом у Новому Саді стала ілюстрацією того, що авторитарна влада вбиває своїх громадян.

Нехай не напряму, а через корупцію.

Ключовою рушійною силою протестів стали студенти та викладачі.

І виявилося, що Вучич не готовий протистояти такому опоненту, якого неможливо ані скомпрометувати, ані підкупити.

Протестуючі студенти у своїх політичних вимогах робили наголос не на персоналіях, а на відновленні нормальної роботи державних інституцій.

А опозиція, яка також активізувалася на тлі протесів, вимагає не просто перевиборів, а насамперед формування технічного уряду, який зможе гарантувати чесність виборів.

Така вимога є абсолютно неприйнятною для Вучича.

Президент Сербії усіма силами давав зрозуміти, що планує найближчим часом покласти край протестам.

Влада зробила чимало, щоб цей варіант виглядав дуже ймовірним.

Втім, якщо сербська влада і дійсно мала план силового вирішення, то він розбився через масштаби протестів.

Незалежні підрахунки показують, що на протести у Белграді вийшли від 275 до 315 тисяч, однак і це – абсолютний рекорд для країни.

Протест був суто мирним – без жодних атак на органи влади та провладні телеканали, чим напередодні лякав Вучич.

Та один гучний інцидент все ж стався, і не виключено, що він матиме наслідки.

Численні відео і свідчення свідків дають можливість припустити, що на початку восьмої години вечора, під час 15-хвилинного мовчання в пам'ять про загиблих, ймовірно,використали "звукову гармату".

Звичайно, що сербська влада відразу почала спростовувати використання звукової гармати.

Спочатку це зробив у своєму терміновому зверненні президент Вучич, а згодом – і всі інші урядовці.

Втім, схоже, що особливої довіри ці заяви не викликали.

Разом із тим він був змушений визнати, що величезна кількість протестувальників є сигналом для влади, і цей сигнал було почуто.

Але, протести призводять до різкого обвали рівня довіри до президента, що врешті-решт, схоже, призведе до зміни влади в країні.

Але це відбудеться найближчим часом.

Докладніше – в матеріалі Юрія Панченка Гармата на захисті Вучича: як президент Сербії втратив довіру громадян і що буде далі.