Вчені кажуть, що мільйони акул під загрозою зникнення

Вимирання акул триває: чому заборона вилову – недостатній захід

Актуальні дані свідчать: заборона на утримання виловлених акул – лише перший крок, який не зупинить їх зникнення.

Хоча акули часто викликають страх у людей, насправді їм є чого боятися більше. Майже третина видів акул у світі перебуває під загрозою вимирання, і основна причина – промисловий вилов.

Нове дослідження вчених Каліфорнійського університету в Санта-Барбарі показує, що обов’язковий випуск виловлених акул у море не допоможе повністю зупинити скорочення їхньої популяції. Науковці, чия робота опублікована в журналі Fish & Fisheries, наголошують, що необхідні комплексні заходи, включаючи постійний моніторинг популяцій та введення додаткових обмежень на риболовлю.

Чому акули гинуть навіть після звільнення?

Хоча деякі види акул виловлюють цілеспрямовано, значна частина потрапляє в сіті випадково. Співавтор дослідження Дарсі Бредлі пояснює:

«Понад половина акул, що гинуть у промисловому рибальстві, потрапляють у пастку випадково і потім просто викидаються.»

Зараз 17 видів океанічних акул охоплені забороною на утримання – це означає, що рибалки зобов’язані випускати їх після вилову. Таке правило запроваджене, щоб зменшити випадкову загибель акул у тунцевому промислі.

Як часто акули помирають після вилову?

Науковці поставили перед собою просте запитання: яка частка акул, що потрапляють у сіті, виживає після звільнення?

Для відповіді вони проаналізували понад 150 наукових статей і звітів, що оцінювали рівень смертності акул при витягуванні на борт (at-vessel) та після випуску у воду (post-release). Дослідження охопило майже 150 видів акул, а також дозволило оцінити ризики для ще 341 виду, про які не було емпіричних даних.

Основні висновки дослідження:

✅ Найбільш вразливі – дрібні види акул, а також рідкісні представники, такі як акули-молот та лисиці.
✅ Рівень смертності серед дрібних акул та глибоководних видів особливо високий.
✅ Глибоководні акули, наприклад, сплячі акули (sleeper sharks), часто не витримують різкого перепаду тиску при підйомі на поверхню.
✅ У деяких видів рівень смертності сягає 30–65% – наприклад, у гладких акул (smoothhound sharks).

Заборона на утримання вилову – ефективна, але недостатня

Моделювання показало, що політика заборони утримання може зменшити смертність акул у три рази. Проте для видів, які вже зазнали значного надмірного вилову – таких як акула-мако чи шовкова акула, – цього недостатньо.

«Заборона утримання – важливий перший крок у боротьбі з надмірним виловом акул, але її потрібно доповнювати іншими заходами: квотами, обмеженням промислу в окремих районах, змінами у використанні риболовецьких снастей.»
— Дарсі Бредлі, співавторка дослідження

На думку вчених, такі заходи як:

🔹 Обмеження риболовлі в регіонах, де акули розмножуються
🔹 Заборона використання сталевих поводків у довгих ярусах
🔹 Квоти на вилов можуть значно покращити ситуацію.

Чи є надія для акул?

Деякі види, такі як блакитна акула чи акула-янгол, мають вищу репродуктивну здатність, тому їх популяції можуть швидше відновлюватися. Блакитна акула – взагалі найбільш виловлюваний вид у світі. Проте для інших акул необхідні більш жорсткі заходи. Також бракує даних про рівень смертності серед інших хрящових риб – таких як скати та хімери. Команда дослідників із The Nature Conservancy вже веде переговори з Міжамериканською комісією з тропічного тунця, щоб розробити подальші заходи захисту акул.

Висновок

Щоб зупинити зникнення акул, потрібен комплексний підхід: лише заборона на утримання вилову не вирішить проблему. Необхідно запроваджувати додаткові регулювання, квоти та зміни в методах риболовлі. Тільки так можна зберегти баланс у світовій океанічній екосистемі та не допустити зникнення цих важливих хижаків.