Невідомий та невловимий: древні останки свідчать про існування ще одного предка людини

Учені реконструювали обличчя невідомого предка людини, знайденого в Західній Європі, але його офіційна класифікація залишається невизначеною. Скам'янілі останки, знайдені у 2022 році на археологічній ділянці Атапуерка на півночі Іспанії, дають нове розуміння ранньої еволюції людини, пише Science Alert.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтеся, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Координаторка розкопок Роза Уге з Каталонського інституту палеоекології людини та соціальної еволюції описує давню людину як важливе доповнення до хронології людської історії. Неповний череп, що складається з щелепи та вилиці, демонструє вузьке, пласке обличчя з рисами, відмінними від інших відомих людських видів тієї епохи.

Ці характеристики відрізняються від Homo antecessor, виду, який раніше вважався найдавнішим відомим гомініном у Західній Європі, що датується періодом від 800 000 до 1,2 мільйона років тому. Натомість скам'янілість має схожість з Homo erectus, раннім видом людини, відомим своєю міграцією з Африки та використанням знарядь праці.

Хоча частини черепа знайшли неподалік від місця виявлення останків Homo antecessor, структура його обличчя свідчить про те, що він належав до давнішого виду, який, можливо, передував H. antecessor у цьому регіоні. Деякі дослідники вважають, що ці два види могли співіснувати, тоді як інші припускають, що знайдені останки належали більш ранньому виду, який мігрував до Європи.

За словами Марії Мартінон-Торрес, директорки CENIEH і провідної дослідниці проєкту "Атапуерка", скам'янілість класифікована як Homo affinis erectus. Це визначення визнає його схожість з Homo erectus, але залишає відкритою можливість того, що він представляє окремий вид.

Деякі експерти припускають, що предки цього гомініна мігрували зі Східної Європи, а не з Африки, оскільки інші археологічні знахідки вздовж цього маршруту містять останки ранніх людей. Наявність ранньої людської діяльності на краю Європи, що датується двома мільйонами років тому, підтверджує теорію про те, що послідовні хвилі популяцій гомінін поступово розширювалися на захід.

На місці розкопок дослідники також виявили кам'яні знаряддя праці та кістки тварин зі слідами порізів, які вказують на те, що H. affinis erectus використовував знаряддя для обробки їжі. У комплексі Атапуерка і раніше знаходили людські артефакти, зокрема один зуб віком 1,4 мільйона років, але добре збережені скелетні останки цього періоду були рідкістю.

Це відкриття доповнює наші знання про історію заселення Піренейського півострова, зокрема, про прогалину у викопних останках між часом існування H. affinis erectus та Homo antecessor. Деякі вчені припускають, що кліматичні зміни призвели до тимчасової депопуляції, що дозволило новим хвилям предків людини прибути пізніше. Генетичні дослідження узгоджуються з цією теорією, вказуючи на зменшення людського різноманіття близько 900 000 років тому.

Важливо Створили спільну культуру: вчені розкрили таємницю найстаріших у світі поховань

Розкопки в комплексі Атапуерка тривають, оскільки дослідники шукають більше доказів для з'ясування моделей міграції та стратегій виживання ранніх людей у Західній Європі.

Раніше Фокус писав про виявлення поселення кельтів, яке може бути пов'язане зі скарбом Ле-Катійон II. Скарб, який складався з приблизно 70 000 срібних монет, золотих торквесів та різноманітних ювелірних виробів, роками спантеличував експертів через те.

Також ми писали про унікальний артефакт часів Хетської імперії. Мова йде про клаптик тканини, якій 3500 років.