Разблокировка помощи США, Гренландия говорит "нет" Трампу, канадцы за ЕС: новости дня

Вчора Україна погодилась на негайне безумовне 30-денне перемир’я, а сьогодні радник Трампа поговорив про припинення вогню з "російським колегою".

Американський сенатор-республіканець Грем закликав РФ погодитись на перемир’я та пригрозив санкціями.

Агентство Bloomberg пише, що Путін може погодитись на "перемирʼя" в Україні, але просуватиме свої умови.

Тим часом Євросоюз ввів контрзаходи на мита Трампа на сталь та алюміній, що розкритикували в Америці.

Канада також анонсувала мита на низку товарів із США у відповідь на "алюмінієві" тарифи.

Міністр фінансів Литви прогнозує, що тарифні війни США та ЄС не триватимуть довго.

А ще: черговий вирок для Саакашвілі, відставка уряду Португалії, крадіжка танка у Польщі.

Все важливе і цікаве за середу, 12 березня – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Позиція України щодо перемир’я.

Наступного тижня розпочнеться обговорення деталей щодо припинення вогню, повідомив глава Офісу президента Андрій Єрмак, який на вчорашніх переговорах зі США очолював українську делегацію.

Під час спілкування із журналістами щодо підсумків перемовин президент Володимир Зеленський пояснив, що Київ, серед іншого, погодився на перемир’я для того, щоб не підігрувати твердженням про "небажання миру".

"Із наративами, що ми не хочемо закінчення війни, які має Росія і розповсюджує по всьому світу, гратись ми не будемо.

Я налаштований дуже серйозно і для мене це важливо – закінчити війну.

Я хочу, щоби президент США це бачив, щоб американці це бачили і відчували.

І щоби Європа і всі були в союзі щодо того, що треба зробити все, щоб примусити Росію до закінчення цієї війни", – заявив український президент.

У спільній заяві йдеться про згоду України на безумовне перемир’я, аби лише Путін на нього погодився.

Київ змістив цю "червону лінію" і погодився говорити про гарантії вже потім.

"Про гарантії безпеки ми будемо говорити більш детально.

Якщо буде тиша на 30 днів, то ці 30 днів виділяються саме для того, щоб покласти на папір (у нас є наші пропозиції, але щоб покласти на папір) погоджені кроки і формати тих чи інших гарантій безпеки, які будуть у України після закінчення цієї війни", – пояснює Володимир Зеленський.

Крім того, обидві делегації погодилися визначити склад своїх переговорних груп і "негайно розпочати переговори для досягнення стійкого миру, який забезпечуватиме довгострокову безпеку України".

А ще український президент очікує на "сильні кроки" США, якщо Росія відмовиться від перемир'я.

"Я так розумію, що ми можемо розраховувати на сильні кроки.

Деталей поки що не знаю, але ми говоримо про санкційні дії та посилення України", – заявив він.

На пресконференції у Києві Зеленський підтвердив, що Україна готова підписати рамкову угоду щодо надр.

Президенти обох країн, йдеться в спільній заяві після переговорів, домовилися якнайшвидше укласти всеосяжну угоду про розробку критичних мінеральних ресурсів України, "щоб зміцнити економіку України та гарантувати довгострокове процвітання й безпеку України".

Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп заявив, що Володимира Зеленського знову чекають у Білому домі.

Реакція Європи.

У спільній заяві українська делегація вкотре наголосила, що європейські партнери мають бути залучені до мирного процесу.

Глава дипломатії ЄС Кая Каллас наголосила, що тепер Росія має продемонструвати готовність до досягнення миру.

Вона також зазначила, що Євросоюз готовий відігравати свою повну роль у підтримці майбутніх кроків разом з Україною, США та іншими партнерами.

Загалом, переважна більшість лідерів країн Європи наголошують: тепер м’яч на стороні Росії.

Державний секретар США Марко Рубіо вказує на те, що Європі також потрібно буде брати участь в майбутніх переговорах про "мир" в Україні у зв’язку з тим, що потрібно буде вирішувати питання із європейськими санкціями.

Тим часом Європарламент затвердив резолюцію, якою привітав пропозицію щодо 30-денної угоди про припинення вогню та висловили очікування, що Росія погодиться на неї і припинить атаки на Україну.

Водночас євродепутати рішуче засудили будь-які спроби шантажу керівництва України для капітуляції перед російським агресором з єдиною метою оголошення так званої "мирної угоди".

"Беручи до уваги історію порушень Росією попередніх домовленостей та фундаментальних принципів міжнародного права, такий мир може бути досягнутий лише силою, включно з ефективними гарантіями безпеки", – переконані європейські депутати.

Вони закликали ЄС значно збільшити свою допомогу Україні, включаючи військову підтримку.

"Велика зустріч" з Росією.

Американський сенатор від Республіканської партії Ліндсі Грем закликав РФ погодитися на "30-денне перемир'я" та пригрозив санкціями.

Речниця МЗС РФ Марія Захарова і речник Путіна Дмитрій Пєсков обійшлися розмитими заявами про те, що не виключають нічого і що Росія буде домовлятися.

Глава Центрального розвідувального управління США Джон Реткліфф і директор Служби зовнішньої розвідки Росії Сергєй Наришкін 11 березня провели телефонну розмову.

Редактор "Європейської правди" допускає, що Росія все ж може пристати на пропозицію Сполучених Штатів щодо безумовного перемир’я на 30 днів.

Про те, чому Путін може піти на перемир’я попри сигнали щодо скепсису у Кремлі читайте в обідній статті Сидоренка Неоголошене перемир'я.

Про що домовилися у Джидді Україна і США та чи погодиться на це Путін.

Пізніше агентство Bloomberg написало, що Путін може погодитись на "перемирʼя" в Україні, але просуватиме свої умови.

Ввечері газета The Telegraph повідомила, що американський президент Дональд Трамп отримав "деякі позитивні повідомлення щодо припинення вогню".

"Я отримав деякі позитивні повідомлення, але позитивне повідомлення нічого не означає", – цитує Трампа видання.

Він висловив сподівання, що США "зможуть домогтися припинення вогню" та наголосив, що "тепер це залежить від Росії".

За його словами, "у нас є люди, які їдуть до Росії прямо зараз" та додав, що він сподівається на "припинення вогню з Росією".

Ввечері радник президента США з питань нацбезпеки Майкл Волц провів телефонну розмову з російським "колегою" стосовно припинення вогню в Україні.

Вчора американський президент анонсував "велику зустріч" з РФ і розмову з господарем Кремля Владіміром Путіним про припинення вогню.

"Я знаю, що в нас завтра (12 березня.

– Ред.) велика зустріч із росіянами і, сподіваюсь, після цього будуть дуже хороші розмови", – додав Трамп, не уточнивши, яку зустріч має на увазі.

США розморозили допомогу.

За результатами українсько-американський переговорів Сполучені Штати негайно скасували паузу у військовій допомозі Україні та обміні розвідданими.

У Міноборони Польщі підтвердили відновлення поставок ЗСУ американської зброї.

Глава розвідки Сполучених Штатів Тулсі Габбард також підтвердила скасування паузи в обміні розвідданими.

"Делегації також обговорили важливість гуманітарних зусиль як частини мирного процесу, зокрема під час вищезгаданого режиму припинення вогню, включно з обміном військовополоненими, звільненням утримуваних цивільних осіб та поверненням примусово переміщених українських дітей", – йдеться у спільній українсько-американській заяві.

Тарифна війна Трампа.

Прем’єр-міністр канадської провінції Онтаріо Даг Форд погодився призупинити 25% підвищення цін на електроенергію для трьох американських штатів.

Форд призупинив підвищення цін на електроенергію після розмови з міністром торгівлі США Говардом Лутніком, який "простягнув оливкову гілку".

Вони планують зустрітися завтра, щоб переглянути угоду про вільну торгівлю, відому як USMCA.

Після цього президент Сполучених Штатів Дональд Трамп поки відмовився збільшувати до 50% мита на сталь і алюміній з Канади.

Пізніше він призупинив до 2 квітня дію 25% тарифів на низку груп товарів з Канади й Мексики, у тому числі для автовиробників.

Крім того, ще минулого місяця американський президент підписав указ про введення 25-відсоткових тарифів на весь імпорт до Сполучених Штатів сталі та алюмінію.

Тобто, для Канади тарифи при експорті сталі та алюмінію до Америки поки будуть залишатися на рівні 25%, а не 50%, як цим вчора лякав Трамп.

Канада анонсувала мита на низку товарів із США у відповідь на "алюмінієві" тарифи.

Єврокомісія запускає низку контрзаходів для захисту європейських підприємств, робітників і споживачів від впливу "необґрунтованих торгових обмежень" президента США Дональда Трампа, які набули чинності з 12 березня.

"Оскільки США застосовують тарифи на суму 28 мільярдів доларів, ми відповідаємо контрзаходами на суму 26 мільярдів євро.

Це відповідає економічному масштабу американських тарифів", – повідомила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

Вона зазначила, що європейські контрзаходи будуть запроваджені у два етапи, починаючи з 1 квітня і повністю набуваючи чинності з 13 квітня.

Торговий представник США Джеймісон Грір розкритикував відповідь Європейського Союзу на посилені тарифи на сталь і алюміній, запроваджені президентом Дональдом Трампом.

"Каральна акція ЄС повністю ігнорує імперативи національної безпеки Сполучених Штатів – і навіть міжнародної безпеки – і є ще одним показником того, що торговельно-економічна політика ЄС відірвана від реальності", – сказав він.

У Британії розглядають прагматичний підхід у відповідь на тарифи Трампа.

Швейцарія аналізує вплив цих тарифів та прагне зберегти доступ до ринку США.

Міністр фінансів Литви прогнозує, що тарифні війни США та ЄС не триватимуть довго.

Гренландія каже "ні" Трампу.

Очільниця МЗС Канади Мелані Жолі надуманою і образливою аргументацію Трампа про те, що канадська сталь і алюміній є "загрозою для нацбезпеки".

"Озвучувані приводи для цих тарифів змінюються щоденно.

Єдиною константою, схоже, є лише балачки президента Трампа про анексію нашої країни через економічний примус.

Ми не поступимося… Ми маємо давати відповідь на ці нісенітниці", – заявила вона.

Правоцентристська партія Demokraatit неочікувано набрала найбільше голосів.

Вони підтримують незалежність острова від Данії, однак виступають за поступовий підхід до цього питання.

Друге місце посіла партія Naleraq, яка хоче негайно розпочати процедуру відділення від Данії і мати тісніші зв'язки зі США.

Очікувалося, що перемогу здобуде очолювана прем’єр-міністром Гренландії Муте Егеде партія Ataqatigiit, а другий результат прогнозували Siumut.

Ці дві партії домінували в політиці Гренландії в останні роки, а зараз посіли третє і четверте місця відповідно.

Докладніше про результати виборів і те, що вони означають, читайте в статті журналістки "Європейської правди" Іванни Костіної Без шансів для Трампа: яке майбутнє обирає для себе Гренландія.

У пошуках Додіка.

В Боснії та Герцеговині наказали затримати сепаратистське керівництво Республіки Сербської, у тому числі проросійського президента Мілорада Додіка.

Прокуратура Боснії видала наказ на затримання Додіка, а також прем'єр-міністра Радована Вішковича та спікера Народної асамблеї Республіки Сербської Ненада Стевандіча.

Лідер сепаратистської Республіки Сербської Мілорад Додік закликав Росію допомогти.

Президент Республіки Сербської додав, що попросить Росію накласти вето на продовження європейської миротворчої місії в Боснії і Герцеговині в Раді Безпеки ООН, яке має відбутися в листопаді 2025 року.

Тим часом, Чехія відправляє десантників до Боснії та Герцеговини для посилення місії ЄС.

А дружня до Додіка Сербія відкликала підтримку резолюції ООН із засудженням агресії РФ.

Різне щодо України і українців.

Реєстр збитків для України відкрив нову категорію заяв – щодо зникнення безвісти близьких.

Норвегія надає 16 млн євро на енергоефективні проєкти відбудови в Україні.

Польські праві намагалися заборонити в’їзд в ЄС редакторові "Історичної правди".

Решта новин.

44% канадців підтримують вступ країни в ЄС – але там кажуть, що це неможливо.

Колишнього президента Грузії Михеїла Саакашвілі, який зараз відбуває шестирічний термін ув’язнення, засудили до дев'яти років позбавлення волі у так званій "справі про піджаки" щодо розтрати бюджетних коштів у великому розмірі.

Саакашвілі назвав вирок політичним переслідуванням з боку "російського олігарха" Бідзіни Іванішвілі.

У Данії призов жінок до армії може початись на рік раніше, ніж планувалось.

У Португалії відправили у відставку уряд.

У Польщі розслідують крадіжку списаного радянського танка Т-55.

Австрія заморозила возз'єднання сімей для шукачів притулку.

Лідер Ірану взявся заперечувати плани Тегерану отримати ядерну зброю.