Літаки країн НАТО збиватимуть лише шахеди та крилаті ракети, але не балістику – Криволап

Літаки захищатимуть повітряний простір України, але вони не будуть здійснювати удари по території Росії, наприклад, по Москві, зауважив Костянтин Криволап.

Група європейських політиків і колишніх військових запропонувала розгорнути 120 винищувачів у небі над західною частиною України в межах ініціативи SkyShield для захисту від російських обстрілів під час можливого перемир’я. Літаки базуватимуться в Польщі, Румунії та Чехії, а їхня зона патрулювання охопить території, де немає активних бойових дій, включно з Київською та Одеською областями. Проєкт передбачає використання інфраструктури та командних структур НАТО, але формально не є ініціативою Альянсу.

В інтервʼю Главреду авіаційний експерт, колишній інженер з випробувань "Конструкторського бюро Антонов" Костянтин Криволап розповів, чи здатні європейські літаки захистити Україну від російських атак з повітря, чи вистачить української ППО для захисту фронту від РФ та чи зможуть літаки ЄС збивати російські у разі провокацій Кремля.

Якщо говорити про план SkyShield, згідно з інформацією, яка потрапляла до медіа, планується розгортання угруповання зі 120 літаків різного типу над Україною. Наскільки реалізована така ідея? Чи можливо втілити її в життя, і як це може виглядати на практиці?

Ця ідея не нова. Вона розроблялася фахівцями Королівських повітряних сил Великої Британії з перших днів гарячої фази. Це були фахівці, які займалися плануванням операцій, оцінкою ризиків, виявленням можливихзагроз тощо.

З точки зору техніки, логістики та інших аспектів ця концепція "вилизана" – у ній немає алогічних або критичних прогалин.

Розрахунки фахівців показують, що для забезпечення повітряного захисту неба від крилатих ракет і "шахедів" доцільно використовувати саме літаки. На менші безпілотники вони взагалі не зважають, вважаючи, що це не є їхнім завданням.

Крилаті ракети можуть збивати літаки, які будуть залучені до цієї операції: Rafale, Eurofighter, а також, можливо, F-16, Mirage — залежно від того, які країни та які частини своїх повітряних сил підключать до процесу. Усі вони діятимуть за стандартами НАТО.

Загалом передбачається залучення 120 літаків. Водночас варто чітко розуміти, що ці літаки не можуть діяти проти балістичних ракет. У світі наразі не існує літаків, здатних працювати проти балістичних ракет.

Щоб уникнути ризику для пілотів і літаків, було враховано, що російські винищувачі не наближаються до території, контрольованої нашими силами, на відстань менше ніж 30-40 км. Відповідно, було вирішено, що літаки місії не будуть наближатися ближче ніж на 200 км до кордону з Росією або лінії бойового зіткнення.Вони вважають, що саме така зона буде безпечною. Це всі західні області України, частково – центральна частина.

Таким чином, зона патрулювання охоплюватиме західні області України, частково центральні регіони, де буде можливе постійне бойове чергування літаків партнерів.

Юридична складова також ретельно вивчена. Розглянуті всі законодавчі акти – статути ООН, міжнародні угоди, принципи суверенітету, а також декілька договорів, з яких Росія вже вийшла.

І фахівці дійшли висновку, що є обовʼязкові обмеження, одним з яких є статут НАТО. Згідно з ним Альянс євиключно оборонним союзом і не може брати участь у військових операціях, якщо вони не проходять на території країн-членів. Однак немає жодних заборон для окремих держав, які можуть діяти за згодою уряду України

Таким чином, будь-яка країна, що має відповідний дозвіл від української влади, може здійснювати повітряне патрулювання в межах ініціативи SkyShield. Наприклад, навіть військово-повітряні сили Люксембургу можуть брати участь у цій операції та робити тут що завгодно, якщо буде досягнуто відповідних домовленостей з українською владою.

Наразі вирішується питання: які саме країни приєднаються до ініціативи, які літаки будуть задіяні, якою буде координація з українською ППО та європейськими системами, а також протоколи обміну даними.

Тобто ідеологічно концепція SkyShield вже сформована і не підлягає перегляду – зараз опрацьовуються лише практичні аспекти реалізації. Тобто лише план конкретних дій.

Росіяни реагують на ініціативу вкрай негативно, заявляючи, що будь-яка країна, чиї літаки літатимуть над Україною та збиватимуть російські ракети, може стати об’єктом агресії, що призведе до ескалації.

Однак у Європі розуміють природу російських погроз і не мають наміру відступати – вони чхати хотіли на ескалацію та готові до неї. Велика Британія та Франція вже підтримали ініціативу, і тепер очікується рішення інших країн.

Дивіться відео інтервʼю Костянтина Криволапа Главреду про авіацію НАТО під час перемирʼя в Україні:

Зважаючи на те, що зараз, як ви сказали, йдеться вже більше про технічні аспекти реалізації цього проєкту, які проблеми, на вашу думку, можуть виникнути?

Якщо говорити про реакцію Росії, то які можуть бути наслідки для України? Адже все, що Росія може запропонувати з точки зору ескалації, нам уже відомо, чи не так?

Проблеми зазвичай виникають не через машини чи механізми – конфліктують люди. Якщо потрібно узгодити процедури, відповідно до яких буде налагоджена нормальна взаємодія цих сил, що залітатимуть на нашу територію, з нашими системами ППО та системою керування, то варто врахувати, що нинішня система управління в Україні ще не повністю відповідає стандартам НАТО.

Стандарти НАТО відрізняються від чинних правил управління польотами в Україні. Тому на цих стиках необхідно провести узгодження, але це виключно технічне питання, без жодного політичного чи ідеологічного підтексту.

Ви згадували про 200-кілометрову зону, до якої ці літаки не будуть наближатися. У чому тоді полягає практична користь від такої ініціативи, зважаючи на те, що, навіть за умови технічного перемир’я, росіяни, ймовірно, все одно намагатимуться влаштовувати провокації? Який сенс цієї ініціативи?

Зараз Україна стикається з атаками крилатими ракетами та дронами-камікадзе (Shahed). Наші сили ППО – мобільні вогневі групи, системи протиповітряної оборони малого та середнього радіусу дії, які зосереджені там ближче до лінії бойового зіткнення – розосереджені по всій території країни.

Якщо вся територія України, за винятком 200-кілометрової зони, буде захищена силами наших партнерів, то це дозволить сконцентрувати українські системи ППО саме в цій зоні. Це суттєво підвищить щільність нашої протиповітряної оборони.

ППО – це передусім максимальний захист території. Наприклад, "Залізний купол" Ізраїлю захищає територію, розміром приблизно як Київська область. Завдяки високій концентрації засобів протиповітряної оборони система здатна швидко виявляти умовно балістичної ракети (тому що сантехнічні труби все одно літають по балістичній траекторії), визначати місце запуску й оцінювати ймовірну точку падіння.

Це дає змогу оперативно ухвалювати рішення – чи необхідно збивати ракету, чи вона впаде в безпечному місці.Якщо в Україні буде достатня така щільність ППО, яка дозволить швидко обробляти дані про повітряні цілі та знищувати їх, ситуація значно зміниться. Це додатковий потужний ресурс. Фахівці підрахували, що ефект від такої ініціативи буде навіть більшим, ніж введення 10 000 натівських спецпризначенців. Вплив залучення авіації може виявитися значно ефективнішим.

Чи вистачить тієї кількості ППО, яка зараз є в Україні, якщо її сконцентрувати на територіях, які не будуть патрулюватися в межах цієї ініціативи? Чи потрібно буде залучати додаткові системи?

Безумовно, основна проблема для всієї території України – це захист від балістичних ракет. Ми все одно перебуватимемо під загрозою ударів такими засобами, як ОТРК "Іскандер" чи "Кинджал", тому від цього необхідно шукати додаткові способи захисту.

Крім того, важливим питанням є вартість ураження цілей, таких як "Шахеди" або крилаті ракети. Якщо крилаті ракети ще можна збивати такими засобами, як AIM-9 або, у крайньому випадку, AIM-120, які є досить дорогими, то збивати "Шахеди" такими ракетами економічно недоцільно.

Найбільш ефективне рішення – це застосування реактивних дронів-перехоплювачів, які можуть знищувати "Шахеди" з мінімальними витратами. Тут головне не лише військова взаємодія, а й інтеграція в технічну, політичну, медійну сфери, залучення фахівців, опанування мов та різних систем управління.

Якщо ми прагнемо, навіть не будучи членами НАТО, відповідати його стандартам, то маємо розуміти всі передові та найсучасніші системи, щоб розробити власні, які, я впевнений, будуть навіть кращими. Тим більше, що наразі статути НАТО переглядаються, і це зрозуміло усім.

Якщо буде здійснюватися таке патрулювання, про яке говорять, як тоді бути з російськими літаками? Чи матимуть ці патрулі змогу реагувати на можливі провокації з боку Росії? Що чекатиме російську авіацію, якщо вона спробує здійснити такі провокації?

Між літаками наших партнерів і російською авіацією все одно буде пояс захисту нашої системи ППО. Російські літаки не залітають у наш повітряний простір не тому, що не хочуть. У перші дні та місяці війни вони дійсно намагалися це робити, думаючи, що у нас немає авіації чи ефективної системи ППО. Але з того часу кількість і якість наших протиповітряних сил значно зросла.

Чому саме 200 км? Це максимальна дальність ураження ракетами з російських систем С-300, С-400 або ракетою Р-37М, яку можуть запускати з Су-35, Су-30 або Су-57. Тобто російські винищувачі фізично не зможуть дістати ці європейські літаки. Так само й російські системи ППО не зможуть їх уразити. Ця 200-кілометрова зона створюється саме для безпеки літаків наших партнерів, а не для України.

Чи розглядається, на вашу думку, можливість залучення цих літаків до відбиття російських атак у разі поновлення повномасштабних дій?

Саме для цього вони і будуть тут патрулювати. Ідея ініціативи полягає в тому, що пропонується мораторій на ракетні та дронові удари з обох боків терміном на один місяць. Забезпечувати дотримання цього мораторію будуть, зокрема, повітряні сили наших партнерів.

Вони контролюватимуть визначений повітряний простір (за винятком 200-кілометрової зони біля фронту), щоб не допустити порушень. Але це не означає, що Росія не намагатиметься завдавати ударів.

Якщо буде летіти крилата ракета, винищувач Eurofighter не буде просто спостерігати й робити вигляд, що нічого не відбувається. Він її знищить. Тобто ці літаки захищатимуть повітряний простір України, але вони не будуть здійснювати удари по території Росії, наприклад, по Москві. Їхнє завдання – оборона, а не наступ.