У селі 80 Шевченків: як на Черкащині живуть нащадки Кобзаря

Жителька села Шевченкове Звенигородського району Оксана Погрібна змалку знала, що вона родичка Тараса Шевченка. Відтак у її господі при вході портрет поета, а «Кобзар» – поруч із Біблією. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на «Суспільне».

Село Шевченкове – батьківщина Тараса Григоровича Шевченка, розповів голова Шевченківської сільської територіальної громади Сергій Смалько.

«У селі десь 80 людей мають прізвище Шевченко. Хтось є родичами, а хтось далекий родич Кобзаря. По братах, по сестрах, багато є людей нащадків. Частина цих людей є дослідженою, а частина – недосліджена».

Місцева жителька Оксана Погрібна, хоч й не Шевченко, втім родичкою митцеві доводиться по лінії його брата:

«По лінії мами і по брату Микиті. Микита – Тарасів брат, і мій прадід – його син. Це племінник Тараса Шевченка, а моя баба – мамина мама – Петрова дочка».

Тримати портрет Тараса Григоровича з вишитим рушником – родинна традиція, пояснила пані Оксана:

«Мені мама казала, що ми родичі Тараса. А потім у школі вчителька моя – Параска Олексіївна каже: а в нас же ж є родичі Тараса Шевченка у класі. Думаю, ну хто ж це ще родичі. А вона каже: Оксанка. Я думаю, може ж ще хтось – ні. Отак я і взнала».

У родині є фото, яке зберігають як сімейний раритет. На ньому, за словами пані Оксани, найімовірніше є і брат Тараса Шевченка – Микита. А ось чи вплинула слава українського художника та поета на долю її родини, відповіла:

«По роду усі Шевченки, вони ж і називалися, прозвали їх Шевченками, бо шили: і тітка шила, і баба ткала, пряла. Моя мама вишивала і шила. У нас була машинка «Подолка», то мама шила все на світі».

Вишиває й сама Оксана, серед робіт – подушки, рушники, скатертини та сорочки. Створює ляльки-мотанки, такі ж, як і в Шевченкових творах. Свого пращура Оксана Погрібна вважає пророком, до настанов якого варто дослухатися усім:

«Збувається усе так, як він казав. Якби правили по-Шевченковому, то може б і війни не було».

Ця дата є однією з найважливіших для української культури, адже Шевченко – не лише видатний поет, а й художник, мислитель, борець за волю України. Його творчість, зокрема «Кобзар», стала духовним символом українського народу.

Також президент України Володимир Зеленський підписав указ № 155/2025 про присудження Національної премії імені Тараса Шевченка 2025.