Гібриди неандертальців і людей жили після вимирання наших найближчих родичів

Група стародавніх людей, які мали зовнішні характеристики неандертальців, залишили свій дім, у якому вони прожили 300 років, після смерті молодого члена своєї сім'ї у віці 4 роки. Вчені з'ясували, що соціальне табу могло утримувати людей від цього місця протягом тисяч років. При цьому вчені змогли з'ясувати, коли саме померла дитина і виявилося, що люди навіть через тисячі років після вимирання неандертальців багато в чому були схожі на них. Дослідження опубліковано в журналі Science Advances, пише IFLScience.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

У 1998 році археологи в Португалії зробили важливе відкриття, яке змінило розуміння нашої історії людства. У печері в долині Лапедо було виявлено скелет дитини, якій, як з'ясувалося, було 4 роки, але вона виглядала трохи як неандерталець, трохи як сучасна людина. Це відкриття вказало на те, що сучасні люди схрещувалися з неандертальцями.

У той час учені відзначили, що деякі з рис людини в дитини, включно з пропорціями тіла і щелепою, нагадували неандертальські, і припустили, що дитина походила від популяцій, у яких люди і неандертальці спаровувалися і змішувалися. Набагато пізніше досягнення в галузі генетики довели, що такі популяції існували, і люди сьогодні все ще несуть у собі ДНК неандертальців.

Але з'ясувати, коли саме жила дитина, відома як "дитина з Лапедо", усі ці роки не вдавалося, адже було багато джерел забруднення, які заважали точному датуванню.

Використовуючи нові методи радіовуглецевого датування, вчені більш точно визначили вік знайденого скелета, а також реконструювали події, що оточували смерть і поховання дитини. Попередні оцінки припускали, що дитина померла трохи менше ніж 30 000 років тому, а результати нового дослідження показують, що смерть сталася між 27 800 і 28 500 років тому. Тобто дитина померла трохи більше ніж через 10 тисяч років після вимирання неандертальців.

За словами вчених, ця дитина належала до популяції, яка сама походить від подій великого змішання під час контакту неандертальців і сучасних людей за багато тисяч років до цього. Для того, щоб зовнішні ознаки неандертальців зберігалися так довго, мало бути так, що змішання між обома групами було великим.

Нове дослідження показує, що поховання дитини було останнім актом початкового періоду використання цього місця як табору для оброблення туш. Близько 300 років група доісторичних людей обробляла туші тварин у печері, але кинула її, поховавши дитину. Минуло понад 2000 років, перш ніж це місце знову відвідали люди.

Учені вважають, що саме смерть дитини та розміщення поховання на цьому місці призвели до його занедбаності. Можливо, подія смерті призвела до того, що це місце стало табу, і було запроваджено соціальне правило уникати його, поки пам'ять про подію не зітреться.

Як уже писав Фокус, учені розповіли, чи дійсно слони облаштовують кладовища для померлих родичів. Історії про величезні кладовища, куди слони вирушають помирати, — це лише мала частина цікавої поведінки цих ссавців, пов'язаної зі смертю.

Також Фокус писав про те, що в стародавньому місті Падерборн на території Німеччини археологи розкопали кар'єр XI століття. Поруч із ним вони розкопали підвальні приміщення, висічені в скелі.