Свинський підхід: підприємство на Полтавщині отруює річку Псел із дозволу держави?
Свинський підхід: підприємство на Полтавщині отруює річку Псел із дозволу держави?

Свинський підхід: підприємство на Полтавщині отруює річку Псел із дозволу держави?

Свинський підхід: підприємство на Полтавщині отруює річку Псел із дозволу держави?

Агросектор — один із ключових напрямів розвитку економіки України. Міністерство аграрної політики та продовольства ставить амбітну мету — розвиток тваринництва як надзвичайно перспективного напряму. Серед очікуваних результатів держава акцентує увагу на поступальному розвитку галузі тваринництва з дотриманням екологічних вимог і створенням умов для сталого розвитку сільських територій. Водночас на практиці екологічні вимоги часто залишаються тільки на папері, а державні органи заплющують очі на порушення. Масштабні тваринницькі комплекси, які годують країну й експортують продукцію за кордон, залишають по собі тонни відходів, які потрапляють у ґрунт та воду й отруюють середовище. Такі випадки фіксувалися на Вінниччині, Хмельниччині, Львівщині, Івано-Франківщині, Волині, Тернопільщині та в інших регіонах. У Європі такі ферми працюють за суворими екологічними стандартами, в Україні ж контролю майже немає.

Одним із показових прикладів системної проблеми є ситуація на Полтавщині, де місцевий свинокомплекс забруднив річку Псел, але попри екологічну катастрофу продовжує свою діяльність. Це лише один із численних випадків, що свідчать про відсутність ефективного державного контролю та системного підходу до регулювання агросектору.

Полтавська обласна рада/facebook

Брудні води чистого бізнесу

Влітку 2023 року місцевий свинокомплекс вивіз гній на земельну ділянку, звідки його змило дощем просто в річку. За лічені тижні з отруєної води дістали й утилізували понад 500 кілограмів загиблої риби. Забруднення поширилося руслом більш як на 30 кілометрів, зробивши тоді Псел непридатним для купання та перетворивши криниці поблизу на потенційно небезпечні джерела води.

Полтавська обласна рада/facebook

Здавалося б, винні мають відповісти за екологічне лихо, але справа застрягла на етапі досудового розслідування — тривають нескінченні експертизи для визначення розміру шкоди довкіллю.

Водночас підприємство стверджує, що вже сплатило штрафи та компенсувало збитки, зокрема Демидівській сільській громаді, в розмірі 514 016,88 грн (сплачено в травні 2024 року). Проте місцева влада досі не відзвітувала перед жителями, як використала чи планує використати ці кошти.

Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області/facebook

Нові споруди без дозволів

У травні 2024 року історія отримала неочікуване продовження. Свинокомплекс розпочав процедуру оцінки впливу на довкілля (ОВД) для розширення своєї діяльності. Зокрема підприємство планувало побудувати нове сховище для рідкого гною. За задумом, це сховище для гною (лагуни) мали перенести подалі від населеного пункту, щоб зменшити ризики для довкілля.

Доплата за проживання у зоні радіаційного забруднення: кому її виплачують

Але є суттєве «але» — частину цих лагун раніше вже збудували без жодних дозволів. Хоча, поза всяким сумнівом, така діяльність мала б проходити оцінку завчасно. Адже в законі зазначено, що ОВД мають проходити «установки для промислової утилізації відходів тваринництва». Тож як це стало можливим?

2020 року підприємство вирішило, що його діяльність не потребує ОВД, оскільки гній нібито є «побічним продуктом», а не відходами. Цю позицію підтримали листами-роз’ясненнями і Департамент екології Полтавської ОДА, і Міністерство захисту довкілля. У них ішлося про те, що закон «має вичерпний перелік видів планової діяльності» й суб’єкт господарювання самостійно визначає необхідність проходження процедури ОВД.

Тож у червні 2023 року лагуни для рідкої фракції гною вже були введені в експлуатацію без ОВД.

Зверніть увагу на хронологію подій:

— червень 2023 року: лагуни для рідкого гною вводять в експлуатацію без ОВД;

— липень 2023 року: гній потрапляє в Псел, спричиняючи екологічну катастрофу;

— травень 2024 року: підприємство починає процедуру ОВД на вже збудовані лагуни.

Що не так зі звітом підприємства про вплив на довкілля?

У Єдиному державному реєстрі з оцінки впливу на довкілля можна подивитися звіт підприємства — для цього потрібно авторизуватися через BankID або електронний підпис.

Цікаво подивитися, що зазначає в ньому свинокомплекс про потенційний вплив нових (насправді старих, адже вони вже побудовані) лагун на довкілля та чи враховує досвід забруднення, що трапилося в липні 2023 року.

У своєму звіті підприємство стверджує, що:

— «вплив на поверхневі води відсутній» — попри торішнє забруднення Псла;

— вплив на підземні води «незначний» — хоча це основне джерело водопостачання навколишніх сіл;

— не потрібно передбачати заходи для запобігання впливу на клімат — попри те, що саме аномальні опади призвели до екологічної катастрофи;

— діяльність підприємства має «позитивний вплив на соціальне середовище» — якщо врахувати лише економічні показники.

Особливе занепокоєння викликає ігнорування стану підземних вод. Після минулорічної катастрофи місцеві жителі самостійно перевірили воду в колодязях і виявили багаторазові перевищення вмісту нітратів. Проте підприємство офіційно не проаналізувало ні поточного стану, ні можливого впливу своєї діяльності на якість води в криницях.

Позиція міністерства

Попри участь місцевих жителів у громадських слуханнях і надані письмові зауваження щодо недостовірної інформації у звіті з ОВД, Міністерство захисту довкілля визнало діяльність підприємства «допустимою». Фактично це узаконило вже побудовані без дозволу сховища для гною. Міністерство включило зауваження громадськості до переліку екологічних умов: підприємство має розробити заходи для запобігання надзвичайним ситуаціям і здійснювати моніторинг води в колодязях і річках Псел та Омельник. Але постає питання: хто проконтролює виконання цих вимог?

Невирішені питання

Ситуація зі свинокомплексом на Полтавщині порушує низку системних проблем:

— відсутність належного контролю над будівництвом об’єктів, що можуть шкодити довкіллю;

— можливість підприємств самостійно вирішувати, чи потрібна їм ОВД;

— затягування розслідувань екологічних злочинів;

— непрозоре використання компенсаційних коштів;

— ігнорування думки місцевих громад.

Представники «Екодії» продовжують стежити за ходом досудового розслідування, яке наразі триває, й звернулися до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів по роз’яснення, що саме включає поняття «промислова утилізація відходів тваринництва» в контексті цього проєкту. Також чекаємо на інформацію від місцевої влади щодо коштів, які виплатив свинокомплекс як компенсацію збитків 2023 року.

Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області/facebook

Що має зробити держава?

Ситуація на Полтавщині — лише один із багатьох прикладів безвідповідальності тваринницьких підприємств. Проте багато з них залишаються поза увагою суспільства й держави, адже такі підприємства забезпечують громади робочими місцями та надходженнями до місцевих бюджетів. Люди часто бояться виступати проти екологічних порушень, а державні органи заплющують очі на проблему.

Виробництво м’яса на експорт не має здійснюватися ціною забруднення води, знищення екосистем і ризиків для здоров’я населення. Якщо Україна прагне розвивати агросектор за європейськими стандартами, необхідно впроваджувати дієві механізми контролю над діяльністю таких підприємств.

Вирішення проблеми забруднення довкілля нітратами має бути пріоритетом для сталого розвитку громад і агросектору України на шляху до повноправного членства в ЄС. Одним із першочергових кроків у цьому напрямку є впровадження Нітратної директиви ЄС і визначення зон, вразливих до накопичення нітратів та інших забруднень від сільськогосподарських джерел. Україна взяла на себе зобов’язання зробити це в межах євроінтеграції ще 2017 року.

Чи готова Україна будувати стале тваринництво за європейськими нормами? Відповідь на це питання залежить від державної політики, органів контролю й активної позиції громадян.

Джерело матеріала
loader
loader