Мінкульт: Уряд ухвалив нові правила перетину кордону для дієвців культури та медійників
Кабінет міністрів врегулював питання перетину кордону військовозобов’язаними митцями та працівниками медіа. Відповідні зміни до Постанови №57 були прийняті на засіданні уряду вчора, 4 березня. Про це повідомили заступники міністра культури та стратегічних комунікацій Андрій Наджос та Галина Григоренко під час засідання парламентського комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, що відбулося 5 березня.
Раніше видача листів підтримки була політичним рішенням, тепер вона буде унормоване постановою Кабміну.
На сайті Кабміну наразі змін до постанови не опубліковано. Оприлюднення очікують 5 березня, а з 6 березня Міністерство культури обіцяє відновити видачу листів підтримки для перетину кордону.
За словами Андрія Наджоса, призупинка видачі листів сприяння буде нетривалою, всього кілька днів. «Раніше процедура передбачала, що інституції, які підпорядковані Міністерству, зверталися напряму з проханнями, щоб Міністерство культури та стратегічних комунікацій писало лист на Держприкордонслужбу і, відповідно, наш лист діяв як певна перепустка на кордоні. Для них це було важливо.
Але ми зрозуміли, що і відповідальність за неповернення ми несемо напряму. Нові зміни, які вчора проголосував Кабінет Міністрів, полягають у тому, що раніше всі звернення отримувало міністерство. Тепер всі звернення направлятимуться до відповідних інституцій. Наприклад, до Держкіно або телерадіокомпанії. Вони опрацьовуватимуть ці звернення у межах своєї компетенції, перевірятимуть наявність всіх необхідних документів, а міністерство вже отримує верифікований пакет. Для ухвалення рішення, це, по-перше, прискорить процес, по-друге, зробить його більш транспарентним і відповідальним.
Вони надсилають листа нам, а ми вже пишемо лист сприяння до Держприкордонслужби. Планується, що постанова буде опублікована найближчим часом на сайті Кабінету Міністрів, а завтра в «Урядовому кур'єрі». І фактично з моменту публікації набуде чинності вже з завтрашнього дня 6 березня», — сказав Андрій Наджос.
За його словами, постанова також передбачає подання документів до міністерства мінімум за 15 днів до виїзду. Максимальний строк перебування за кордоном становить не більше 60 календарних днів з дня перетину кордону. У виключних випадках він може бути продовжений.
«Є перелік документів, які ми маємо отримувати для того, щоб надавати лист підтримки. Це запрошення на подію, військово-обліковий документ з відповідними печатками, фізичні особи, які проводять незалежну професійну діяльність у сфері культури, додатково надають витяг з Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб, підприємців та громадських формувань.
Для медійників має бути представлено редакційне завдання і наказ на відрядження. У нас буде два додатки, вони стосуватимуться подання документів окремо для митців і окремо для медійників», -—додав пан Наджос.
Галина Григоренко зауважила, що Мінкульт готував таку постанову ще з 2022 року, але не було готовності в уряду її погоджувати. «Ми допрацювали проєкт постанови з вимогами всіх заінтересованих органів. Фактично лист сприяння буде підписуватися тільки міністром або тим, хто виконує його обов'язки. Але подавати документи можна буде через декілька центральних органів виконавчої плати чи обласних військових адміністрацій, відповідно до реєстрації, наприклад, фізичної особи підприємця за тією чи іншою адресою. Таким чином робота по опрацюванню документів буде поширена на більше органів, ніж це було раніше, коли в міністерстві була зосереджена вся робота і весь потік документів йшов тільки через міністерство», — сказала вона.
За її словами, напряму до міністерства зможуть звертатися ті заявники, які пов'язані з охороною культурної спадщини або беруть участь в заходах, які внесені в план роботи Міністерства чи Інституту книги, наприклад, такі як Берлінале, Венеційський кінофестиваль, книжкові ярмарки у Франкфурті, Лондоні тощо. Інші, відповідно до розподілу сфер, будуть чітко виписані в постанові.
І важливим критерієм є те, що для юридичних осіб важливо мати статус критичності, який визначений постановою. Це може бути або наказ міністерства на визначення критичності, або рішення обласних військових адміністрацій. Фізичні особи-підприємці можуть подаватися на виїзд, якщо вони на момент подачі заявки були зареєстровані, провадили діяльність протягом трьох років.
«Ми підготували інформаційну довідку, інфографіку, які повністю відповідатимуть тексту постанови. Як тільки постанова буде оприлюднена, ми це оприлюднимо на сайті міністерства. Проведемо нараду з тими, хто по постанові буде нашими співвиконавцями в цьому процесі. Пояснимо, яким чином ми будемо взаємодіяти для того, щоб всі розуміли, які у кого повноваження, відповідальність, і хто кому які документи подає. Самі документи, насправді, не змінилися.
Ми надіслали запит на Мінекономіки, чи можуть громадські організації вважатися юрособами, які підпадають під дію постанови. Станом на сьогодні у нас немає відповіді, тому ми чекаємо цих роз'яснень в правовому полі. Моє персональне розуміння, що скоріше за все ні, тому що ГО навряд чи отримає статус критичності, відповідно до секторальних критеріїв, зокрема, по нашій сфері. У розумінні закону, на жаль, думаю, що вони скоріше за все залишаться поза межами цієї постанови», — додала Галина Григоренко.
Народні депутати і представники громадських організацій звернули увагу, що постанова звужує категорії громадян, які матимуть право подавати заяви на перетин кордону.
За словами голови наглядової ради Суспільного, заступниці шеф-редактора порталу «Детектор медіа» Світлани Остапи, невеликі медіа, які не мають статусу критичності, а також громадські організації не зможуть відправити своїх працівників за кордон, наприклад, для участі у міжнародній конференції, або для висвітлення важливих подій. Вона запропонувала вже розробляти зміни до постанови №57. Її підтримала директорка ІМІ Оксана Романюк, запропонувавши створити відповідну робочу групу.
Представники міністерства культури та стратегічних комунікацій сказали, що відриті для обговорення цих питань, а народні депутати пообіцяли долучитися до розробки змін до постанови.
Учасники також обговорили питання надання статуту критичності (віднесення до критичної інфраструктури) медіа та провайдерам програмної послуги, питання бронювання журналістів тощо.
Голова комітету Микита Потураєв зазначив, що питання культурної дипломатії стратегічно важливе для нашої держави. Народні депутати також говорили, що потрібно підтримувати культурну дипломатію за кордоном, донесення правди про те, що відбувається в Україні, а це неможливо без присутності України за кордоном. Вони поцікавилися кількістю листів сприяння, які видало міністерство і кількістю тих, хто не повернувся. Галина Григоренко сказала, що це тисячі листів. А не повернулися тільки 2024 року 579 осіб. Це цифра від Держприкордонслужби.
За даними джерел «Детектора медіа», МКСК не має статистичних даних, скільки людей, які виїхали за листами сприяння, не повернулися вчасно до України, проте веде облік виданих листів.
Згодом у МКСК пояснили, що це рішення «є тимчасовим та діятиме до уточнення формальної процедури, яка б дозволила надалі уникнути зловживань цілями культурної дипломатії».
МКСК запропонувало встановити перелік документів, на основі яких міністерство надаватиме листи чоловікам призовного віку для їх тимчасового виїзду за кордон у період воєнного стану. Ці листи почнуть знову видавати одразу після того, як відповідні зміни прийме Кабмін.
Голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин ініціював зустріч із представниками МКСК щодо питань перетину кордону представниками медіа. Він погоджується, що чинну систему потрібно міняти, але не методом зупинки культурної та медійної дипломатії, і навіть на перехідний період треба мати якесь рішення.
Учасники українського Медіаруху закликали скасувати рішення МКСК про призупинення видачі листів на виїзд за кордон медійникам через ризики для української журналістики.
Раніше радник міністра культури з питань стратегічних комунікацій та міжнародної співпраці Дмитро Золотухін повідомив, що протягом 2024 року до України з-за кордону не повернулися понад 500 чоловіків, які виїхали за допомогою листів-пропозицій Міністерства культури.
Водночас, за даними ІМІ, медійників серед них — менше десяти.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.
Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.

