Харківський жаргон: «тремпель», «ракли» та ще дев’ять словечок

Харків’янина ні з ким не сплутаєш через специфічні слова в розмові. Навряд ви почуєте слова «стулка» та «тремпель» у якомусь іншому місті. Звідки взявся харківський жаргон і чому він став невід’ємною частиною нашого побуту?

Тремпель

Це слово із багатьох міст України можна почути саме у Харкові. За легендою, пристосування для розвішування одягу походить від прізвища власника швейної фабрики у Харкові. Фабрика Тремпеля свій товар продавала з написом «Тремпель», тому плічка так і почали називати.

Згідно з другою версією, слово з’явилося від німецького терміна «Trempel» (Drempel), що означає кроквяну конструкцію, схожу на плічка. Також тремпель та вішалка є трохи різними пристроями. Тремпель має нижню поперечину для штанів і спідниць, вішалка може бути без неї і використовуватися для светрів та інших речей.

Сявка

Перше значення цього слова – безпородний собака, дворняга. У Харкові сявка означає дрібного хулігана, дворову шпану. Це значення перекочувало із «блатного» жаргону. Існує версія, що сявками називали хлопчиків, які крали фрукти у садах у районі Баварії. Хазяїном цих садів був Сава. Запитуючи про те, де «добули» фрукти, звучала відповідь: «у Савчиних садах».

Читайте також: Харків у часи Другої світової війни: паралелі з сучасністю

Ракли

У Харкові цим словом називають дрібних хуліганів. Але раніше так називали харківських бурсаків, які у бурсі ім. Св. Іраклія. Її студенти називали собі «гераклами» на честь грецького героя.

Хлопці не були законослухняними громадянами, і в перерві між заняттями натовпом бігали вниз до ринку, де на лотках продавалися овочі та фрукти. Кричачи «Вперед, Геракли!» вони змітали з прилавків усе, що бачили. Продавщиці, побачивши бурсаків, що біжать, попереджали один одного словами «Ракли біжать!», щоб усі встигли сховати товар.

Педалі

Це слово означає саме те, що ви бачите на картинці — взуття, найчастіше кросівки. Певної історії виникнення терміну немає, але можна припустити, що педалі велосипеда просто порівняли із взуттям, яке також допомагає людині переміщатися у просторі.

Кульок

Від застарілого слова куль (кульок), що означає невеликий пакетик (раніше з паперу) для зберігання чогось сипкого. Тому і зараз пакет називають кульком, щоб не вимовляти цю складну назву матеріалу, з якого він виготовлений.

Читайте також: Як з’явився Харків: п’ять версій походження міста

Вилазка

Харківці не використовують французького слова «пікнік» для позначення відпочинку на природі, а говорять своє рідне — вилазка. У військовій лексиці слово означає несподіваний напад. У нашій говірці слово «прижилося», бо на природу збираються швидко, не плануючи це довгий час.

Стулка

Стулка була маленькою підставкою для ніг. Однак слово почало використовуватися для позначення стільців будь-яких розмірів. Мабуть, сподобалося це слово харків’янам. Звучить куди яскравіше, аніж просто «стілець» чи «стул».

Баклажка

Баклагою раніше називали вузькогорлу дерев’яну посудину з кришкою або пробкою, що використовується для перенесення та зберігання рідин, тому воду зараз набирають у баклажки.

Локон

Плойку звикли називати локоном на честь електрощипців для завивки волосся з ідентичною назвою.

Ампулка

Слово походить від латинського «ampulla» — бульбашка, в якому знаходяться чорнило для ручки. Харків’яни називають саму ручку ампулкою, називаючи стрижень та каркас ручки як одне ціле.

Змєйка

Застібка-блискавка почала називатися так тому, що вона нагадує змію. Однак «блискавка» та «змійка» трохи відрізняються. Остання дещо простіше за конструкцією і не має зубців, застосовується для канцелярських потреб. Проте так називають і «блискавку» для одягу.

MyKharkov.info