/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F52%2F9f04914d53db69405e7f6ad911f8fafe.jpg)
Гонка з Китаєм і висадка на Місяць: що не так із космічною політикою США і до чого тут Україна
У XXI столітті космос став не лише ареною наукових відкриттів, а й полем стратегічного суперництва між світовими державами. США та Китай ведуть інтенсивну боротьбу за лідерство в дослідженні та освоєнні Місяця. Поки Америка планує висадку астронавтів у межах програми "Артеміда", Пекін готується зробити власний крок у цьому напрямку.
Однак внутрішні виклики, політична нестабільність та технічні труднощі ставлять під сумнів спроможність NASA реалізувати свої амбітні цілі. Чи зможе США втримати першість у космічній гонці, чи поступляться лідерством Китаю або потраплять у хаос через дії нової адміністрації?
24 Канал розглянув головні моменти космічної політики США, суперечки щодо використання ракетних технологій, бюрократичні перепони в NASA та потенційні ризики зміни політичного курсу США щодо освоєння космосу.
Перегони з Китаєм: про що говорили в Палаті представників щодо космосу
Другий термін Дональда Трампа на посаді президента США зробив турбулентними не лише стосунки з Україною та ЄС. Хаос поступово перекидається і на космос. Особливо на тлі перегонів США з Китаєм за освоєння Місяця та можливих змін у програмі Artemis і внутрішньої нестабільності в NASA. Про це йшлося на слуханнях у Палаті представників у середу, 26 лютого, пише Space.com.
Поки місячний посадковий модуль IM-2 компанії Intuitive Machines очікував на старт, підкомітет з космосу та аеронавтики Комітету Палати представників з науки, космосу та технологій зібрався для обговорення подальших кроків у рамках програми "Артеміда" (Artemis) та її ролі в підготовці до польотів на Марс.
На слуханнях під назвою "Крок за кроком: програма "Артеміда" і шлях NASA до освоєння Місяця, Марсу та інших світів" виступили два провідні експерти з космічної політики: директор Інституту космічної політики Університету Джорджа Вашингтона доктор Скотт Пейс і професор Університету Пердью Ден Дамбачер. Вони наголосили на важливості повернення США на Місяць, оскільки Китай планує висадку своїх астронавтів до 2030 року.
Наші глобальні конкуренти, передусім Китай і його союзники, випереджають нас у плануванні та реалізації своїх космічних амбіцій. Це питання національної безпеки та економічної стабільності,
– заявив Дамбачер.
Експерти погодилися, що ключову роль у програмі "Артеміда" має відігравати ракета Space Launch System (SLS), а не Starship від SpaceX Маска. Водночас їхні погляди на ступінь використання ракети розійшлися. Дамбачер скептично поставився до можливостей Starship від SpaceX забезпечити пілотовані місії на Місяць до 2030 року через велику кількість необхідних запусків. Натомість Пейс запропонував альтернативний підхід.
Настав час розглянути інші варіанти доставки людей на Місяць. Ідеальним варіантом було б, якби NASA могло купувати послуги важких ракет-носіїв у приватних компаній. Перегляд плану "Артеміди" має стати пріоритетом для нового адміністратора агентства,
– зазначив Дамбачер.
Окрім досягнення технологічної переваги, освоєння Місяця дозволить США отримати необхідний досвід для майбутніх місій на Марс. "Щоб США зберегли лідерство в космосі, місії людської експедиції не можуть бути одноразовими. Вони повинні стати регулярними та сталими", – підкреслив Пейс. Дамбачер погодився, що необхідна довготривала присутність на Місяці, яка буде технічно, економічно та політично життєздатною.
Хаос у NASA та бюрократичні перепони
Окрім космічної гонки з Китаєм, у фокусі слухань опинилася ситуація всередині NASA. Зокрема, критику викликали останні кадрові рішення адміністрації Трампа, які включали масове звільнення співробітників у випробувальному періоді, що було зупинене в останній момент. Співробітники агентства висловлювали занепокоєння щодо непередбачуваності керівництва та можливої втрати роботи.
Хаос, плутанина, залякування та дезорганізація вражають всю урядову систему, зокрема й NASA. Щодня працівники агентства хвилюються, що їх або їхніх колег можуть звільнити без пояснення причин,
– заявила конгресвумен Зої Лофгрен з Каліфорнії.
Дамбачер додав, що ця невизначеність впливає на молодих спеціалістів: "Я спілкувався зі своїми колишніми студентами, які працюють у NASA, і вони налякані. Це надзвичайно розумні люди, які сумніваються у своєму майбутньому та розглядають інші кар'єрні можливості. Це катастрофічно, адже США беруть участь у глобальному змаганні за космічне лідерство".
Окремо конгресмени наголосили на проблемах бюрократії та держзакупівель, які стримують співпрацю NASA з приватним сектором та призводять до надмірних витрат. Зменшення регуляторних обмежень і сприяння культурі обґрунтованого ризику були запропоновані як можливі шляхи вирішення.
Варто зазначити, що NASA не надало своїх представників або офіційної заяви для слухань, попри запрошення від Конгресу.
Що не так з "Артемідою"
Місячна програма NASA "Артеміда" наразі стикається з численними викликами, які викликають сумніви в її успішній реалізації – повторній висадці людини на Місяць у найближчі роки. Серед основних проблем: затримки в розробці ключових компонентів, технічні труднощі та організаційні перешкоди.Ракета Space Launch System (SLS), яка є центральним елементом програми "Артеміда", зазнала численних затримок та перевитрат бюджету. Крім того, космічний корабель Orion, призначений для перевезення астронавтів, зіткнувся з проблемами теплового екрана під час безпілотної місії у 2022 році. Це призвело до перенесення наступної пілотованої місії з вересня 2025 року на квітень 2026 року, а наступного місячного приземлення – щонайменше до 2027 року.
Компанія SpaceX, яка розробляє ракету Starship для посадки астронавтів на Місяць, також постає перед технічними труднощами. Останній тестовий політ Starship був відкладений через проблеми з прискорювачем, виявлені за 23 хвилини до запуску. Попередні тести також поставали перед труднощами, зокрема вибух під час сьомого випробування.
Тріумф Firefly Aerospace, який міг бути українським
На початку березня у сфері освоєння Місяця сталася непересічна подія – перша приватна посадка на Місяць. Місячний посадковий модуль Blue Ghost від Firefly Aerospace успішно здійснив посадку у неділю, 2 березня, неподалік від Монс Латрей, одинокого гірського піка в басейні Моря Криз у північно-східному регіоні видимого боку Місяця. Blue Ghost також зафіксував захопливе зображення світанку на Місяці, яким компанія поділилася на X.
Світанок на Місяці / Фото Firefly Aerospace
Після приземлення апарат одразу узявся до роботи: активував наукові прилади та зробив перші знімки навколишнього ландшафту, зокрема й виду на Землю.
Вставай і сяй! Посадковий модуль Firefly Blue Ghost зафіксував свій перший схід сонця на Місяці, що символізує початок місячного дня та старт операцій у своєму новому домі,
– йдеться в повідомленні компанії.
Ця подія могла б бути українським тріумфом науки, адже до кінця 2021 року головним обличчям Firefly Aerospace був український бізнесмен Максим Поляков. Але напередодні російського вторгнення Комітет з іноземних інвестицій у США (CFIUS) вимагав у Полякова та його інвестиційної компанії Noosphere Venture Partners продати частку у Firefly Aerospace, яка становила близько 50 % – з міркувань національної безпеки. Врешті Firefly перейшла до "американського громадянства".
У Firefly зазначили, що більшість із десяти наукових приладів NASA на борту вже почали працювати. Вони будуть проводити дослідження протягом наступних двох тижнів і навіть частково під час місячної ночі, після чого місія, що працює на сонячній енергії, завершиться.
Наукова програма Blue Ghost охоплює дослідження складу та геології Місяця, аналіз теплових потоків і космічної погоди. Крім того, модуль протестує технології буріння та за допомогою камер вивчатиме, як місячний пил підіймається у повітря під час заходу сонця.
Посадка Blue Ghost відбулася через 46 днів після запуску 15 січня на ракеті SpaceX Falcon 9.
Firefly буквально і фігурально на сьомому небі від щастя. Ця смілива, непохитна команда довела, що ми здатні забезпечити надійний і доступний доступ до Місяця – і ми не зупинимось на цьому. Завдяки щорічним місячним місіям Firefly прокладає шлях до постійної присутності на Місяці, що допоможе відкрити шлях до решти Сонячної системи для нашої нації, наших партнерів і всього світу,
– заявив генеральний директор компанії Джейсон Кім після посадки.
Місія Blue Ghost стала можливою завдяки програмі Commercial Lunar Payload Services (CLPS) NASA, у межах якої приватні компанії доставляють наукове та технологічне обладнання агентства на Місяць на підтримку програми Artemis.
У межах CLPS також готується до посадки ще один приватний апарат – Athena IM-2 від американської компанії Intuitive Machines. У понеділок, 4 березня, він вийшов на місячну орбіту, а спроба його посадки в районі південного полюса Місяця запланована на четвер, 6 березня.
Крім того, на підльоті до Місяця перебуває ще один приватний апарат – Resilience від японської компанії ispace. Він був запущений на тій же ракеті, що й Blue Ghost, але рухається довшою орбітою та має здійснити посадку наприкінці травня або на початку червня.
America First чи космос для всіх?
Успіх відібраного в України Firefly Aerospace у США дивним чином пов'язали із MAGA-лозунгом America First.
Я не можу передати, наскільки я схвильована зараз. Бути тут і спостерігати за посадкою на Місяць – це неймовірно захопливо. Ця адміністрація дійсно хоче зберегти за Америкою першість, і я вважаю, що спосіб, яким ми це зробимо, – це домінування в усіх сферах космосу. І поки ми продовжуватимемо домінувати у космосі, ми ставитимемо Америку на перше місце. Ми робимо це для громадян США,
– заявила під час трансляції посадки виконувачка обов'язків адміністратора NASA Джанет Петро.
Петро також підкреслила важливість програми Commercial Lunar Payload Services (CLPS), у межах якої NASA залучає приватні компанії для доставки обладнання на Місяць. "Створення місячної економіки – це те, що допоможе нам домінувати на Місяці та навколо нього. Ми просто зобов’язані це зробити", – заявила очільниця NASA.
Джанет Петро / Фото NASA
Після успішної посадки Blue Ghost журналіст запитав представників NASA про зміну риторики агентства – від глобального гасла "для всього людства", яке супроводжувало місію Apollo, до національно орієнтованого America First. Петро не відповідала на запитання, але Ніккі Фокс, керівниця наукового підрозділу NASA, наголосила, що CLPS і надалі працює на підтримку американського бізнесу.
"Ми надзвичайно пишаємося нашою програмою CLPS. Її мета – створити сталу космічну економіку за участі американських компаній, і цей принцип залишається незмінним", – сказала Фокс.
NASA уклала контракт на 93 мільйони доларів із Firefly у 2021 році, і Blue Ghost став третьою спробою в межах CLPS. Дві попередні місії – Astrobotic та Intuitive Machines у 2023 році – частково провалилися. Наразі Intuitive Machines готує другий посадковий апарат, який відправився до Місяця 26 лютого і має здійснити посадку 6 березня.
Водночас Фокс запевнила, що програма "Артеміда" не відмовляється від міжнародного партнерства: "Коли ми говоримо про "Артеміду", ми повертаємося на Місяць як глобальна спільнота. Саме тому ми створили Artemis Accords", – пояснила представниця NASA.
Цей документ підписали вже понад 50 країн, і він закладає основи міжнародного співробітництва у дослідженні Місяця. Крім того, у першому пілотованому польоті програми Artemis II у 2026 році братиме участь канадський астронавт. Хоча у NASA закликали партнерів і союзників приєднуватися до місії, у риториці агентства лунає дедалі більше занадто американоцентричних гасел. Такий курс може мати як переваги, так і ризики: з одного боку, він стимулює розвиток американських космічних компаній та пришвидшує місії, а з іншого – може відштовхнути деяких міжнародних партнерів, які розраховували на більш рівноправне співробітництво.
Очевидно, що майбутнє місячної програми NASA залежатиме від того, як агентство балансуватиме між глобальними амбіціями та національними інтересами.

