Костюм потрібний чи ні? Що дозволяє дрес-код Білого дому і до чого тут імідж країни

Ті українці, що звикли іронізувати і не втрачати присутності духу в будь-якій ситуації, вже прозвали ситуацію з недоречним «жартом» президента США над одягом нашого президента терміном – «пояснити за шмот». І якщо вісім років тому фраза пішла в народ із футбольних фанатських тусовок, ставши тригером для з'ясування стосунків з конкурентами, то сьогодні вимога до президента країни, яка воює, «пояснити за шмот» обвалила і без того невисоку світову скелю поваги до новообраного американського глави.

Втім, не лише президент України зайшов на офіційний вогник без краватки та фраку. Різним лідерам країн не спадає на думку натягувати піджак на зустріч у Білому домі – і президента Трампа це не бентежило. Коротко про – про те, хто ходить у гості до президента США, одягнений просто.

«Мій одяг – мій бренд»

Забігаючи вперед, зазначимо, що чорний світшот Володимира Зеленського не збентежив наступного дня навіть короля Великобританії Чарльза III, а в Сполученому Королівстві знаються на одязі для церемоній.

Якби Трамп пам'ятав, що говорив день тому чи бодай знайомився з досьє своїх гостей, він би побачив інтерв'ю CNN від 2022 року, в якому президент України зазначив: «Я не хочу витрачати час на краватки, доки триває війна». У тому ж році вже в коментарях ВВС він заявив: «Мій одяг - це віддзеркалення воєнного часу».

Фото Уїнстона Черчілля – прем'єр-міністра воюючої у Другій світовій війні держави – у звичайному мундирчику вже облітає інтернет. Росіяни поки вперто не згадують, у чому ходив їх знову обожнюваний лідер Йосип Сталін і під час війни, і після неї – кітель та галіфе, жодного натяку на піджак та краватку. І спробував би хтось поставити запитання, мовляв, а що, іншого не знайшлося?

Спробував би Трамп поставити це питання, наприклад, прем'єр-міністру Індії Нарендре Моді, який на всі офіційні візити приходить у традиційній індійській куртці та жакеті. У 2019 році Моді говорив на NDTV: «Мій одяг - це мій бренд», а до цього пояснював, що носить традиційний одяг, щоб демонструвати по всьому світу індійську культуру та не пов'язувати свій зовнішній вигляд із колонізаційними «піджаками та краватками». Африканський лідер Нельсон Мандела носив строкату сорочку «мадібу» і не перестав бути від цього гіршим, а лише наголошував на зв'язку зі своїм народом. До Овального кабінету до Трампа в «домашньому» приходить і емір Кувейту шейх Сабах Аль-Ахмад Аль-Джабер Ас-Саба – у головному уборі та традиційному вбранні «дішдаша». Так само заходить у Білий дім і кронпринц Саудівської Аравії. Жодних підколок і жартів з приводу свого «шмота» від веселуна Доні вони не чули.

Навряд чи варто проводити паралель між арабськими/африканськими країнами та Україною, деякі порівняння щодо національної ідентичності будуть недоречними. Просто Білий дім дивно-виборчо вирішує, кого покарати за футболку, а кому вибачити халат до підлоги.

Адже був нормальним

Власне, жодних офіційних документів, які регламентують, у чому мають бути одягнені візитери Білого дому, немає. Правила зовнішнього вигляду для зустрічей на найвищому рівні регулюються дипломатичним протоколом США, який адаптується під конкретного президента та контекст візиту. І за цим протоколом очікується, що офіційна особа буде хоча б не в шортах і в шльопанцях, але якщо це національний костюм його країни – то будь ласка.

Для державних візитів та зустрічей в Овальному кабінеті традиційно очікуються формальні вбрання, такі як ділові костюми для чоловіків (темний піджак, краватка, штани) та еквівалентний офіційний одяг для жінок (костюми, сукні чи спідниці з жакетами).

До речі, під час свого першого президентства Трамп надавав перевагу чоловікам носити краватки, а жінки «виглядали як жінки», що інтерпретувалося як схильність до класичного стилю. Однак це стосувалося скоріше його співробітників, а не іноземних лідерів.

У що одягнені його візаві, тоді Дональд Трамп не цікавився. На відміну від свого попередника Джорджа Буша-молодшого, який вимагав від усіх носити піджаки в Овальному кабінеті навіть у вихідні. На його тлі Дональд Трамп здавався лібералом, який не шукає в одязі прихованих смислів.

Дрес-код у Білому домі покликаний адаптуватися під культурні особливості гостей та тип заходу. Хоча є й правила: повага до національного іміджу регулюється Віденською конвенцією 1961 року та звичаями ООН. Це дозволяє лідерам носити свій одяг без порушення етикету. І чорний світшот Зеленського якраз цілком очікувано відповідав іміджу його країни, яка веде нерівний бій із загарбником, щодня втрачаючи своїх громадян.

Однак він став приводом для жартів, що не могло не насторожити, але ж ми вірили…

Натомість нічого президент США не сказав на адресу своєї правої руки Ілона Маска, який прийшов на робочу зустріч із патроном у футболці, піджаку та кепці. Ще й малюка-сина привів, який швидко «обробив» стіл президента США вмістом свого носа.

Де жарти з цього приводу? Стіл замінили та й забули.