Медіарух проти рішення МКСК, психологи на службі у Кремля та «1+1» під час війни

Субота, 1 березня 2025 року

Привіт. На зв’язку команда «Детектора медіа», яка продовжує працювати попри всі складнощі.

Українські медійники, учасники Медіаруху, вимагають скасувати рішення Міністерства культури та стратегічних комунікацій (МКСК) про призупинення видачі листів на виїзд за кордон журналістам.  Протягом трьох років з початку повномасштабного вторгнення українські журналісти сумлінно виконували свою роботу, висвітлюючи події на передовій і в тилу. Вони також забезпечували міжнародну підтримку України через роботу за кордоном. Тисячі медійників долучились до Збройних сил України та боронять країну зі зброєю в руках. За цей час загинуло 98 журналістів, дві третини з яких — саме як військовослужбовці.  А таке рішення МКСК стигматизує медійників, зокрема через поширення необґрунтованих тверджень про нібито їх масове ухилення від мобілізації,  завдає серйозного удару по репутації медійної спільноти і створює штучні перешкоди для виконання журналістами їхньої професійної діяльності, вважають члени Медіаруху.

У відповідь МКСК каже, що рішення тимчасове, але конкретні терміни не називає. 

«1+1» — одна з найбільших українських медіагруп, до її складу входять одинадцять каналів, продакшени, супутниковий провайдер і партнерська ОТТ-платформа. І ця медіагрупа опинилася в особливих умовах після початку повномасштабної війни: на другий рік після вторгнення під арешт потрапив бенефіціарний власник Ігор Коломойський, а на четвертий рік президент Володимир Зеленський ще й наклав на нього персональні санкційні обмеження.

Наталія Данькова розповідає сповнену перипетій історію про те, як живе медіагрупа під час війни, як санкції вплинули на роботу каналів (спойлер:  ніяк), як усі ці численні канали раптом перестали належати Коломойському та  як медіагрупа з арештованим і підсанкційним власником примудрилась утримати свої позиції під час війни.

Одразу залишимо посилання на інші матеріали про  те, як  різні медіагрупи  виживають чи навіть розквітають під час війни. Читайте також історію «Ми — Україна» та групи «Інтер».

Експертна російська спільнота залучена у війну проти України трішки більше, ніж повністю. Музейники, педагоги, митці, медійники — всі вони  просувають пропагандистські наративи, долучаються до створення потрібних Кремлю меседжів, індоктринують дітей та дорослих на окупованих територіях, знищують українську культуру. Не є винятком і російські психологи.   «Гастролюють» по санаторіях і дитячих таборах,   працюють з ветеранами, біженцями, формують методички для медіа, готують наступне покоління до війни.

Київська школа економіки (KSE) проаналізувала роботу Російського психологічного товариства (РПТ) — найбільшої професійної організації психологів у Росії. А Ірина Семенюта  поговорила  з дослідниками  Іллею Полудьонним, Валерією Палій та Оленою Гапак про результати дослідження і про те, як можна зменшити вплив РПТ в міжнародному науковому середовищі (бо поки що успіхи в цьому незначні).

Читайте розмову тут.

23 лютого відбулися дострокові вибори до Бундестагу.  Звісно, російська пропаганда намагалася переконати і німців, і внутрішню авдиторію, і українців, що єдиний варіант «вижити» для Німеччини — це голосувати за праворадикальну партію «Альтернатива для Німеччини», яку, до речі, публічно підтримали мільярдер Ілон Маск та віцепрезидент США Джей Ді Венс.

Результати виборів розчарували пропагандистів, які тепер пишуть, що вони свідчать лише про одне: Німеччини не існує, «країна розколота навпіл». А ще пишуть про «сорти німців», запускаючи вже використану в Україні схему поляризації суспільства за регіональною ознакою. Центр досліджень «Детектора медіа» простежив основні наративи російської пропаганди про вибори в Німеччині. Читайте про них у матеріалі «Голосуй за “АдН” — або ми окупуємо Німеччину знов». 

Цьогорічне фінальне шоу національного відбору на «Євробачення» створювала  команда Starlight Production. І воно вдалося (читайте, якщо не бачили, про  нього тут). А Оксана Наумова, яка побувала за лаштунками нацвідбору, поспілкувалася з керівником проєкту Starlight Production Борисом Пустовим про те, як створювали шоу, що вдалося, що ні, і скільки воно коштувало.

 Наразі це все.

Дякуємо, що дочитали цей лист до кінця. 

Більше текстів наших авторів у різних форматах ви можете читати у  фейсбуці, інстаграмі, телеграмі,  вотсапі, вайбері, іксі (твітері) та на сайті «Детектор медіа». Увесь зворотний зв'язок також пишіть сюди — нам на пошту. А ще всією командою ми будемо вдячні, якщо порекомендуєте підписатися на цю розсилку вашим колегам та друзям і задонатите нам та іншим якісним медіа, які зараз потребують підтримки. 

До зустрічі. Переможемо!

Ваша команда «ДМ».