Зеленський, журналісти та три роки російської пропаганди

Вівторок, 25 лютого 2025 року

Новини і дайджест матеріалів «Детектора медіа».

Привіт. На зв’язку команда «Детектора медіа», яка продовжує працювати попри всі складнощі.

Спілкування журналістів з президентом на пресконференції  напередодні третіх роковин великої війни майже повністю було присвячене обговоренню майбутньої угоди про природні ресурси між США та Україною, загалом міжнародним відносинам та різкій зміні курсу США.

Під час пресконференції президент зробив те, що мав зробити в такій складній ситуації: намагався переконати й внутрішню, і зовнішню аудиторію, що, в принципі, попри деякі неочікувані повороти в американській політиці, все не так погано. Україна конструктивна, партнери теж; і хоч у «попередніх серіях» усе було трішки по-іншому, так теж можна жити. А щодо різких заяв, то це лише слова.

Це стислий переказ того, про що говорив Володимир Зеленський. Якщо вдаватися в деталі, то хоч формат усім знайомий і відпрацьований, ця пресконференція дечим відрізнялася від попередніх. По-перше, обійшлося без відкритого протистояння президента й українських журналістів, яке траплялося ледь не кожну їхню зустріч. По-друге, переважна кількість питань (19 із 30) була поставлена іноземними журналістами. Про інші деталі та головний меседж, який надіслав президент України партнерам і ворогам, — читайте в колонці Гали Скляревської «Стіл — наш».

Одразу залишимо посилання на інший матеріал —репортаж Юлії Лавришин, яка була присутня на цьому заході, поділилася враженнями від роботи колег та самої події, а також дійшла висновку, що пресконференції бракувало гостроти.

Центр досліджень «Детектора медіа»  проаналізував повідомлення ворожої пропаганди в телеграмі про перспективи «перемоги» від початку повномасштабного вторгнення до його третіх роковин. В аналізований масив даних увійшли дописи низки пропагандистських анонімних телеграм-каналів, спрямованих на українську аудиторію, та російських пропагандистських каналів на початку повномасштабного вторгнення та кожну наступну річницю (2023, 2024 та 2025 років).

І якщо напередодні та в перші дні повномасштабного вторгнення основним завданням кремлівської пропаганди були демонізація України, фабрикування приводів для нападу та переконування внутрішньої аудиторії у швидкому військовому успіху, то вже після 2022 року метою повідомлень пропагандистів стало виправдання затяжної війни, пошук внутрішніх і зовнішніх причин провалів «спеціальної військової операції». А через три роки після початку «швидкої ліквідації української державності» пропаганда в телеграмі демонструє  обмежений оптимізм і поки не поспішає святкувати перемогу.  Чому? Читайте в матеріалі «Від “Путін примусить до миру” до “Трамп примусить до миру”».

Швейцарсько-італійські документалісти Віто Роббіані й Андреа Орені приїхали в Україну, щоб зняти  фільм про роботу редакції українського Elle.

«Їхня головна мета була показати нашу роботу, тому що для людей, які живуть не в Україні, було незвичним, що лайфстайл-медіа продовжують працювати. Це була проста мета фільму, проте все сталося дещо не так. Він не зовсім про редакцію, він не стільки про редакцію, скільки про те, як виглядають нові реалії, в яких ми з вами сьогодні опинилися», —  сказала  головна редакторка видання Соня Забуга на прем’єрі фільму. А Ірина Семенюта  побувала на презентації стрічки «Берегиня. Жінки Києва» і розповідає, про що саме цей фільм.

Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими — це представники різних міністерств, відомств, силових структур, правоохоронних органів, які займаються координацією пошуку людей, що зникли безвісти, з’ясовує долі тих, хто перебуває в полоні, їхні місця перебування, а також веде переговори та повернення наших людей або тіл загиблих. Серед  тих, хто в полоні, є і медійники, яких також намагаються повернути додому разом з іншими нашими військовими та цивільними. Світлана Остапа поговорила з представником Коордштабу Богданом Охріменком про те, як працює штаб, про його медійні проєкти, про те, як впливає на долю полонених їхня медійність, про абсурдність вимог росіян щодо обмінів, про співпрацю штабу з громадськими організаціями та роль медіа в процесі обмінів.

Читайте розмову тут.

Вже пів року тягнеться скандал між авторкою роману «Мелодія кави у тональності кардамону» та його продовження Наталією Гурницькою і всіма причетними до створення другого сезону серіалу «Кава з кардамоном», який знімає  Solar Media Entertainment на замовлення СТБ. Письменниця стверджує, що творці серіалу порушили її авторське право, знімаючи продовження екранної історії з її героями, на яке вона згоди не давала. Знімальна група ж каже, що написала цілком нову історію для них, не використавши сюжету з другої книги Гурницької. Антоніна поїхала на знімальний майданчик другого сезону історичного костюмного серіалу, привезла звідти величезний репортаж, трохи спойлерів і численні пояснення та спробувала розібратися в цій заплутаній історії про кохання, Попелюшку,  двох красенів та авторські права.  

Наразі це все.

Дякуємо, що дочитали цей лист до кінця.

Більше текстів наших авторів у різних форматах ви можете читати у  фейсбуці, інстаграмі, телеграмі,  вотсапі, вайбері, іксі (твітері) та на сайті «Детектор медіа». Увесь зворотний зв'язок також пишіть сюди — нам на пошту. А ще всією командою ми будемо вдячні, якщо порекомендуєте підписатися на цю розсилку вашим колегам та друзям і задонатите нам та іншим якісним медіа, які зараз потребують підтримки.

До зустрічі. Переможемо!

Ваша команда «ДМ».