Мають свої скелети у шафі: вчені розкрили незручну правду про Європу

Упродовж історії Західну Європу часто зображували як центр цивілізації, що протиставляє себе "варварським" практикам інших країн, зокрема канібалізму. Однак факти свідчать про те, що споживання частин людського тіла тривало в Західній Європі з доісторичних часів, пише Live Science.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтеся, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Дослідження показують, що перші люди в Європі займалися канібалізмом з різних причин, включаючи харчові потреби та ритуальні цілі. У Середньовіччі, під час голоду, воєн і соціальних заворушень, випадки канібалізму були задокументовані як відчайдушні заходи для виживання.

Крім того, з'явилася форма медичного канібалізму, коли частини людського тіла використовувалися як ліки. Наприклад, у XVII столітті францисканський аптекар надав рецепт варення з крові, акцентуючи на вірі в цілющі властивості людської крові.

Сприйняття людського тіла як джерела лікарських матеріалів призвело до різних практик. Між кінцем римської античності та раннім Середньовіччям закони, такі як Кодекс Феодосія та Вестготська правда, забороняли порушувати могили з метою вилучення таких речовин, як кров, для виготовлення ліків.

Це свідчить про те, що вже в VII столітті існували правові спроби обмежити використання людських останків у медичних цілях. Наполегливість таких законів свідчить про те, що ця практика розвивалася, попри офіційні заборони.

З поширенням християнства церковна влада намагалася регулювати суспільну поведінку за допомогою текстів, в яких перелічувалися гріхи та відповідні їм покути. Наприклад, деякі з них забороняли вживати кров чи сечу, передбачаючи суворі покарання за такі дії.

Інші ж прямо забороняли вживання крові чи сперми, особливо звертаючись до жінок, які споживали кров своїх чоловіків через її нібито цілющі властивості. Ці заборони демонструють зусилля церкви контролювати і придушувати практики, які вважалися недоречними або забобонними.

Переплетення релігійних вірувань і використання частин людського тіла ще більше ілюструє вшанування святих. Вважалося, що тіла святих мають чудодійну цілющу силу, що призвело до практик, коли речовини, які контактували з їхніми мощами — такі як олія, вода чи навіть пил з місць їхнього поховання — вживалися віруючими, які прагнули зцілитися.

Цей перехід від споживання мертвих (танатофагії) до споживання святих (агіофагії) відображає зміну культурного та релігійного ландшафту того часу.

Примітним наративом, що ілюструє напругу між язичницькими практиками та новими християнськими цінностями, є легенда про Папу Римського Сильвестра I та імператора Костянтина. Згідно з нею, Костянтин, хворий на проказу, отримав пораду скупатися в крові вбитих дітей, щоб вилікуватися від неї.

Однак святий Сильвестр і матері дітей переконали його відмовитися від цього жахливого засобу на користь хрещення, яке в чудесний спосіб зцілило його. Ця історія, поширена по всій Європі, слугувала для того, щоб продемонструвати перевагу християнської віри над попередніми язичницькими звичаями.

Навіть у XIX столітті збереглися залишки медичного канібалізму. Словники лікарських матеріалів тієї епохи, такі як видання Хосе Оріоля Ронкільо 1855 року, згадували частини людського тіла — жир, кров і сечу — як такі, що мають лікувальні властивості.

Ці стійкі вірування перепліталися із захопленням епохи готичною літературою, що охоплювала теми вампірів, перевертнів та інших істот, пов'язаних зі споживанням людської плоті та крові.

Важливо Гуни та хунну: вчені знайшли генетичні зв'язки древніх кочівників Карпатського басейну

Розуміння цієї складної історії кидає виклик поняттю чіткого розмежування між "цивілізованою" Європою та "варварськими" практиками. Воно показує, що канібалізм у різних формах не лише залишався, але й проник у європейські медичні та релігійні традиції.

Раніше Фокус писав про знайдене в Ірані підземне поселення. Його виявили у древньому місті Абаркух.

Також ми розповідали про гробниці етрусків, виявлені в Італії. Попри мародерство минулих поколінь, археологи виявили численні артефакти.