Україна компенсувала виробництво овочів, але не компенсувала зберігання

Вторгнення росії продовжує чинити тиск на плодово-ягідний сектор України. Однак попри втрату Півдня, фермери досить швидко компенсували виробництво овочів, хоча наразі більшість з них доводиться закуповувати за кордоном. Про це повідомляє SEEDS, пише agronews.ua.

Очевидно, що вже третій рік агресія росії проти України, справляла і продовжує справляти тиск на сільське господарство, зокрема на плодово-ягідний сектор. Що стосується ринків, то, очевидно, було втрачено південь України.

“Але наразі, можна впевнено сказати, що за цих неповних три роки, Україна в більшій мірі компенсувала виробництво овочів. Але ще не компенсувала зберігання. Ми бачимо, що останні кілька місяців Україна вже є нетто-імпортером овочів, навіть «борщового набору». Тобто капуста, морква, буряк, картопля, – все це імпортується. Але це не через те, що ми виростили недостатньо, –  достатньо, хоча погодні чини трошки зіпсували цей фактор”, – розповів Президент Української Плодоовочевої Асоціації Тарас Баштанник.

За його словами, в Україні не вистачає сховищ. Тобто те, що було вирощено, воно якось зберігається, а без професійних сховищ довше його не збережеш, бодай до початку нового року.

Дефіцит потужностей по зберіганню важко відновити водночас – це досить капіталоємкі інвестиції. До того ж далеко не кожен фермер готовий вкладати в це власні кошти. Однак це не єдина проблема, яка постала перед українськими фермерами сьогодні.

“На додачу ми бачимо ще й проблеми кліматичного характеру і робочої сили. Обидві проблеми, – сьогодні це абсолютно об’єктивні форс мажори і нічого з цим не зробиш. Щодо погоди, – середньорічні температури явно ростуть і для Київщини та центру України, вони вже досягли певних критичних показників. І це безпосередньо впливає і буде впливати на врожайність та сезонність культур”, – відзначив Баштанник.

Що стосується проблеми людей – це парадоксальна ситуація. Навіть успішні господарства ті, що останні роки досить добре заробили на овочах, в цьому році або взагалі нічого не будуть сіяти, або зменшать площі попередніх культур.

“Трудові ресурси, – це суттєвий виклик. Вже точаться розмови про те, щоб завозити працівників з-за кордону, і я думаю, це точно буде. Питання тільки наскільки це стане масштабним явищем, і наскільки українське законодавство готове до такого явища. Але, насправді, після війни країни завжди проходили цей шлях. Сьогодні від нього нікуди не подітись”, – вважає Президент Української Плодоовочевої Асоціації.

Однак саме українські фермери набагато досвідченіші за європейських, наголосив Тарас Баштанник. Про це свідчать відгуки самих європейців.

“Приїжджали до нас голландці, кажуть, що в Україні будь-яка людина в селі – це вже агроном з середньою освітою. Йому не треба тричі пояснювати як і що робити. Не говорячи вже про фермерів. З точки зору кадрового потенціалу, наші аграрії точно за рівнем вищі від середнього. Та й по технологіях ми особливо не поступаємось. Тому, що українські ягідники закладалися тільки останні 10 років, а європейським вже 15-20 років. За цей час технологія вирощування повністю змінилася”, – додає Тарас Баштанник.

Окремо Президент Української плодоовочевої асоціації звернувся до тих, хто планує починати власну справу, чи розширяти наявні плантації. На його думку, в цьому питанні особливо важливо врахувати глобальну світову конкуренцію по кожній з культур.

“Якщо говорити про інвестиції в плодоовочівництві, важливо зважувати на те, що світ сьогодні глобальний. І продукція, яка обирається для вирощування чи переробки, чи експорту, вона повинна враховувати вже і міжнародні  реалії. Це насправді надзвичайно важливо, і водночас просто. Чим довший термін зберігання вашої продукції, -тим з більшою частиною світу ви конкуруєте.

Заморожена, висушена чи консервована продукція, – ви точно конкуруєте вже з усім світом. Це максимально важливо враховувати. У свіжих ягід інші терміни зберігання, інші кліматичні умови, інші сезони збору, і, відповідно, ви конкуруєте тільки з якимось певним регіоном”, – додає фахівець. 

“Поясню все на прикладі суниці садової (полуниці). Немає ніякого сенсу орієнтуватися  на проект з вирощування суниці, з подальшою її заморозкою та експортом. Чому? Тому, що навіть при хорошій собівартості в Україні ціна продажу з Єгипту чи Марокко буде меншою. Там клімат інший, там два врожаї. Там 50 тонн з гектара, тоді, як в Україні тільки 20. У цьому сегменті неможливо конкурувати. Місцевий український ринок вам не дасть такого великого ринку збуту, щоб перекрити ось цю слабку сторону”, – застерігає Тарас Баштанник.

За словами фахівця цьогоріч плодово-ягідний сезон в Україні очікується цікавим, вірогідно переважно з високими цінами, але і з викликами для виробників.

Перегляди: 0