Три роки Великої війни на фото Укрінформу
Три роки Великої війни на фото Укрінформу

Три роки Великої війни на фото Укрінформу

Сьогодні, 24 лютого, три роки тому на світанку почалося повномасштабне вторгнення Росії в Україну.

Черговий акт збройної агресії став продовженням одинадцятирічної війни, яку розв’язала РФ, окупувавши український Крим, окремі райони Донецької та Луганської областей. А ранок 24 лютого 2022 року остаточно розділив життя українців на "до" та "після". Протистояння з ворожими танками і руйнівними ракетами прийшло на територію всієї країни і стало першою у XXI столітті континентальною війною в Європі.

Укрінформ підготував трирічну фотохроніку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

За цей час справжніми образами-символами стали світлини, на яких зафіксовано події перших днів Великої війни. Переповнені вокзали, спортивні зали, що перетворилися на місця для тимчасового прихистку евакуйованих із зони бойових дій, життя в метро, знищена ворожа техніка на вулицях українських міст, евакуаційні колони з Маріуполя, "поранений" Шевченко навпроти зруйнованого будинку в центрі Бородянки.

Фото: Маркіян Лисейко
Фото: Маркіян Лисейко

Люди на залізничному вокзалі чекають на евакуаційні поїзди до Польщі, Львів, березень 2022 року.

Фото: Сергій Гудак
Фото: Сергій Гудак

Спальні місця в одному зі спорткомплексів міста, що приймає вимушених переселенців, Ужгород, 7 березня 2022 року.

Фото: Павло Багмут
Фото: Павло Багмут

Люди біля облаштованих спальних місць на пероні станції "Палац "Україна" Київського метрополітену, який під час повітряної тривоги працює як укриття, Київ, 13 березня 2022 року.

Фото: Ганна Войтенко
Фото: Ганна Войтенко

Знищена військова техніка біля пошкоджених і зруйнованих внаслідок російської агресії приватних будинків на одній з вулиць деокупованого міста Буча, Київська область, 7 квітня 2022 року.

Фото: Дмитро Смольєнко
Фото: Дмитро Смольєнко

Діти-вимушені переселенці в автобусі, на якому вони евакуювалися з Маріуполя, Запоріжжя, 22 березня 2022 року.

Фото: Геннадій Мінченко
Фото: Геннадій Мінченко

Пам’ятник Тарасу Шевченку, який розстріляли російські військові, на тлі зруйнованої житлової багатоповерхівки у звільненій від загарбників Бородянці, Київська область, 6 квітня 2022 року.

На голови українців щодня летять ракети різних типів, "шахеди", керовані авіабомби. Під ударами – об'єкти енергетичної та критичної інфраструктури, житлова забудова густонаселених міст. Це призводить до значних жертв і руйнувань, а також до техногенних аварій у цілих регіонах.

Фото: Євген Котенко
Фото: Євген Котенко

Пожежа на газопроводі у Подільському районі, спричинена падінням уламків ракет, якими російські війська завдали масованого удару по столиці, Київ, 2 січня 2024 року.

Фото: В'ячеслав Мадієвський
Фото: В'ячеслав Мадієвський

Першу домедичну допомогу надають постраждалому внаслідок ракетного удару військ РФ по Харкову, 23 січня 2024 року.

Фото: Дмитро Смольєнко
Фото: Дмитро Смольєнко

Рятувальники та правоохоронці несуть на ношах людину, яка зазнала поранення внаслідок ракетного обстрілу російськими військами міста, Запоріжжя, 5 квітня 2024 року.

Фото: Ніна Ляшонок
Фото: Ніна Ляшонок

Жінка з кішкою на руках на місці ліквідації ракетного обстрілу російськими військами житлового комплексу, Одеса, 29 грудня 2023 року.

Фото: Дмитро Смольєнко
Фото: Дмитро Смольєнко

Місцеві жителі, які постраждали внаслідок російського ракетного обстрілу, Запоріжжя, 29 грудня 2023 року.

Фото: В'ячеслав Мадієвський
Фото: В'ячеслав Мадієвський

Рятувальники під час розбирання завалів після російського ракетного удару по магазину-кафе у селі Гроза, коли там проходив поминальний обід, внаслідок якого 59 осіб загинули (серед них дитина 2017 р.н.), село Гроза, Куп’янський район, Харківська область, 5 жовтня 2023 року.

Фото: Дмитро Смольєнко
Фото: Дмитро Смольєнко

Рятувальники гасять пожежу, що виникла внаслідок авіаційного удару, якого російські війська завдали по промисловій інфраструктурі Запоріжжя, 8 січня 2025 року.

Фото: Сергій Чузавков
Фото: Сергій Чузавков

Рятувальники гасять пожежу, що виникла через пошкодження газової труби внаслідок російської ракетної атаки, в Голосіївському районі, Київ, 20 грудня 2024 року.

Фото: В'ячеслав Мадієвський
Фото: В'ячеслав Мадієвський

Рятувальники у понівеченому внаслідок влучання російської керованої авіабомби житловому будинку, Харків, 3 жовтня 2024 року.

За даним ООН, станом на 8 січня 2025 року під час повномасштабного російського вторгнення в Україну загинуло понад 12 300 мирних жителів. За словами заступниці Верховного комісара ООН з прав людини Нада Аль-Нашіф, за останні місяці кількість жертв серед цивільних в Україні збільшилася внаслідок використання Росією безпілотників, ракет великої дальності та крилатих бомб.

Фото: В'ячеслав Мадієвський
Фото: В'ячеслав Мадієвський

Мішки із тілами цивільних та військових, яких вбили російські загарбники, під час проведення ексгумації на місці масового поховання, що виявили після деокупації території в лісі на околиці міста поблизу місцевого кладовища, Ізюм, Харківська область, 19 вересня 2022 року.

Фото: Ніна Ляшонок
Фото: Ніна Ляшонок

Мати загиблої 4-річної Злати Росточил Надія тримає доньку за руку під час прощання у Спасо-Преображенському соборі. Дівчинка померла 23-го травня у лікарні від травм, отриманих внаслідок російського ракетного удару балістичною ракетною "Іскандер-М" по узбережжю 29 квітня, Одеса, 26 травня 2024 року.

Фото: Дмитро Смольєнко
Фото: Дмитро Смольєнко

Чоловіки несуть санітарний мішок з тілом загиблого чоловіка поруч зі зруйнованим внаслідок російської ракетної атаки будинком, в якому він жив, Запорізька область, 26 серпня 2024 року.

Фото: Дмитро Смольєнко
Фото: Дмитро Смольєнко

Рука пасажира маршрутного таксі, загиблого внаслідок авіаційного удару, якого російські війська завдали по промисловій інфраструктурі Запоріжжя, звисає з вікна, 8 січня 2025 року.

За три роки повномасштабної війни росіяни знищили сотні тисяч житлових будинків на території України. Їхню точну кількість порахувати неможливо, адже обстріли не припиняються. Пам'ятки архітектури, церкви, навчальні заклади та лікарні також систематично стають ціллю для ворога. Є населені пункти, де тривають активні бойові дії, є ті, що опинилися в окупації, а частина фактично повністю зруйновані – Попасна, Мар’їнка, Соледар, Бахмут. Ці слова тепер – набагато більше за географічні назви й віднині для українців означають біль, втрату і водночас міць та боротьбу.

Із лютого 2022 року мільйони українців стали біженцями та внутрішньо переміщеними особами.

Фото: В’ячеслав Мадієвський
Фото: В’ячеслав Мадієвський

Жіноча скульптура на тлі зруйнованої внаслідок російських обстрілів багатоповерхівки у деокупованому місті, Ізюм, Харківська область, 15 вересня 2022 року.

Фото: Кирило Чуботін
Фото: Кирило Чуботін

Місцеві мешканці біля понівеченого житлового будинку під час ліквідації наслідків російського обстрілу в Солом’янському районі столиці, Київ, 3 січня 2024 року.

Фото: Павло Багмут
Фото: Павло Багмут

Зруйнована внаслідок російського ракетного удару багатоповерхівка у житловому масиві Салтівка, Харків, 9 жовтня 2022 року.

Фото: В’ячеслав Мадієвський
Фото: В’ячеслав Мадієвський

Жінка спостерігає за демонтажем понівеченої внаслідок обстрілів російськими військами житлової багатоповерхівки, Харків, 13 квітня 2024 року.

Фото: Дмитро Смольєнко
Фото: Дмитро Смольєнко

Зруйнований унаслідок російського обстрілу 8 липня храм Різдва Пресвятої Богородиці, селище Новоекономічне, Донецька область, 7 серпня 2024 року.

Фото: Дмитро Смольєнко
Фото: Дмитро Смольєнко

Розбита внаслідок російських обстрілів Покровська церква у прифронтовому Оріхові, Запорізька область, 28 лютого 2024 року.

Фото: Дмитро Смольєнко
Фото: Дмитро Смольєнко

Будівля інфекційної лікарні у Мирнограді, яку зруйнували російські загарбники, Донецька область, 7 серпня 2024 року.

Фото: Юлія Овсяннікова
Фото: Юлія Овсяннікова

Наслідки обстрілів російськими військами місцевої школи, Краматорськ, Донецька область, 28 травня 2023 року.

Фото: Дмитро Смольєнко
Фото: Дмитро Смольєнко

Згоріла внаслідок російського обстрілу 24 серпня будівля Гуляйпільського районного краєзнавчого музею у прифронтовому місті Гуляйполе, Пологівський район, Запорізька область, 28 серпня 2024 року.

Фото: Дмитро Смольєнко
Фото: Дмитро Смольєнко

Дівчинка під час евакуації багатодітної родини в селі Успенівка, яке потрапило до зони бойових дій, село Успенівка, Запорізька область, 17 листопада 2024 року.

Територіальну цілісність і свободу України на фронті боронять сотні тисяч бійців, які знищують ворога, освоюють найновішу зброю – як закордонну, так і українського виробництва. За три роки повномасштабної війни Україна завдала чималих втрат Росії як у живій силі, так і в озброєнні та ворожій техніці. Так, Сили оборони України з 24 лютого 2022 року по 24 лютого 2025-го ліквідували близько 868 тисяч 230 осіб російських загарбників, зокрема 1050 осіб – за минулу добу. Також за цей період було знищено велику кількість ворожої техніки: 10177 (+9) танків, 21157 (+6) бойових броньованих машин, 23626 (+44) артилерійських систем та іншого.

У серпні 2024 році Сили оборони України розпочали операцію в Курській області РФ. На той момент там перебувало близько 11 тис. російських військових, переважно строковиків. Пікове значення зони контролю Сил оборони в Курській області у період операції становило 1300 кв. км. За словами головнокомандувача Збройних сил України Олександра Сирського, станом на 14 лютого 2025 року загальні втрати російських військ у Курській області перевищили вже 48 тис. осіб, близько 20 тис. із них – ліквідованими.

Водночас, за інформацією Президента Володимира Зеленського, понад 46 тис. українських військових загинули, десятки тисяч вважаються зниклими безвісти, близько 380 тис. зазнали поранень.

Фото: В’ячеслав Мадієвський
Фото: В’ячеслав Мадієвський

Військові на бойовій машині піхоти (БМП) їдуть дорогою деокупованого міста, Ізюм, Харківська область, 19 вересня 2022 року.

Фото: Дмитро Смольєнко
Фото: Дмитро Смольєнко

Боєць 110-ї бригади ТрО під час бойових стрільб на спеціальному полігоні, Запорізька область, 28 січня 2025 року.

Фото: Дмитро Смольєнко
Фото: Дмитро Смольєнко

Боєць спецпідрозділу Департаменту патрульної поліції "Хижак" під час виконання завдання на позиціях у Донецькій області, 25 жовтня 2024 року.

Фото: Дмитро Смольєнко
Фото: Дмитро Смольєнко

Військовослужбовець 65-ї окремої механізованої бригади ЗСУ, який проходить бойове злагодження, в окопі, 12 вересня 2024 року.

Фото: Дмитро Смольєнко
Фото: Дмитро Смольєнко

Військовослужбовець взводу аеророзвідки 108-ї окремої бригади Сил територіальної оборони Збройних сил України, який захищає Україну від російського агресора на Запорізькому напрямку, несе БПЛА "Лелека-100", 15 лютого 2024 року.

Фото: Дмитро Смольєнко
Фото: Дмитро Смольєнко

Пораненому військовому надають першу медичну допомогу у стабілізаційному пункті медичної служби однієї з бригад, що воює на запорізькому напрямку, Запорізька область, 27 липня 2023 року.

Фото: Анастасія Смольєнко
Фото: Анастасія Смольєнко

Дівчина біля могили під час вшанування пам’яті захисників України, які загинули на війні з Росією, на військовому цвинтарі у Львові, 24 серпня 2023 року.

Фото: Дмитро Смольєнко

Фото: Дмитро Смольєнко

Знищена російська військова техніка у селі на межі Запорізької та Донецької областей, яке понад рік було в окупації, село Новодарівка, 21 липня 2023 року.

Фото: Павло Багмут
Фото: Павло Багмут

Російські військовополонені під час шикування перед бараком на території табору, 7 березня 2024 року.

Фото: Кирило Чуботін
Фото: Кирило Чуботін

Напівзруйнований контрольний пункт в’їзду-виїзду "Суджа", Суджа, Курська область, Росія, 16 серпня 2024 року.

Поруч із колосальними втратами упродовж усього цього часу українці ведуть активну боротьбу, відновлюють зруйноване, б’ються за кожен сантиметр землі й кожне життя, позбуваються радянських символів, немов звільняючись від ворожого ярма.

Фото: Володимир Тарасов
Фото: Володимир Тарасов

Рятувальники біля знищеного російськими військами найбільшого у світі літака АН-225 "Мрія" в ангарі аеропорту "Антонов", Гостомель, Київська область, 5 травня 2022 року.

Фото: В’ячеслав Мадієвський
Фото: В’ячеслав Мадієвський

Комунальники працюють на місці російського обстрілу в центрі Харкова, розчищаючи завали на даху одного з житлових будинків, 21 лютого 2024 року.

Фото: Дмитро Смольєнко
Фото: Дмитро Смольєнко

Рятувальник несе курку, яку вдалося врятувати з-під завалів одного з будинків, знищеного внаслідок масованого ракетного удару, якого російські війська завдали по Запоріжжю, 22 березня 2024 року.

Фото: Руслан Канюка
Фото: Руслан Канюка

Представник волонтерської організації "Сміливі відновлювати" під час розбирання завалів будинку, який зруйнували російські загарбники, Ірпінь, Київська область, 26 березня 2023 року.

Фото: Микола М’якшиков
Фото: Микола М’якшиков

Чоловік прилаштовує лист фанери з гаслом, яке описує президента країни-агресора, до перил балкона у будинку, що постраждав внаслідок ракетного удару російських військ по Дніпру, 17 листопада 2022 року.

Фото: Микола М’якшиков
Фото: Микола М’якшиков

Комунальники завантажують бюст російського поета Олександра Пушкіна в кузов автомобіля під час демонтажу пам’ятника на виконання рішення виконкому Дніпровської міської ради в межах дерусифікації та декомунізації топонімів, пов’язаних із країною-терористом РФ, на проспекті Лесі Українки, Дніпро, 16 грудня 2022 року.

Фото: Євген Котенко
Фото: Євген Котенко

Литовський піаніст Даріус Мажинтас у бронежилеті під час виступу просто неба на підтримку України з метою поширення інформації у світі та привернення уваги до трагедії на Київщині біля Центрального будинку культури, який зруйнували російські загарбники, на уцілілій частині площі деокупованого міста, Ірпінь, Київська область, 26 квітня 2022 року.

Фото: Юлія Овсяннікова
Фото: Юлія Овсяннікова

Рослина, що проросла крізь асфальт, на місці падіння уламків російської ракети, Краматорськ, Донецька область, 21 червня 2023 року.

За даними прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, станом на грудень 2024 року в Україні потенційно заміновано близько 139 тисяч квадратних кілометрів території. Це становить приблизно 23% від загальної площі країни. Найбільш заміновані – Харківська, Донецька та Херсонська області.  Водночас від початку повномасштабного вторгнення завдяки партнерам та внутрішнім ресурсам вдалося повернути до експлуатації майже 65,5 тисяч км української землі.

Фото: Дмитро Смольєнко
Фото: Дмитро Смольєнко

Фермер Іван Ярославович у полі біля реактивного снаряда, Запорізька область, 12 квітня 2024 року.

Фото: Кирило Чуботін
Фото: Кирило Чуботін

Сапер під час престуру, в межах якого було продемонстровано інтеграцію штучного інтелекту у процес гуманітарного розмінування, Житомирська область, 20 вересня 2023 року.

Від 2014 року в Україні активно розвивається протезування, щоб забезпечувати постраждалих від війни – як цивільних, так і військових – сучасними та ефективними засобами реабілітації.

Фото: Анастасія Смольєнко
Фото: Анастасія Смольєнко

Пацієнт Володимир випробовує нові протези під час тренування у Superhumans Center, Львівська область, 9 серпня 2023 року.

Фото: Анастасія Смольєнко
Фото: Анастасія Смольєнко

Нога і протез Наталі та протези Яни Степаненко, Львів, 29 серпня 2023 року. Родина Степаненків, яких поранило під час обстрілу на вокзалі в Краматорську, повернулася в Україну після року реабілітації та протезування в Сан-Дієго (США).

Три роки попри ракети над головами українці продовжують наповнювати свої воєнні будні змістом. Потужний волонтерський рух, толоки на руїнах, відновлення пошкоджених російськими атаками будівель, розписні гільзи, розміновані поля, зустрічі після розлуки дають силу для боротьби за власну ідентичність.

Фото: Дмитро Смольєнко
Фото: Дмитро Смольєнко

Волонтерка БФ "Паляниця" плете зимову маскувальну сітку для потреб військових, які боронять запорізький напрямок, Запоріжжя, 27 листопада 2024 року.

Фото: Олександр Лапін
Фото: Олександр Лапін

Жінка розписує гільзу під час благодійного майстер-класу з розписування гільз "Арт з гільз", Вінниця, 12 листопада 2024 року.

Фото: Дмитро Смольєнко
Фото: Дмитро Смольєнко

Діти з прапором України, село Приморське, Запорізька область, 20 березня 2024 року.

Фото: Анастасія Смольєнко
Фото: Анастасія Смольєнко

Учасники презентації військовослужбовцями 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади ЗСУ найбільшого в Україні тризуба з дідухів біля пам’ятника Тарасові Шевченку, Львів, 23 грудня 2024 року.

Теги за темою
Збройні сили України Обстріл фото
Джерело матеріала
loader