"Тихоход" розповів, як інформатори з окупованої Київщини допомогли виграти битву за столицю

Про це йдеться у статті "Главкому" до трьохріччя з початку великої війни, повідомляє 24 Канал.

Мережу інформаторів і коригувальників було створено з-поміж мешканців тимчасово окупованих населених пунктів Київщини, координацією їх роботи у штабі оборони Києва опікувався також Олександр Дмітрієв, повідомляє видання.

Це були дуже різні люди, але всі несамовито "заряджені". Дехто не встиг виїхати і потрапив в окупацію, а дехто на прохання штабу повернувся в села, що опинилися у "сірій зоні",
– йдеться у статті.

"Тихоход" перераховує тих, хто став "очима" ЗСУ:

• у Бучі – його син, з яким телефоном кілька разів прощалися навіки, на щастя, син уцілів;
• у Лютежі й Козаровичах – Олександр Александрович і Микола;
• у Капітанівці – охоронець бази Київського дорожнього управління сидів на даху свого підприємства;
• у Синяку – Марія та сім'я місцевого єгеря;
• у Михайлівській Рубежівці – телеведучий Олекса;
• у селі Озера – товариш по автоспорту Сергій з дружиною;
• у Демидові – прибиральниця, що працювала у "Тихоходового" приятеля, ще двоє хлопців – на лісопилці й один – біля тамтешнього мосту;
• у Луб'янці – місцевий тракторист;
• у Гостомелі – єгер Олександр з кумом, дуже ризикові, потім пішли разом у ЗСУ і служать досі;
• і ще десятки інших людей, пише автор статті.

Створення мережі інформаторів та коригувальників було важливим через те, що у перші дні була дискомунікація між військовими підрозділами, які могли отримувати інформацію за допомогою дронів.

Деякі коригувальники погано тямили, як передати координати, у такому випадку треба було орієнтуватися за словесним описом.

Наприклад, дзвонить один хлопець з Мотижина: біля дому з синім дахом стоять танки. Я в цей час стежу за місцевістю через камеру дрона, кажу: "Дай якийсь орієнтир, я не розумію, який саме дім з синім дахом. Сарай біля нього є справа? – Є. – А лісок є? – Лісок трохи лівіше, метрів за 150. – Ага, бачу танки". Отак з голосу, бувало, визначали координати,
– азартно розповідає "Тихоход".

У статті також зазначається, що крім створення мережі інформаторів та коригувальників, Олександру "Тихоходу" належить також ідея підриву греблі у Козаровичах, завдяки чому захлинувся наступ росіян на Київ.

Якби не підрив греблі і відбиття Мощуна, то був великий ризик того, що ворог може прорвати нашу оборону і зайти у столицю з боку Оболоні, констатує Олександр Сирський у документальному фільмі "Битва за Київ" (2022 р.). Саме успішні бої за Мощун генерал Сирський називає вирішальним етапом операції з оборони столиці: "Це був початок перелому і початок нашої перемоги", – сказав він,
– пише видання.

Усі коригувальники, з якими контактував "Тихоход" під час оборони Києва, вціліли в окупованих селах, наголошується у статті.