/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F52%2F2c84eca5bb20fd7720fdc842ddba7d70.jpg)
Що буде з ЧАЕС після удару Росії: глава агентства зони відчуження про майбутнє Чорнобиля
Чорнобильська атомна електростанція знову опинилася в центрі світової уваги та загрозливих подій. На початку повномасштабного вторгнення її окупували російські війська. Після деокупації у квітні 2022 року зона стикається з постійною загрозою прольоту російських ракет та безпілотників.
В ніч проти 14 лютого 2025 року зазнала удару від російського дрона новітній безпечний конфайнмент (НБК або ж арка) – укриття, збудоване над четвертим енергоблоком у 2019 році. Те, що сталося в ніч проти 14 лютого, викликає серйозне занепокоєння не лише через пряму атаку на об’єкт із високим рівнем радіаційної небезпеки, а й через використання модернізованого безпілотника "Шахед" із потужним фугасним зарядом щонайменше у 50 кілограмів.
24 Канал поговорив із головою Державного агентства України з управління зоною відчуження (ДАЗВ) Григорієм Іщенком про наслідки атаки та майбутнє Чорнобильської зони.
Григорій Іщенко (в центрі) / Фото ДСП ЧАЕС
Яка зараз ситуація на арці ЧАЕС
ДАЗВ отримує оновлену інформацію кожні дві години від оперативного штабу, до якого входять представники ЧАЕС, ДСНС, власне, агентства та міністерства довкілля.
Зведені дані публікуються на сайтах відповідних відомств – там за ними можуть стежити українці.
Арка після пошкодження російським дроном 14 лютого / Фото Лева Шевченка, 24 Канал
Ми надаємо правдиву інформацію про стан об'єкта щоденно та погодинно,
– каже Іщенко.
Станом на останній моніторинг (на момент інтерв'ю 20 лютого) за допомогою БпЛА та тепловізорів термоточок не виявлено. Також триває обстеження східних і західних торцевих стін арки НБК ручними тепловізорами. Іщенко зазначив, що на даху конфайнменту прокладено чотири робочі рукави, а 33 верхолази знаходяться в резерві та готові до виконання необхідних робіт. Радіаційний фон на промисловому майданчику ЧАЕС не перевищує норму, додав голова ДАЗВ.
Як фінансують укриття
Важливо! 18 лютого голова уряду Денис Шмигаль повідомив, що Кабмін спрямовує понад 1,5 мільярда гривень на підтримку в безпечному стані укриття ЧАЕС. Фінансування збільшиться на 139 мільйона порівняно з 2024 роком.
Щодо фінансування, Іщенко зазначив, що 1,5 мільярда гривень, виділені урядом, є частиною бюджету на 2025 рік для поточної діяльності ДСП ЧАЕС. Він наголосив, що оцінити вартість ремонтних робіт можна буде лише після остаточного обстеження конструкцій.
"Працюють представники науково-дослідних інститутів, і ми надамо відповідну інформацію після завершення їхніх досліджень", – додав голова ДАЗВ.
Будь-які висновки щодо вартості ремонтних робіт НБК можна зробити лише після остаточної ліквідації надзвичайної ситуації та отримання результатів фахового огляду цих конструкцій. 18 лютого працювали представники науково-дослідних інститутів, і я вже повідомляв, що ми надамо цю інформацію потім про ті попередні пошкодження, обстеження, які нам дадуть ці заключення,
– пояснив Іщенко.
Як відбуватиметься відновлення НБК
Очевидно, що арка тепер потребуватиме відновлення для забезпечення радіаційної безпеки України та Європи. Але терміни відновлення арки та обсяги фінансування робіт можна буде визначити лише після того, як буде проведено остаточне обстеження і зроблений фаховий аналіз з безпеки, каже Іщенко.
Що відомо про НБК
Новий безпечний конфайнмент (НБК) – це ізоляційна аркова споруда, зведена над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської атомної електростанції (ЧАЕС) з метою обмеження радіаційного впливу на навколишнє середовище та створення умов для демонтажу нестабільних конструкцій об'єкта "Укриття".Основні характеристики НБК:
• висота: 109 метрів;
• ширина: 257 метрів;
• довжина: 162 метри;
• вага конструкцій: понад 36 000 тонн;
• термін експлуатації: понад 100 років.
Будівництво НБК розпочалося у вересні 2012 року після укладення контракту між ДСП ЧАЕС та міжнародним консорціумом NOVARKA, до складу якого входили французькі компанії VINCI Construction Grands Projets та Bouygues Travaux Publics. Проєкт фінансувався за підтримки 45 країн-донорів, загальний обсяг фінансування становив понад 2 мільярди євро. У реалізації проєкту взяли участь близько 10 000 працівників із 40 країн світу, з них 5 000 – українці. У листопаді 2016 року арка НБК була насунута на об'єкт "Укриття", а в липні 2019 року споруду офіційно введено в експлуатацію.
Стосовно можливості залучення міжнародних партнерів до відновлювальних робіт, голова ДАЗВ підтвердив, що Україна підтримує контакти з країнами, які раніше фінансували будівництво нового безпечного конфайнменту.
"Ми з ними постійно на зв’язку", – зауважив Іщенко. Ці питання обговорюються через Європейський банк реконструкції та розвитку. Найближчим часом відбудеться нарада донорів, які брали участь у фінансуванні проєкту і готові підтримати подальші роботи, додав співрозмовник.
Чи буде туристичне майбутнє у зони
До повномасштабного вторгнення Чорнобильську зону регулярно відвідували як українські, так й іноземні туристи – побачити легендарні місця, оспівані зокрема в іграх. Але війна змінила обставини.
Щодо майбутнього зони відчуження як туристичного напряму, Іщенко наголошує, що це питання залежить від завершення військових дій.
Що планували робити в зоні до 2022 року
До 2022 року в рамках президентської програми "Велике будівництво" планувалося реалізувати низку проєктів у зоні відчуження Чорнобильської АЕС, спрямованих на збереження культурної спадщини та розвиток інфраструктури для туризму. Зокрема, у 2021 році в межах проєкту "Чорнобиль. Збереження" розпочалася консервація знакових туристичних об'єктів, як-от кафе "Прип'ять", автовокзал та 16-поверховий житловий будинок у місті Прип'ять. На даху останнього планувалося облаштувати оглядовий майданчик, а в одній із квартир - музей, присвячений лейтенанту Володимиру Правику, керівнику першої пожежної бригади, яка прибула на ЧАЕС після аварії. Також передбачалася реконструкція контрольно-пропускного пункту "Дитятки" для покращення інфраструктури та забезпечення комфортного доступу до зони відчуження.Окрім цього, у зоні відчуження було створено каталог ділянок для розвитку відновлюваної енергетики та започатковано проєкти з будівництва сонячних і вітрових електростанцій. Розглядалася можливість розміщення малих модульних реакторів для підвищення енергетичної безпеки країни.
Загалом, до 2022 року програма "Велике будівництво" передбачала комплексний розвиток зони відчуження ЧАЕС, поєднуючи збереження історичної спадщини з впровадженням сучасних технологій та розвитком туристичної інфраструктури.
Дякуючи нашим захисникам, сьогодні наша країна стоїть, тримається і ми маємо змогу працювати. Завдяки Збройним Силам ми сподіваємося на перемогу та на справедливий мир, який має запанувати в нашій державі. Після цього, так, ми будемо займатися відновленням – не лише ми, а й усі галузі. Сподіваюся, що поступово відновиться і туризм. Мабуть, після завершення війни він відродиться, але в якому обсязі та яким чином – поки невідомо. Адже сусідня Білорусь також підтримує окупантів і наші Сили оборони змушені вживати заходів для захисту державних кордонів,
– зазначив голова ДАЗВ.
Що зараз відбувається у зоні
Після деокупації у 2022 році зона ЧАЕС стала військовим форпостом на півночі України. Водночас там відбуваються планові роботи. Зокрема це робота з виведення ЧАЕС з експлуатації та безпечного зберігання відпрацьованого ядерного палива. Крім того, на комплексі "Вектор" ведуться роботи з поводження з радіоактивними відходами, розробляються заходи щодо перевезення таких відходів до спеціальних сховищ у зоні відчуження, розповів голова агентства.
Роботи на НБК / Фото ДСНС
Йде планова робота, спокійна – адже ця праця не любить розголосу,
– додає Іщенко.
Однак працівників зони постійно турбують російські атаки. Григорій Іщенко зазначає, що повітряні тривоги трапляються в зоні часто і суттєво заважають роботі, оскільки окупанти використовують зону для транзиту дронів, знаючи, що над ядерними об'єктами їх не збивають.
"Світова практика та міжнародні конвенції забороняють польоти над ядерними об'єктами навіть у мирний час, але ця норма не виконується", – підсумував Іщенко.
