Як діяти Європі в умовах розвороту США і чим їй може допомогти Україна

Цього місяця європейці усвідомили, що їхній найближчий союзник – Сполучені Штати – більше не зацікавлений у довірливій співпраці, яка визначала трансатлантичні відносини протягом восьми десятиліть.

Неповага до союзників, спроби примусити Україну до поступок і втручання у внутрішні справи Європи перетворили США з найважливішого партнера Європи та найпалкішого прихильника України на щось подібне до супротивника.

Оскільки США зміщують фокус на Азію (а також на себе), перед Європою відкривається широке політичне та військове лідерство, яке їй доведеться взяти на себе.

Про те, як Європа має діяти, щоб зберегти стабільність і суверенітет континенту, читайте в статті колишньої директорки Німецької ради з міжнародних відносин Даніели Шварцер Самотність не вирок: як Європі компенсувати втрату безпекових гарантій від США.

Далі – стислий її виклад.

Після короткого шоку європейські лідери почали діяти, щоб зберегти стабільність і суверенітет континенту.

Неофіційна екстрена зустріч у Парижі 17 лютого стала важливим першим кроком у тривалому процесі, який тепер має прискоритися.

Випадково або ні, ця зустріч відбулася лише за тиждень після Паризького саміту з питань штучного інтелекту (AI Action Summit), на якому європейці обговорювали технологічну конкурентоспроможність та залучення інвестицій.

Європейцям потрібно системно переосмислити підходи до безпеки.

Якщо Україна та Росія досягнуть угоди, саме європейцям доведеться стежити за її дотриманням, оскільки США хочуть скоротити свої зобов’язання і більше не є надійним партнером.

У такому випадку Європа має знайти баланс між забезпеченням миру в Україні та збереженням можливостей для оборони інших територій, що межують із Росією, наприклад у Скандинавії та Балтії.

У довгостроковій перспективі Україна може стати ключовою, але керованою частиною європейської системи безпеки.

Європейські країни, які готові й спроможні діяти, не повинні зволікати з поглибленням співпраці у сфері безпеки та оборони.

Для цього потрібно розробити нову концепцію континентальної безпеки, яка дозволить перерозподілити тягар усередині НАТО – альянсу, що залишатиметься найкращою структурою для колективної оборони, навіть якщо США відступить або вийде з альянсу.

Франція, Польща, Німеччина, Нідерланди, Скандинавія та Балтійські країни, які стикаються з найбільшою загрозою, вже демонструють готовність.

До них слід додати й Велику Британію, яка відіграє ключову роль у підтримці України, є важливим членом НАТО і має ядерний арсенал.

Європі потрібно відновити свою силу не лише тому, що старі альянси розпадаються, а й тому, що змінюється весь геополітичний ландшафт.

Ситуація в США повинна спонукати європейців до зміцнення відносин із такими важливими партнерами, як Японія, Південна Корея та Австралія, а також до більш самостійного формування своєї політики щодо Китаю.

Європа повинна спиратися на власні сильні сторони та взяти відповідальність за власну безпеку в межах НАТО.

ЄС, Велика Британія та Норвегія мають понад 500 мільйонів населення і сукупну купівельну спроможність, що перевищує американську.

Попри внутрішні політичні виклики, вони мають інституційну стабільність, необхідну для подолання цієї кризи.

У Європи є ресурси для прориву в технологіях, цифровій економіці, обороні та інших критично важливих сферах – і Мюнхен показав, що зволікати з цим не можна.

Докладніше – в матеріалі Даніели Шварцер Самотність не вирок: як Європі компенсувати втрату безпекових гарантій від США.