Україна демонструє подальший прогрес у запобіганні корупції серед парламентарів, суддів і прокурорів, йдеться у новому звіті Групи держав Ради Європи проти корупції (GRECO), опублікованому 20 лютого. Однак у звіті також вказано, що треба приділяти ще більше зусиль з цього приводу.
Так, у GRECO зауважили, що Україна задовільно виконала 18 із 31 рекомендації щодо запобігання корупції серед членів Верховної Ради, суддів та прокурорів. Що стосується решти рекомендацій, то 11 – виконані частково, ще дві – не виконані.
Також у GRECO відзначили свою прихильність тому, що навіть попри повномасштабну війну, розпочату Росією, Україна продемонструвала боротьбу з корупцією. В антикорупційному органі Ради Європи заявили, що Українська держава продовжує функціонувати в умовах воєнного стану, а значить має скоригувати свої пріоритети. Вказано, що GRECO високо цінує своєчасне надання їм Україною інформації, а також прогрес, який заслуговує високої оцінки.
GRECO зафіксувала:
- помітний прогрес у виконанні Україною своїх рекомендацій щодо
- забезпечення ефективного нагляду за існуючими вимогами до фінансових декларацій;
- врегулювання взаємодії парламентарів з лобістами;
- упорядкування процесу призначення суддів та відповідних органів.
Антикорупційна група Ради Європи відзначила ухвалення важливих законів для боротьби з корупцією, призначення членів Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів та Громадської ради доброчесності.
Нереалізовані Україною рекомендації GRECO стосуються судового переслідування:
- запровадження системи випадкового розподілу справ окремим прокурорам;
- більш точного визначення дисциплінарних проступків, пов’язаних з поведінкою прокурорів та дотриманням етичних норм, а також розширення діапазону доступних дисциплінарних санкцій для забезпечення кращої пропорційності та ефективності.
У GRECO закликали українську владу вжити подальших заходів, аби виконати 13 рекомендацій, які ще лишилися. Також група доручила голові української делегації надати до 30 листопада 2025 року звіт про прогрес в імплементації рекомендацій, що все ще залишаються невиконаними.
Чи справді корупція в Україні є унікальною проблемою? Як і чому інші країни-кандидати з аналогічними викликами ставали членами ЄС? Свою відповідь у статті «Чому корупція в Україні — не аргумент проти євроінтеграції?» надає керівник відділу координації державної інформаційної політики НАЗК Павло Бульдович.